Методичні вказівки з проведення фахової практики

для студентів спеціальності

“Соціальна робота”

Цілями програми керівництва педагогічної практики є:

1) підготовка освіченого фахівця, котрий має фундаментальні знання, почуття обов’язку та компетентність стосовно виконання прак-тичної роботи, необхідні для того, аби розпочати професійну діяльність у галузі соціальної роботи;

2) підготовка професіонала, відданого процесу саморозкриття та особистого вдосконалення за допомогою практичної діяльності та професійного розвитку протягом усього життя;

3) підготовка студента, котрий шукає і знаходить нові можливості для подальшого спеціалізованого професійного навчання та здобуття кваліфікації на вищому освітньому рівні.

Методичні вказівки слугуватимуть рекомендацією для всіх, хто має відношення до практичної підготовки соціальних педагогів (працівників), зокрема для студентів, користь від використання їх для них має бути якнайбільшою. Передбачається, що вони сприятимуть логічності та послідовності виконання програми практичної підготовки соціальних педагогів (працівників) в соціальних установах та освітніх закладах, що забезпечить високий рівень навчання.

Хмельницький 2013 р.

Основні засади діяльності

с

1

тудентів при проходженні практики

Під час роботи з клієнтами студенти повинні застосовувати генералістичний підхід до вирішення проблем або модель запланованої зміни, що передбачає:

1. Залучення клієнта до процесу запланованої зміни.

2. Оцінювання ситуації клієнта на мікро-, мезо- та макрорівнях. На їх основі встановлюється головна мета, досягнення якої повинен планувати соціальний працівник у співучасті з клієнтом.

3. Планування зміни з встановленням часткових (проміжних) цілей і завдань, а також визначенням наявних ресурсів (зокрема сильних сторін клієнта), методів досягнення проміжних результатів; укладанням контракту (домовленості) соціального працівника з клієнтом.

4. Виконання запланованої зміни або професійне втручання з реалізацією часткових цілей, коригуванням плану діяльності.

5. Оцінювання ефективності здійсненої зміни. Має проводитись за допомогою різних методів (анкетування, шкал, встановлення рейтингу, бесід тощо).

6. Завершення процесу співпраці з клієнтом.

7. Перевірка ситуації та стану клієнта, яка здійснюється через визначений проміжок часу з метою надання йому необхідної допомоги, зокрема із залученням інших фахівців.

Оцінювання ситуації клієнта називають соціальною діагностикою, яка відрізняється від процедури медичної діагностики і ґрунтується на таких засадах:

– розгляд ситуації людини з позицій екосистемного підходу, тобто в соціальному оточенні (сім’я, родина, друзі, колеги, школа, церква, громада тощо);

– визначення систем, які потребують професійного втручання, з метою гармонізації взаємин (наприклад, дитина – батьки, дитина –вчитель тощо);

– співпраця з клієнтом, а не домінування над ним. Передбачається встановлення партнерських стосунків, толерантне ставлення; урахування культурних, расових, національних, релігійних, сексуальних особливостей та відмінностей;

– зосередження на сильних рисах клієнта з метою його на-снаження, підтримки, заохочення, активізації, спрямування на пошук конструктивних способів вирішення проблеми, оскільки сам клієнт є найкращим експертом власної життєвої ситуації.

З

2

міст педагогічної (фахової) практики

Метою фахової практики є самостійна робота студентів-прак-тикантів у закладах соціальної служби за підтримки керівників практики; залучення студента до діяльності того чи іншого соціального закладу; подальше формування практичних умінь та навичок, застосування теоретичних знань на практиці, розвиток професійної компе-тентності в роботі з клієнтами.

На цьому етапі увагу зосереджують на формуванні вмінь та фахової компетентності в певній окремій сфері практики. Очікується, що студенти виявлятимуть фаховість та демонструватимуть ініціативу, беручи участь в інноваційних проектах організацій, в яких вони проходять практику.

Педагогічна (фахова) практика відбувається у восьмому семестрі (4-й курс) і має тривалість шість тижнів. За результатами виконання програми фахової практики студенти складають диференційований залік у кінці семестру.

Студентів, котрі не виконали програму практики та отримали незадовільну характеристику на базі практики, не переводять на наступний курс навчання і вони можуть бути відраховані з університету.

Навички, з яких вдалося вправлятися і які формувались впродовж навчання, під час проходження попередніх видів практикумів тощо, повинні трансформуватися разом із набутими знаннями і досвідом у відповідні вміння. Для цього створюють сприятливі умови, які забезпечують неперервність процесу практичної підготовки майбутніх соціальних працівників на базах практики. Після завершення практики студенти повинні закріпити певні вміння та навички, перелік яких поданий у наступному підрозділі.

2.1. Навички та вміння, які набуваються при проходженні практики

1. Навички, що необхідні до початку надання соціальних послуг:

– звернення до клієнта з метою аналізу і роз’яснення ролі соціаль-ного працівника та обмежень, що існують в його роботі;

– коректне обговорення з клієнтом шляхів спілкування, умов співпраці;

– допомога клієнту почуватися зручно під час зустрічі, за яких би умов вона б не закінчилась. Для цього потрібно:

а) відповідно підготуватись до зустрічі;

б) створити сприятливу атмосферу;

в) чітко формулювати межі конфіденційності;

г) уважно ставитись до потреб клієнта щодо спілкування, дотримання таємниці (нерозголошення) отриманої інформації тощо.

2. Навички оцінювання:

• залучення клієнта до розповіді про “його історію” та формулювання сподівань;

• з’ясування теперішньої та минулої ситуації клієнта для кращого розуміння його потреб, зокрема, з’ясування намагань клієнта в минулому щодо покращення ситуації;

• з’ясування разом з клієнтом внутрішніх та зовнішніх ресурсів, які були в минулому і наявні тепер;

• зосередження на сильних рисах клієнта;

• підсумовування того, що розповів клієнт.

3. Навички, необхідні для встановлення цілей і допомоги клієнту у:

• формулюванні очікувань щодо бажаного результату співпраці із соціальним працівником;

• перерахуванні бажаних результатів, які можна досягти зміною поведінки в короткий термін;

• складанні переліку віддалених та близьких цілей;

• визначенні першого ймовірного кроку в напрямку досягнення близької цілі і далекої мети;

• визначенні та складанні переліку потрібних ресурсів для виконання першого кроку;

• виявленні будь-якої перешкоди на шляху досягнення цілей;

• пошуку можливих шляхів подолання перешкод;

• зважені на перший крок у напрямку досягнення цілей та продовженні роботи щодо оцінювання ефективності стратегій, викорис-таних соціальним працівником, клієнтом та іншими помічниками;

• спостережені та контролі результатів скерування разом з клієнтом та джерелом скерування відповідно до обставин.

4. Навички проведення координаційної роботи:

• визначення найефективнішої послуги;

• створення командою підтримки разом із клієнтом та з його дозволу;

• створення мережі, якою клієнт зможе користуватись з меншим залученням до цього соціального працівника та соціальних послуг;

• балансування свого залучення до роботи з клієнтом так, щоб потреби клієнта були задоволені в межах ролі соціального працівника і не перевантажували його.

5. Навички, що необхідні для підтримки зв’язку з іншими агентствами (соціальними працівниками):

• відкрито та легко підтримувати контакти з іншими агентствами, якщо це необхідно для окремих клієнтів чи для громади загалом (в межах обмежень, що накладаються правилами конфіденційності);

• активно створювати громадську мережу чи ресурсну команду, що найкраще слугуватиме громаді (в межах обмежень, що накладаються посадовими обов’язками та агентством, в якому студент проходить практику);

• професійно проводити соціальну роботу у будь-якій ситуації (демонструвати відповідну поведінку, бажання перейняти на себе ініціативу, якщо це необхідно, бажання бути “тим, хто працює” під час виконання завдань).

6. Навички, необхідні для проведення роботи з захисту клієнта:

• допомога у самостійному визначенні його потреб;

• визначення інших джерел допомоги;

• виконання ролі посередника для клієнта (за необхідності);

• допомога клієнту в безпосередній роботі з іншими ресурсами для досягнення його потреб;

• допомога клієнту в виборі потрібного ресурсу та його залучення в допомогу.

7. Навички, необхідні для професійного втручання в кризову ситуацію:

• визначати ситуації, коли клієнт перебуває в кризі і не може звернутися до внутрішніх чи зовнішніх ресурсів;

• встановлювати короткострокові, конкретні цілі разом з клієнтом, який перебуває в кризовій ситуації;

• допомога клієнту в визначенні рівня небезпеки для самого себе та для оточуючих;

• спільна робота із клієнтом для зменшення навантаження на нього і прискорення процесу виходу із кризової ситуації;

• робота з клієнтом для зменшення рівня його стурбованості. Це може передбачати оцінку медичної, фінансової, житлової допомоги, а також допомоги з догляду за дітьми та в питаннях вживання наркотиків, алкоголю.

8. Навички, що потрібні для роботи в команді. Студент повинен мати можливість працювати з іншими в групі, що надає терапевтичні послуги; або в групі, яка працює в напрямку досягнення соціальної зміни, і це передбачає для нього:

• визначення з клієнтами та працівниками агентства потреби роботи в групі;

• допомогу членам групи у встановленні індивідуальних чи групових цілей;

• допомогу членам групи у встановленні та дотриманні безпечних правил спілкування;

• знання етапів роботи групи;

• безпечний супровід групи впродовж усіх етапів роботи;

• вирішення проблем групи та окремих людей для активізації їхньої участі у групі;

• допомогу членам групи при завершенні роботи;

• допомогу членам групи в оцінці індивідуального та групового успіху і генерацію ідей для майбутньої роботи;

• здатність працювати як член команди працівників агентства;

• спроможність співпрацювати з клієнтом та іншими спеціалістами для досягнення цілей клієнта;

• вміння з повагою до інших членів команди перейняти на себе роль лідера;

• здатність працювати, не чекаючи за це подяки, як член групи, якщо це буде необхідно.

9. Навички ведення документації (додатково до навичок, здобутих раніше):

• належне документальне оформлення матеріалів зустрічі з окремими клієнтами та групами клієнтів згідно з правовими нормами та практикою соціальної роботи;

• вчасне і ретельне завершення складання документів.

10. Навички оцінювання в команді:

• встановлювати чіткі особисті конкретні цілі, які можливо виміряти;

• допомагати окремим клієнтам та групам клієнтів встановлювати чіткі цілі;

• проводити оцінювання досягнень та встановлювати розумні цілі на теперішній час.

11. Навички самоусвідомлення та самоконтролю:

• відповідне саморозкриття;

• усвідомлення впливу свого стилю спілкування на інших;

• здатність пристосувати свій власний стиль так, щоб допомогти клієнту та іншим людям у роботі;

• здатність сприймати та реагувати на зауваження стосовно свого особистого представлення та взаємодії з іншими.

12. Навички професійної поведінки:

• одягається відповідно з нормами установ;

• приходить на роботу вчасно, проводить на роботі відповідну кількість часу;

• користується професійною мовою;

• ставиться до інших і до самого себе з повагою, враховуючи особисті, культурні та релігійні відмінності у поведінці людей.