
- •§1 Електричний заряд та його характеристики. Закон збереження електричного заряду.
- •§2 Закон Кулона.
- •§3 Напруженість електричного поля.
- •§4 Теорема Гауса.
- •§5 Диференціальна форма теореми Гауса.
- •§6. Потенціал електричного поля.
- •§7. Зв’язок між напруженістю і потенціалом.
- •§8. Рівняння Пуассона та Лапласа.
- •§9 Електричний диполь.
- •§1 Типи діелектриків.
- •§2 Поляризація діелектриків.
- •§3 Вектор поляризації. Діелектрична сприятливість речовини.
- •§4 Поляризаційні заряди.
- •§5 Властивості поля вектора .
- •§6 Опис поля всередині діелектрика. Діелектрична проникність.
- •§7 Теорема Гауса для поля в діелектрику. Вектор електричного зміщення.
- •§ 8. Умови на межі поділу двох діелектриків для і .
- •§9. Сегнетоелектрики.
- •§1. Незаряджений провідник у зовнішньому полі.
- •§2. Електростатичне екранування.
- •§3. Напруженість поля біля поверхні провідника та розподіл зарядів у провіднику.
- •§4. Електроємність провідника.
- •§5. Конденсатори.
- •§1. Енергія взаємодії системи точкових зарядів. Власна електростатична енергія зарядженого тіла.
- •§2. Енергія зарядженого відокремленого провідника.
- •§3. Власна енергія зарядженого конденсатора.
- •§4. Енергія електричного поля. Об’ємна густина енергії.
- •§1.Характеристики електричного струму.
- •§2.Закон збереження електричного заряду. Рівняння неперервності.
- •§3.Закон Ома для однорідного провідника.
- •§ 4. Сторонні сили ерс та напруга.
- •§5. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола.
- •§ 6. Правила Кірхгофа для розгалужених електричних кіл.
- •§ 7. Робота та потужність струму. Закон Джоуля-Ленца.
- •§8. Основи класичної теорії електропровідності металів.
- •§1 Вектор індукції магнітного поля.
- •§2 Сила Лоренца.
- •§3 Магнітне поле точкового заряду, що рухається повільно і рівномірно.
- •§5 Дія магнітного поля на провідник із струмом.
- •§6Магнітні властивості контура з струмом
- •§7 Контур з струмом в зовнішньому магнітному полі.
- •§1 Потік магнітного поля. Теорема Гауса для магнітного поля в вакуумі.
- •§2 Теорема про циркуляцію магнітного поля у вакуумі.
- •§3 Обчислення магнітних полів за допомогою теореми про циркуляцію.
- •§4 Локальна форма теореми про циркуляцію.
- •§5 Потенціальні та вихрові поля
- •§ 1. Магнітний момент атомів та молекул. Намагнічування. Вектор .
- •§2 Струми намагнічування. Теорема Гауса для магнітного поля в речовині.
- •§ 3. Теорема про циркуляцію магнітного поля в речовині. Вектор напруженості магнітного поля н.
- •§4 Магнітна сприйнятливість. Магнітна проникність речовини.
- •§5 Умови на межі поділу двох магнетиків.
§4 Локальна форма теореми про циркуляцію.
За теоремою Стокса:
(7.8)
У кожній точці простору в вакуумі ротор магнітного поля дорівнює добутку магнітної сталої на вектор густини струму в цій точці.
§5 Потенціальні та вихрові поля
|
Електростатичне поле |
Магнітне поле |
Силова характеристика |
|
|
Теорема Гауса в інтегральній формі |
|
|
Теорема Гауса в локальній формі |
|
поле бездівергентне |
Теорема про циркуляцію |
|
|
Теорема про циркуляцію в локальній формі |
|
|
Розділ 8. Магнітне поле в речовині. Магнетики.
§ 1. Магнітний момент атомів та молекул. Намагнічування. Вектор .
Атом – мікроскопічний контур з магнітним моментом
І
За відсутності зовнішніх полів речовина
не проявляє магнітних властивостей,
внаслідок теплового руху атомів. При
дії магнітного поля
виникає сумарний магнітний момент.
Під дією зовнішнього магнітного поля магнітні моменти набувають переважної орієнтації в напрямку поля, внаслідок чого речовина намагнічується.
Намагнічуванням називається явище виникнення в речовині об’ємного макроскопічного магнітного моменту.
Вектор намагнічування (намагніченість) – сумарний магнітний момент всіх молекул, визначений за фізично нескінченно малим об’ємом взятим в околі точки, що розглядається.
(8.1)
Залежить від:
а) величини магнітного поля в точці;
б) конкретних фізичних властивостей речовини
§2 Струми намагнічування. Теорема Гауса для магнітного поля в речовині.
Намагнічування речовини обумовлене
переважною орієнтацією векторів
Те ж саме можна сказати і про елементарні кільцеві струми, пов’язані з кожною молекулою. Їх називають молекулярними струмами.
При намагнічуванні відбувається таке впорядкування руху зарядів в молекулах, в результаті якого по поверхні будь-якого виділеного в намагніченій речовини об’єму циркулює макроскопічний струм, що називається струмом намагнічення.
Струми, що утворюють магнітні моменти і не дають вклад в макроскопічні струми провідності, називаються струмами намагнічування.
-
зовнішнє поле в речовині
(8.2)
Теорема Гауса в речовині має такий самий вигляд, як і у вакуумі.
(8.3)
Магнітне поле соленоїдальне.
§ 3. Теорема про циркуляцію магнітного поля в речовині. Вектор напруженості магнітного поля н.
У вакуумі:
Застосовуючи формулу Стокса:
В речовині:
(8.4)
(8.5)
Треба знайти такий допоміжний вектор, ротор якого визначався б лише густиною макроскопічних струмів провідності.
В
иберемо
всередині речовини довільну поверхню
S, яка обмежена контуром l і обчислимо
.
В цю суму ненульовий вклад дають струми, які “нанизані”, бо всі інші або не перетинають поверхню, або перетинають її двічі.
Нанизані на цей контур будуть лише молекулярні струми, центри яких знаходяться всередині циліндра.
Сумарний струм, що охоплюється елементом dl:
-скалярний добуток двох векторів
(8.6)
(8.7)
Якщо в рівнянні (8.5) замінити
,
то:
(8.8)
У
вакуумі:
(8.9)
- локальна форма теореми про циркуляцію
вектора
.
Ротор вектора напруженості магнітного поля в будь-якій точці магнетика дорівнює густині струмів в цій самій точці.
Проінтегруємо формулу (8.6) за будь-якою поверхнею S:
(8.10)
(8.10) – теорема про циркуляцію магнітного поля в речовині.
(8.10)
Циркуляція вектора напруженості магнітного поля за довільним контуром дорівнює алгебраїчній сумі макроскопічних струмів провідності, що охоплені цим контуром.