- •1. Національно-визвольна війна 1648-1657 рр. Виникнення та формуваня української державності
- •2. Спроби державно-політичного самовизначення Війська Запорізького у складі Речі Посполитої (1648-кінець XVII ст..)
- •3. Правові умови приєднання Війська Запорізького до Російської держави за актами 1654 р. Та подальші їх зміни за «статтями» другої половини XVII ст.
- •4. Функції та апарат публічної влади Війська Запорізького у другій половині XVII ст..
- •5. Політико-правове становище Війська Запорізького у XVIII ст. Поступова його ліквідація як автономної одиниці у складі Росії..
- •6. Суспільний лад Гетьманщини у другій половині XVII- xviiі ст..
- •7. Адміністративно-територіальний устрій та суспільний лад Слобідської України у другій половині XVII і XVIII ст
- •8. Політико-правове становище, устрій, суд і право Запорозької Січі(Вольностей Запорозьких) у другій половині XVII і XVIII ст..
- •9. Правова система Гетьманщини. Спроби кодифікації малоросійського права
- •10. Малоросійське приватне право у 18 ст: джерела, система, особливості
- •11. Публічне право Малоросії: тип, поняття, джерела, сатус особи, розуміння та система злочинів та покарань
- •12. Судова система та процес у Гетьманщині XVII - XVIII ст. Реформи к. Розумовського
- •14.Адміністративно-територіальний устрій та правове становище українських земель у складі Росії
- •15. Система центрального та місцевого управління та правоохоронні органи російської імперії 19-20 ст
- •16. Правове становище українського селянства у першій половины 19 ст. Селянська реформа 60 р.Особливості її проведення в Україні
- •17.Земська та міська реформи й контреформи 60-90-х років 19 ст в Наддніпрянщині
- •18.Судові реформи та контреформи у другій половині 60-90х років 19ст в Наддніпрянщині
- •19. Правова система Наддніпрянщини на поч. 19 ст. – 1861 рр.
- •20. Цивільне право та зародження трудового (фабрично-заводського) законодавства (19 ст. – поч. 20 ст.)
- •21. Джерела та особливості російського кримінального права (19 – поч. 20 ст.)
- •22. Усамостійнення процесуальних галузей російського права (1864р. – поч. 20 ст.)
- •24. Політико-правове становище, адміністративно-територіальний устрій, суспільний лад західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії (кін. 18 – перша пол. 19 ст.)
- •25 . Система місцевого та загальнодержавного управління та самоврядування Західної України періоду Австро-Угорської монархії (1860-ті р – 1918).
- •26. Загальна характеристика цивільного та цивільно-процесуального права Австрії та особливості його функціонування в Західній україні ( хіх – поч. ХХст).
- •27. Основні риси австро-угорського кримінального права та процесу ( хіх – поч. ХХст).
- •28. Правове та соціальне становище українських земель в Австро-Угорській імперії та розвиток державно-правової думки в Західній Україні ( кінець хіх – поч. ХХст).
- •29. Особливості державно-правової думки Наддніпрянської України ( кінець хіх – поч. ХХст).
- •30. Лютнева (1917) революція; утворення Української Центральної Ради, її статус, структура, нормотворчість.
- •31) Питання самовизначення україни у I та II універсалах уцр.
- •32)Проголошення унр. III та IV універсали уцр.Спроби державності та законодавства.
- •33)Загально-правовий аналіз Конституції унр та інших конституційних проектів унр.
- •34) Українська держава Скоропадського:устрій та законодавство.
- •35) Державність та законодавство доби Директорії унр.
- •36) Особливості законодавства та державності зунр.
- •37. Виникнення радянської державності в україні та її особливості в 1918-1922 рр.
- •38. Статус урср та його революція за державно-правовими актами 1920-1930 рр.
- •39. Територіальний устрій та система органів державного управління Радянської україни у 1920-1930х роках
- •40. Судові та правоохоронні органирадянської україни: юридичні механізми масових репресій 1920-1930 рр.
- •41. Політико-правове становище українських земель поза межами срср у 1920-1930 рр.
- •42 . Політико-правове становище України в роки Другої Світової війни
- •43. Питання політико-правового самовизначення, державного устрою та суспільного ладу в документах оун(1929-1989 рр.).
38. Статус урср та його революція за державно-правовими актами 1920-1930 рр.
Проголошення утворення СРСР призвело до певних (хоча і формальних) змін у структурі владних органів центру (федерації) і суб'єкті Союзу. Вони були закріплені першою Конституцією СРСР (січень 1924 р.) та у її республіканському варіанті - новій редакції Конституції УСРР, прийнятій на IX Всеукраїнському з'їзді Рад (травень 1925 p.).
В УСРР формально верховним органом влади й далі залишався Всеукраїнський з'їзд рад. Він був покликаний через законодавчу верховні управлінську та контрольну функції вирішувати питання державного, господарського і соціально-культурного будівництва на Україні, виробляти загальні засади й напрями діяльності уряду і всіх "органів радянської влади в УСРР" .Основою організаційної діяльності з'їздів були пленарні засідання. Нормативно-правові акти Всеукраїнських з'їздів рад на території республіки мали директивний характер та найвищу юридичну силу. Однак з утворенням СРСР керівництво республіки мусило керуватися постановами з'їздів рад СРСР, директивами з'їздів ВКП(б) і КП(б)У та пленумів ЦК ВКП(б) і КП(б)У.
Нова редакція Конституції УСРР (1925 р.) внесла зміни у черговість скликання з'їздів - щорічно, аз 1926 р. чергові Всеукраїнські з'їзди Рад скликаються не щорічно, а раз на два роки.Між з'їздами функції верховного органу влади виконував Всеукраїнський Центральний Виконавчий комітет (ВУЦВК), повноваження якого регулювало Положення про ВУЦВК (12 жовтня 1924 р.).У період між ними функції найвищого органу державної влади в Україні виконувала Президія ВУЦВК, діяльність та склад якої регулювалися Указом про порядок роботи Президії ВУЦВК (1 липня 1926 р.). Зокрема, згаданим документом передбачалося також створення Малої Президії ВУЦВК, яка відігравала роль внутрішнього допоміжного органу. Оскільки розмежування законодавчих і виконавчих функцій радянське право цього періоду ще не знало, то Президія ВУЦВК, поряд з виконавчою владою, мала й широкі законодавчі повноваження. її повноваження мали повну силу законів, якщо їх не скасовували постанови пленумів або з'їздів рад УСРР. Сесії ВУЦВК скликалися Президією: чергові - не рідше трьох разів на рік; надзвичайні - з ініціативи Президії ВУЦВК або за поданням Раднаркому УСРР чи на вимогу не менш як третини членів ВУЦВК. Конкретні питання на розгляд ВУЦВК могли вносити його Президія, Раднарком, а також окремі члени ВУЦВК. Уся робота ВУЦВК контролювалася і спрямовувалася КП(б)У.
Створення СРСР і прийняття загальносоюзної Консти-туиії істотно змінили правове становище об'єднаних республік. VIII Всеукраїнський з'їзд Рад, ратифікувавши Договір про утворення СРСР і Конституцію СРСР, доручив ВУЦВК переглянути Конституцію УСРР відповідно до союзної.1925 р.
IX Всеукраїнський з'їзд Рад вніс деякі зміни й доповнення до чинної Конституції УСРР 1919 р. З 1926 р. змінилася періодичність скликання Всеукраїнських з'їздів Рад. Відтепер вони збиралися не щорічно, а один раз на два роки:УСРР проголошувалася соціалістичною державою робітників і селян. Принципове значення мали статті 2 і 3, де УСРР заявляла про входження до СРСР і визначала за собою такі права: а) ухвалення власної Конституції, яка відповідатиме Конституції СРСР; б) територіальне верховенство; в) створення власних органів державної влади й державного управління; г) обрання повноважних представників України до Ради національностей ЦВК Союзу РСР і делегатів на Всесоюзний з'їзд Рад; є) здійснення законодавства й управління в межах своїх повноважень; ж) право на законодавчу ініціативу у вищих органах СРСР.У середині 30-х рр. відбулася зміна назв вищих органів влади республіки.