Іменник

Рід

Masculinum

Femini’num

Neutrum

Число

Singula’ris

Plura’lis

Відмінок

Nominati’vus - Називний хто/Що

Geneti’vus - Родовий – кого/чого

Dati’vus – Давальний кому/чому

Accusati’vus - Знахідний кого/що

Ablati’vus - Орудний ким/чим

Vocati’vus - Кличний

Іменник у словнику

1. Повністю – nominativus singularis (pluralis)

2. Закінчення в Genetivus singularis (pluralis)

3. Коротке визначення роду.

Відміни

1. Vita, ae, f – життя.

2. Dolus, I, m – обман, умисел; arma, o;rum, n – зброя.

3. Civis, is, m – громадянин; consul, is, m – консул.

4. Status, us, m – положення;

5. Spes, spei, f – надія.

Коротка таблиця визначення відміни:

1 відміна

Іменники чоловічого та жіночого роду, які в Nominativus Singularis закінчуються на –а, а в Genetivus Singularis на -ае.

2 відміна

Іменники всіх родів, найчастіше – чоловічого та середнього. В NS чоловічого (рідко жіночого) роду закінчуються на –us та –er, середнього – на –um. В GS всі іменники закінчуються на –і.

У слів 2 відміни на –us особлива форма кличного відмінку однини – закінчення на –і. Так само слова, які закінчуються на –ius та слово meus. “Luci, mi fili”

Особливості відмінювання середнього роду:

1. Nominativus та Accusativus співпадають.

2. Nominativus та Accusativus Pluralis закінчуються на –а.

Форми Dativus та Ablativus Pluralis у всіх типах відмін співпадають.

3 Відміна іменників

Всі три роди, які в Genetivus Singularis закінчуються на –is.

Три різновиди: приголосний, змішаний та голосний.

Приголосний – нерівноскладні слова з основою, що закінчується на один приголосний звук. Всіх трьох родів.

Особливості середнього роду: закінчення –а в Nominativus Accusativus Pluralis

Змішаний різновид:

• рівноскладні слова

• в яких основа закінчується на групу приголосних.

Характерна ознака – закінчення –ium (в окремих випадках -um) в Genetivus Pluralis

Голосний різновид:

Іменники середнього роду, які в Nom.Sing. закінчуються на –e: -al: -ar.

В першу чергу треба дивитися, чи не відноситься слово до голосного різновиду.

Головні ознаки:

• закінчення –і в Abl.Sing.

• закінчення –ium в Gen. Pl.

4 Відміна іменників

Чоловічого та середнього роду, які в G.S. однини мають закінчення -u’s. В N.S. однини чоловічий рід –u’s, середній –u.

5 Відміна іменників

Жіночого роду, які в G.S. однини мають закінчення –ei

Прикметники

Завжди в реченні ставляться після іменників.

1 та 2 відміни

В словнику:

1. Повна форма чоловічого роду

2. Закінчення жіночого роду

3. Закінчення середнього роду

Iustus, a, um – законний, справедливий, правильний.

Прикметники чоловічого та середнього роду відносяться до 2 відміни, жіночого – до 1 відміни.

Є і 1 и 2 відміни, у яких в Nominativus Singularis закінчення –er.

Прикметники із закінченнями на –us, -er, um відмінюються як 2 відміна іменників.

Прикметники із закінченням на –а – як 1 відміна іменників.

Прикметники зберігають ознаки роду також у множині.

3 відміни

Поділяються на три групи:

• Прикметники трьох закінчень: чоловічий рід - -er, жіночий рід - -is, середній рід - -e.

• Прикметники двох закінчень: чоловічий та жіночий рід - -is, середній – -е.

• Прикметники одного закінчення мають в N.s. одне загальне для всіх родів закінчення: -r, -s, -x.

У прикметників 3-х та 2-х закінчень форма G.S. співпадає з формою жіночого роду на –is, у прикметників одного закінчення зазначається форма G.S. або її закінчення –is.

Прикметники 3 відміни відмінюються відмінюються за зразком голосного різновиду 3 відміни іменників, за тим вийнятком, що прикметники чоловічого та жіночого роду мають в Acc.S. закінчення –em, а в N.Pl. та Acc.Pl. закінчення –es.

Ступені порівняння прикметників

Три ступені порівняння

Позитивний – проста форма. Gradus positi’vus

Вищий – Gradus comparati’vus - додавання до основи суфіксів –ior для чоловічого та жіночого родів та –ius для середнього роду. (Відмінювання згідно 3 приголосному типу).

Найвищий – Gradus superlati’vus - додавання до основи суфікса –issi[m- та родових закінчень –us/-a/um.

Якщо в N.S. закінчується –er, тоді суфікс –ri[m- та родові закінчення –us/-a/um.

Якщо в N.S. закінчується - -i[lis – за загальним правилом, окрім шести прикмметників (faci[lis, diffici[lis, simi[lis, dissi[milis, humi[lis, graci[lis), тоді суфікс –li[m- та родові закінчення –us/-a/um.

П’ять прикметників утворюють ступені порівняння від різних основ.

При порівнянні чикористовується сполучник quam, або безсполучникова конструкція з Ablativus.

Присвійні займенники

Meus, mea, meum – мій

Tuus, tua, tuu - твій

Suus, sua, suum - свій

Noster, nostra, nostrum - наш

Vester, vestra, vestrum - ваш

Особа та число завжди співвідносяться із особою та числом присудка (Не «я мию свої руки», а «я мию мої руки»).

Відмінюються так само як і прикметники 1 та 2 відміни.

У слова meus особлива форма Vocativus Singularis – mi.

Особові займенники та зворотній займенник se.

Немає займенників 3 особи. В множині дві форми родового відмінка.

Зворотні займенники:

Sese має посилювальний або риторичний характер.

Прийменник cum пишеться із особовими та зворотними займенниками разом в кінці слова.

Mecum – зі мною, tecum – з тобою.

Також може додаватись посилююча частина –met, вона переносить логічний акцент в реченні на це слово.

Verbo tuo temet condemnas – своїм словом ти засуджуєш самого себе

Особливості відмінювання займенників

Індивідуальні закінчення.

Вказівні займенники

В простому реченні будь-який вказівний займенник має три варіанти перекладу – цей, той, він (будь-який вказівний займенник може грати роль займенника однини 3 особи).

Hic, haec, hoc – найближчий предмет.

Ista, iste, istud – предмет, ближчій до того, до кого звернення.

Ille, illa, illud – той, віддалений предмет.

Is, ea, id – може замінити три попередні у простих реченнях.

Числівники Numeralia

Кількісні – Cardinalia

Десятки від 30 до 90 утворюються додаванням –ginta

11-17 – додавання –de[cim

Що закінчуються на 8 та 9 – утворюються віднімінням від попереднього десятка. 18 – duodeviginti, 29 – undetriginta

200 – 900 – додавання –centi або -genti

Десятки/сотні з одиницями від 1 до 7: 21 viginti unus або unus et viginti

Порядкові – Ordinalia

Окрім перших двох, утворюються від основ відповідних кількісних та закінчень –us, -a, -um, а починаючи з 18 – ще із суфіксом –esi[m-. Кожне слово числівника має форму порядкового: 64-й – sexagesi[mus quartus.