55. Нормування постійного та непостійного виробничого шуму. Параметри, що нормуються. Розрахунок середнього рівня шуму та рівнів звукового тиску в октавних смугах.

Нормування параметрівшуму здійснюють відповідно до «Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» ДСН 3.3.6.037-99. Нор­мованими параметрами дляпостійного шуму е:

• рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричннми частотами 31,5; 63; 125; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц;

• рівні звуку, дБА, які виміряні за шкалою «А» часової характеристики «повільно» шумоміра.

Октавна смуга характеризується відношенням частоти в кінці октави (f₂) до частоти на початку октави (f₁), як 2:1, тобто f₂ f₁=2/1=2. Напівоктавна смуга характеризується відношенням частот, як f₂/f₁= . Третннооктавна смуга характеризується відношенням частот, як f₂/f₁= .

Кожна смута має середньогеометрнчну частотуf_сч, Г'ц,

Нормованими параметрами для непостійного шуму (який коливається у часі та переривається) є еквівалентний (за енергією) та максимальний рівень шуму, дБА. Для імпульсного шуму нормованим параметром є еквівалентній рівень шуму, дБА_екв, та максимальний рівень шуму, дБА₁.

Еквівалентний (за енергією) рівень заданого непостійного шуму - це рівень постійного шуму, який має такий же вплив, як і непостійний шум за той же проміжок часу. Його визначають відповідно до методики ДСН 3.3.6.037-99.

Також його можна вігзначити за формулою

де Т - термін дії шуму, год;

P_A- поточне значення середньоквадратичного звукового тиску з урахуванням корекції «А» шумоміра. Па;

Р₀ - порогове значення звукового тиску, Па.

Для характеристики непостійного шуму застосовуютьдозу шуму та відносну дозу шуму. Доза шуму - це інтегральна величина, яка враховує акустичну енергію, що впливає на організм людини за певний проміжок ча­су, Па²·год:

де Р_A - поточне значення середньоквадратичного звукового тиску з ураху­ванням корекції «А» шумоміра. Па.

Відносна доза шуму:

де Д_доп - допустима доза шуму.

З фізичної точки зору еквівалентний рівень шуму і доза шуму є аналога­ми і можливий їх взаємний перерахунок. З фізіологогігієнічної точки зору це два різні параметри. Еквівалентний рівень шуму - це середне значення шуму за зміну, в доза характеризує сумарну енергію шуму за зміну.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях для тонального та імпульсного шуму слід приймати на 5 дБ (дБЛ) менше зазначених у табл. 2.9.

Максимальний рівень шуму, що змінюється (коливається) у часі та переривається не має перевищувати 110 дБА, а імпульсіюго 125 дБА. Відомчими нор­мативними документами можуть визначатись допустимі рівні шуму для окремих видів трудової діяльності з урахуванням тяжкості та напруженості праці.

56. Засоби та заходи захисту від шуму в галузі тк.

У процесі проектування, виготовлення, монтажу, випробування та експлу­атації машин, апаратів, приладів, систем, технологічних процесів, а також під час організації робочих місць потрібно застосувати всі можливі заходи і засоби, що знижують рівні шуму до значень, які не перевищують нормативних.

Зменшують шум як у джерелі його утворення (найбільш ефективні за­ходи), так і на шляху його поширення. З меюю вибору раціональних заходів і засобів захисту слід врахувати характер ціноутворення. Для зниження шу­му механічного, аеродинамічного, гідродинамічного та електромагнітного походження можна застосовувати як загальні, так і специфічні заходи.

Зниження, наприклад, механічного шуму можна досягти удосконален­ням конструкції устаткування, підвищенням точності виготовлення та оброб­лення поверхонь деталей, підбором контактних пар, заміною металевих дета­лей на пластмасові, змащенням деталей, що труться, тощо.

Рівень аеродинамічного та гідродинамічного шуму можна знизити за ра­хунок зменшення швидкості руху газів та рідин, вибором профілів тіл. що обтікаються, застосувавши глушники різних типів.

Для боротьби з електромагнітним шумом використовують такі методи: метод підбору оптимальних габаритних розмірів, поліпшення технології та якості виготовлення деталей, застосування феромагнітних металів з малою магнітострикцією, за допомогою надійного з'єднання пакетів пластин транс­форматорів. Дроселів, якорів двигунів тощо.

До загальних заходів і засобів колективного захисту належать:

- архітектурно-планувальні: раціональне акустичне планування будівель і споруд на території підприємств; раціональне розміщення технологічного обладнання і робочих місць, зон і режимів руху транспорлніх засобів та по­токів. створення шумозахисних зон та інші;

акустичні: засоби звукоізолювання, звукопоглинання, віброізоляції (віброізолювальні опори, пружна прокладка, конструкційні розриви); демфе- руванпя (елементи із сухим, в'язким і внутрішнім тертям); глушники (аб­сорбційні. реактивні (рефлексні), комбіновані).

організаційно-технічні: застосування малошумннх технологічних процесів; оснащення шумного устаткування засобами дистанційного керу­вання та автоматичного контролю; проведення планово-попереджувальних ремонтів; застосування малошумних машин і їх складальних одиниць; раціо­нальний режим прані і відпочинку тощо.

Зниження шуму досягають застосуванням звукоізолювальних перегоро­док, кожухів, екранів, перетинок. Звукополювальні перепони відбивають зву­кову енергію більше, ніж пропускають за огорожі (рис. 2.23).

57.

58.

59.

60.

61.

93