
- •Законодавче забезпечення охорони праці в галузі телекомунікацій. Основні закони України з охорони праці та коло питань, на які поширюється їх дія.
- •Закон України «Про охорону праці». Основні положення закону та сфера його дії.
- •Нормативно-правові акти з охорони праці, чинні в галузі тк. Кодування нормативно-правових актів, їх види. Наведіть приклади.
- •Стандарти, нормативні акти і документи з охорони праці, що розробляються підприємствами телекомунікацій
- •Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці, які діють в галузь телекомунікацій до їх скасування або заміни
- •Інструкції з охорони праці, їх види. Структура, порядок опрацювання, узгодження, затвердження та впровадження інструкцій з охорони праці, що розробляються підприємствами.
- •Гарантії прав на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, інші гарантії
- •Відповідальність працівників за порушення законів та нормативно-правових актів з охорони праці
- •Органи державного управління охороною праці, їх компетенції та повноваження
- •Система управління охороною праці на підприємствах галузі телекомунікацій та обов’язки роботодавця.
- •Служба охорони праці підприємств телекомунікацій, її задачі та функції. Права спеціаліста служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці.
- •Служба охорони прані підприємства:
- •Спеціалісти служби охорони праці беруть участь у:
- •Служба охоронн праці підприємства здійснює контроль за:
- •Спеціаліст служби охоронн прані у разі виявлення порушень охорони праці мають право:
- •Обов’язки працівників щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Медичні огляди працівників певних категорій галузі телекомунікацій
- •Медичні огляди працівників
- •Планування, фінансування та стимулювання робіт з охорони праці на підприємствах галузі телекомунікацій
- •Фінансування охорони праці
- •Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємств телекомунікацій. Спеціальне навчання. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб.
- •Спеціальне навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •Інструктаж, їх види, порядок та терміни проведення. Стажування та допуск працівників до роботи.
- •Стажування та допуск працівників до роботи
- •Органи державного нагляду за охороною праці, їх повноваження і права
- •Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Контроль стану охорони праці на підприємствах і об’єднаннях підприємств галузі
- •Основні причини нещасних випадків та основні травмуючи чинники в галузі телекомунікацій. Класифікація нещасних випадків
- •Класифікація нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Організація розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві.
- •Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •Заходи щодо нормалізації параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •Особливості забруднення повітря парогазовими речовинами в галузі тк
- •Загальні вимоги до контролю за дотриманням середньої за зміну граннчно допустимої концентрації
- •Заходи по оздоровленню складу повітряного середовища у виробничих приміщеннях галузі тк
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання (фільтрувальня та ізолювальні). Правила їх вибору та застосування.
- •Іонізація повітря виробничих приміщень
- •Природна вентиляція та її застосування
- •Штучна вентиляція, її переваги над природою, недоліки. Схеми загально обмінної припливної, витяжної, припливно-витяжної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.
- •Місцева вентиляція, її види, вибір, конструктивне оформлення. Теоретичні основи розрахунку місцевої механічної витяжної вентиляції.
- •Кондиціонування повітря. Призначення та схема конструкції кондиціонера. Сучасні системи кондиціонування повітря.
- •Розрахунок повітрообміну виробничих приміщень.
- •Виробниче освітлення, його значення для здоров’я та трудової діяльності людини. Кількісні та якісні чинники освітлення та одиниці їх виміру. Види освітлення виробничих приміщень у галузі тк.
- •Основні світлотехнічні показники та одиниці їх виміру
- •Види освітленим виробничих приміщеньу галузі телекомунікацій
- •Загальний підхід до розрахунку природнього освітлення
- •Штучне освітлення виробничих приміщень. Види штучного освітлення. Вимоги будівельних норм щодо їх використання
- •Нормування штучного освітлення. Показники, що нормуються. Нормування освітленості робочих місць. Норми аварійного, евакуаційного, охоронного та чергового освітлення
- •Джерела штучного освітлення, їх типи, порівняльна оцінка, вибір.
- •Світильники, їх призначення, основні характеристики, конструктивне оформлення.
- •Суміщене освітлення. Сфера його застосування. Нормування кпо та освітленості в системі суміщення освітлення
- •Безпека експлуатації освітлювальних установок в галузі тк.
- •Класифікація виробничих шумів
- •Нормування постійного та непостійного виробничого шуму. Параметри, що нормуються. Розрахунок середнього рівня шуму та рівнів звукового тиску в октавних смугах.
- •Засоби та заходи захисту від шуму в галузі тк.
Нормування постійного та непостійного виробничого шуму. Параметри, що нормуються. Розрахунок середнього рівня шуму та рівнів звукового тиску в октавних смугах.
Нормування параметрівшуму здійснюють відповідно до «Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» ДСН 3.3.6.037-99. Нормованими параметрами дляпостійного шуму е:
рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричннми частотами 31,5; 63; 125; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц;
рівні звуку, дБА, які виміряні за шкалою «А» часової характеристики «повільно» шумоміра.
Октавна смуга
характеризується відношенням частоти
в кінці октави (f2)
до частоти на початку октави (f1),
як 2:1, тобто f2 f1=2/1=2.
Напівоктавна смуга характеризується
відношенням частот, як f2/f1=
.
Третннооктавна смуга характеризується
відношенням частот, як f2/f1=
.
Кожна смута має середньогеометрнчну частотуfсч, Г'ц,
Нормованими параметрами для непостійного шуму (який коливається у часі та переривається) є еквівалентний (за енергією) та максимальний рівень шуму, дБА. Для імпульсного шуму нормованим параметром є еквівалентній рівень шуму, дБАекв, та максимальний рівень шуму, дБА1.
Еквівалентний (за енергією) рівень заданого непостійного шуму - це рівень постійного шуму, який має такий же вплив, як і непостійний шум за той же проміжок часу. Його визначають відповідно до методики ДСН 3.3.6.037-99.
Також його можна вігзначити за формулою
де Т - термін дії шуму, год;
PA- поточне значення середньоквадратичного звукового тиску з урахуванням корекції «А» шумоміра. Па;
Р0 - порогове значення звукового тиску, Па.
Для характеристики непостійного шуму застосовуютьдозу шуму та відносну дозу шуму. Доза шуму - це інтегральна величина, яка враховує акустичну енергію, що впливає на організм людини за певний проміжок часу, Па2·год:
де РA - поточне значення середньоквадратичного звукового тиску з урахуванням корекції «А» шумоміра. Па.
Відносна доза шуму:
де Ддоп - допустима доза шуму.
З фізичної точки зору еквівалентний рівень шуму і доза шуму є аналогами і можливий їх взаємний перерахунок. З фізіологогігієнічної точки зору це два різні параметри. Еквівалентний рівень шуму - це середне значення шуму за зміну, в доза характеризує сумарну енергію шуму за зміну.
Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях для тонального та імпульсного шуму слід приймати на 5 дБ (дБЛ) менше зазначених у табл. 2.9.
Максимальний рівень шуму, що змінюється (коливається) у часі та переривається не має перевищувати 110 дБА, а імпульсіюго 125 дБА. Відомчими нормативними документами можуть визначатись допустимі рівні шуму для окремих видів трудової діяльності з урахуванням тяжкості та напруженості праці.
Засоби та заходи захисту від шуму в галузі тк.
У процесі проектування, виготовлення, монтажу, випробування та експлуатації машин, апаратів, приладів, систем, технологічних процесів, а також під час організації робочих місць потрібно застосувати всі можливі заходи і засоби, що знижують рівні шуму до значень, які не перевищують нормативних.
Зменшують шум як у джерелі його утворення (найбільш ефективні заходи), так і на шляху його поширення. З меюю вибору раціональних заходів і засобів захисту слід врахувати характер ціноутворення. Для зниження шуму механічного, аеродинамічного, гідродинамічного та електромагнітного походження можна застосовувати як загальні, так і специфічні заходи.
Зниження, наприклад, механічного шуму можна досягти удосконаленням конструкції устаткування, підвищенням точності виготовлення та оброблення поверхонь деталей, підбором контактних пар, заміною металевих деталей на пластмасові, змащенням деталей, що труться, тощо.
Рівень аеродинамічного та гідродинамічного шуму можна знизити за рахунок зменшення швидкості руху газів та рідин, вибором профілів тіл. що обтікаються, застосувавши глушники різних типів.
Для боротьби з електромагнітним шумом використовують такі методи: метод підбору оптимальних габаритних розмірів, поліпшення технології та якості виготовлення деталей, застосування феромагнітних металів з малою магнітострикцією, за допомогою надійного з'єднання пакетів пластин трансформаторів. Дроселів, якорів двигунів тощо.
До загальних заходів і засобів колективного захисту належать:
- архітектурно-планувальні: раціональне акустичне планування будівель і споруд на території підприємств; раціональне розміщення технологічного обладнання і робочих місць, зон і режимів руху транспорлніх засобів та потоків. створення шумозахисних зон та інші;
акустичні: засоби звукоізолювання, звукопоглинання, віброізоляції (віброізолювальні опори, пружна прокладка, конструкційні розриви); демфе- руванпя (елементи із сухим, в'язким і внутрішнім тертям); глушники (абсорбційні. реактивні (рефлексні), комбіновані).
організаційно-технічні: застосування малошумннх технологічних процесів; оснащення шумного устаткування засобами дистанційного керування та автоматичного контролю; проведення планово-попереджувальних ремонтів; застосування малошумних машин і їх складальних одиниць; раціональний режим прані і відпочинку тощо.
Зниження шуму досягають застосуванням звукоізолювальних перегородок, кожухів, екранів, перетинок. Звукополювальні перепони відбивають звукову енергію більше, ніж пропускають за огорожі (рис. 2.23).
57.
58.
59.
60.
61.