
- •Основи психологічної практики
- •2. Визначення практичної психології: специфіка і взаємозв’язок наукової, практичної та побутової психології.
- •3. Орієнтованість практичної психології на психологічну практику.
- •4. Взаємозв’язок психологічного консультування. Психотерапії, психокорекції.
- •5.Основне завдання практичної психології як професійної діяльності та галузі психологічної науки.
- •6.Особистість психолога як основне знаряддя його професійності.
- •7. Основні вимоги до психолога-практика.
- •8.Психологія становлення та проблеми формування професійної самосвідомості.
- •9.Професія як спроба реалізації сфрустрованих потреб дитинства (професійна самосвідомість – складова самосвідомості особистості)
- •10. Професійна деформація та емоційне вигорання
- •11. Основні правила надання психологічної допомоги.
- •12. Професійний етикет
- •13. Етичний кодекс психолога
- •17.Демонстрація психологом своєї надійності
- •18.Основні принципи постановки діагнозу
- •19.Доцільність діагностичної процедури
- •20. Діагностичне інтерв’ю
- •21. Моделі та схеми первинного інтерв’ю
- •22.Три рівні інтерв’ю
- •23.Модифікована схема первинного інтерв’ю
- •24. Реакції клієнта типові для початкової стадії надання психологічної допомоги: розчарування, загострення симптоматики, «втеча в здоров*я», втеча.
- •26.Рівні розвитку організації особистості
- •27.Характеристика структури особистості невротичного рівня
- •28. Характеристика структури особистості психотичного рівня
- •29. Характеристика пограничної структури особистості
- •34.Джерела негативних реакцій клієнта при роботі з психологом.
- •35.Процедура надання психологічної допомоги.
- •36.Сеттінг: основні аспекти і функції
- •37. Частота та тривалість психологічної сесії
- •38. Поняття переносу. Контр переносу. Опору. Тлумачення та розщеплення его.
- •50. Ознаки поганого і доброго слухача
- •51. Ознаки активного вислуховування
- •52. Структурне інтерв'ю о. Кернберга
- •53. Зміст діяльності практичного психолога
- •54. Основні завдання практичного психолога
- •55.Робота з жертвами насильницької поведінки.
- •56. Особливості роботи з клієнтами в гострому горі
- •57. Робота з психосоматичними клієнтами
- •58. Робота з суїцидальними клієнтами
- •59. Основні проблеми практичного психолога при роботі з подружніми парами
- •60. Робота з немотивованими клієнтами
6.Особистість психолога як основне знаряддя його професійності.
Так американський психотерапевт і психолог Р. Мей зазначає: «Оскільки особистість консультанта є його знаряддям праці, її повнота й цілісність набуває важливого значення для ефективності консультування» [2, 53]. Основною особистісною якістю успішної психотерапевтичної діяльності Р. Мей вважає здатність до емпатії, яка забезпечує розуміння, проникнення у душевний світ іншої людини [6, 31].
Представники гуманістичного напрямку розуміють психотерапевтичний процес як міжособистісний контакт. При цьому його зміст і атмосфера розглядаються як основні фактори, що впливають на ефективність діяльності, і залежать, на їх думку, від відносин та індивідуальних характеристик психолога і клієнта. консультант повинен повине бути щирим, конгруентним. Це означає, що він повинен мати вільний доступ до своїх внутрішніх процесів, мати свої власні почуття, власні позиції і нахили, бути «прозорим» для клієнта. Щоб придбати таку «позицію», психологу-консультанту необхідно вміти цим оперувати. Тому слід пройти курс психотерапії у професійного психотерапевта або психолога-консультанта.
7. Основні вимоги до психолога-практика.
Специфіка діяльності практичного психолога визначає важливість та необхідність дотримання принципів, основою яких є відповідальність і зобов'язання у професійних взаєминах з іншими людьми. У багатьох країнах світу існують Етичні кодекси психолога, що регулюють його професійну діяльність. Порушення стандартів і вимог, що складають дані кодекси, може призвести до позбавлення психолога ліцензій, диплома, права на надання психологічних послуг і ведення приватної практики. На жаль, в нашій країні досі не розроблено чітко сформульованого зводу прав і обов'язків, які визначали б міру відповідальності психолога-практика при вирішенні професійних завдань
8.Психологія становлення та проблеми формування професійної самосвідомості.
У становленні професійної самосвідомості індивіда важливу роль відіграють:
- "образ світу" професіонала;
- спрямованість особистості;
- професійна ідеологія;
- баланс між попереднім навчанням та особливостями самої роботи;
- взаємозв'язки з процесами розвитку професіоналізму суб'єкта тощо.
Образ світу" професіонала для кожної професії має як свої особливості, так і загальні риси. Він впливає на світовідчуття, світосприймання, на оцінку індивідом свого місця у світі, значущі для нього ціннісні орієнтації, смислову сферу .
У психології праці фахівці виділяють різноманітні механізми та умови, котрі або полегшують, або ускладнюють повноцінне формування та розвиток самосвідомості суб'єкта праці.
9.Професія як спроба реалізації сфрустрованих потреб дитинства (професійна самосвідомість – складова самосвідомості особистості)
10. Професійна деформація та емоційне вигорання
Професійна деформація - явище, що характеризується змінами властивостей особистості (стереотипів сприймання, ціннісних орієнтацій, характеру, способів спілкування та поведінки тощо), змінами рівня виразності професійно важливих якостей посадової особи, що відбуваються під впливом змісту, умов, тривалості виконання діяльності та його індивідуальних психологічних особливостей. Професійні деформації можуть здійснювати негативний вплив на стан та якість діяльності персоналу.
емоційного вигорання (англ. Burnout) — поняття, введене в психологію американським психіатром Фрейденбергом в 1974 році, яке виявляється наростаючим емоційнимвиснаженням. Емоційне вигорання – один з нових, розглянутих в психологічній літературі механізмів захисту, тому його визначення є дещо розмитим. Слід відзначити, що емоційне вигорання завжди розглядається і трактується лише з негативного боку. І, звичайно, на це є конкретні причини, адже коли людина перебуває у такому стані це відбивається на виконанні нею своєї діяльності, на відносинах з партнерами, клієнтами і близькими людьми, так як приводить до емоційної і особистісної відстороненості, незадоволеності собою, слідом за чим іде тривога, дипресія і неадекватне емоційне реагування на звичайні життєві ситуації. Але не звертати увагу на позитиви, які супроводжують цей стан було б не правильно. Плюси емоційного вигорання в тому, що воно дозволяє людини економно і дозовано використовувати свої енергетичні ресурси.