
- •Основи психологічної практики
- •2. Визначення практичної психології: специфіка і взаємозв’язок наукової, практичної та побутової психології.
- •3. Орієнтованість практичної психології на психологічну практику.
- •4. Взаємозв’язок психологічного консультування. Психотерапії, психокорекції.
- •5.Основне завдання практичної психології як професійної діяльності та галузі психологічної науки.
- •6.Особистість психолога як основне знаряддя його професійності.
- •7. Основні вимоги до психолога-практика.
- •8.Психологія становлення та проблеми формування професійної самосвідомості.
- •9.Професія як спроба реалізації сфрустрованих потреб дитинства (професійна самосвідомість – складова самосвідомості особистості)
- •10. Професійна деформація та емоційне вигорання
- •11. Основні правила надання психологічної допомоги.
- •12. Професійний етикет
- •13. Етичний кодекс психолога
- •17.Демонстрація психологом своєї надійності
- •18.Основні принципи постановки діагнозу
- •19.Доцільність діагностичної процедури
- •20. Діагностичне інтерв’ю
- •21. Моделі та схеми первинного інтерв’ю
- •22.Три рівні інтерв’ю
- •23.Модифікована схема первинного інтерв’ю
- •24. Реакції клієнта типові для початкової стадії надання психологічної допомоги: розчарування, загострення симптоматики, «втеча в здоров*я», втеча.
- •26.Рівні розвитку організації особистості
- •27.Характеристика структури особистості невротичного рівня
- •28. Характеристика структури особистості психотичного рівня
- •29. Характеристика пограничної структури особистості
- •34.Джерела негативних реакцій клієнта при роботі з психологом.
- •35.Процедура надання психологічної допомоги.
- •36.Сеттінг: основні аспекти і функції
- •37. Частота та тривалість психологічної сесії
- •38. Поняття переносу. Контр переносу. Опору. Тлумачення та розщеплення его.
- •50. Ознаки поганого і доброго слухача
- •51. Ознаки активного вислуховування
- •52. Структурне інтерв'ю о. Кернберга
- •53. Зміст діяльності практичного психолога
- •54. Основні завдання практичного психолога
- •55.Робота з жертвами насильницької поведінки.
- •56. Особливості роботи з клієнтами в гострому горі
- •57. Робота з психосоматичними клієнтами
- •58. Робота з суїцидальними клієнтами
- •59. Основні проблеми практичного психолога при роботі з подружніми парами
- •60. Робота з немотивованими клієнтами
28. Характеристика структури особистості психотичного рівня
Пацієнти на психотичному рівні нерідко мають потребу у підтримуючій терапії, у якій, з-поміж іншого, робиться акцент на безпеці, освіті й увазі до впливів конкретних стресів. Пацієнти, схильні до психотичної дезорганізації, відчувають незахищеність й завжди готові повірити, що розпад неминучий. На психотическом краю спектру люди, звичайно, набагато більш внутрішньо спустошені і дезорганізовані. Інтерв'ювання глибоко схвильованого пацієнта може варіювати від участі в приємному, нічого не дає розмові до можливості стати жертвою атаки, має за мету вбивство. Тих пацієнтів, які, без сумніву, перебувають у стані психозу, діагностувати неважко: вони демонструють галюцинації, марення, ідеї відносини і алогічне мислення. Однак навколо багато людей, які характерологически знаходяться на психотическом рівні організації, але їх внутрішня сум'яття не помітна на поверхні, якщо вони не схильні сильного стресу. У людей зі схильностями до психотичних зривів існує помітна нездатність усуватися від своїх психологічних проблем і ставитися до них байдуже.
29. Характеристика пограничної структури особистості
Для характеристики пограничної структури особистості по відношенню до певної соціальної спільноти, що накладає певний відбиток на її психіку і спосіб життя, використовується категорія "маргінальність". У ситуації маргінальності опиняються так звані "культурні гібриди", які балансують між групою, що домінує в суспільстві, але до якої вони ніколи не належали, і групою, з якої вони виділились. Нині під культурною маргінальністю мається на увазі характеристика особливості життєдіяльності людей, ціннісні орієнтації та моделі поведінки котрих одночасно можуть бути співвіднесені з різними культурними системами, причому в жодну з цих культурних систем вони не інтегровані повністю. Слід відзначити, що культурна маргінальність, поряд з негативними проявами, також характеризується певним позитивним моментом - вона може виступати як продуктивний елемент культурного розвитку, котрий полягає в можливості виникнення на її основі нових культурних ідей та напрямків.
Яскравою рисою характеру людей з прикордонної організацією особистості є використання ними примітивних захистів. Оскільки вони покладаються на такі архаїчні і глобальні операції, як заперечення, проективна ідентифікація і розщеплення, то, коли вони регресують, їх буває важко відрізнити від психотиков. Важливою відмінністю між прикордонним і психотичних типом людей в сфері захистів є наступне: коли терапевт дає прикордонному пацієнтові інтерпретацію примітивної форми відчуттів, той виявляє деяку тимчасову здатність реагувати.
30.покази та протипокази до вибору конкретних стратегій психологічного впливу.
31. експресивна техніка.
??експресивні техніки. Пов'язані зі спонтанною руховою активністю, руховим і мовним посиленням станів, що допомагають катарсичному відреагуванню емоційних комплексів і пригнічених афективних станів;
32.підтримка та фрустрація як технічне знаряддя психолога.
33.особливості стосунку практичного психолога з клієнтом.
Особливий вид відносин представляє відношення психолога до клієнта, що є компонентом професійної діяльності психолога.
Відношення психолога до клієнта можна віднести до категорії професійних міжособистісних відносин, в яких психолог виступає суб'єктом, а клієнт об'єктом відносини. І хоча клієнт також намагається впливати на психолога, але оскільки саме він є носієм проблеми, з якою звертається до психолога, і саме він зацікавлений у зміні своєї життєвої ситуації під впливом і за участю психолога, то це робить його залежним від психолога об'єктом впливу. Дана обставина актуалізує у психолога спокуса відчувати свою перевагу над клієнтом