1) За характером:

• первинні державні органи, що утворюються населенням і йому підзвітні. До таких органів в Україні належить, наприклад, Верховна Рада України, конституційний склад якої становить чотириста п'ятдесят народних депутатів України, що обирають­ся на основі загального, рівного і прямого виборчого права шля­хом таємного голосування;

• вторинні державні органи, що утворюються первинними органами та їм підзвітні. Наприклад, відповідно до ч. 4 ст. 114 Конституції України Міністр оборони України, Міністр закор­донних справ України призначаються Верховною Радою Украї­ни за поданням Президента України, інші члени Кабінету Мі­ністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України, а згідно з ч. 2 ст. 113 Кон­ституції України Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, під­контрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, пе­редбачених Конституцією;

2) За порядком утворення.

• органи, що обираються (населенням чи представницьки­ми органами) (наприклад, населенням в Україні обирається Вер­ховна Рада України);

• органи, що призначаються (главою держави чи вищестоя­щим в порядку підлеглості органом). Наприклад, відповідно до пунктів 11, 12, 13 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України; призначає на посади половину складу Ради Національного банку України, половину складу На­ціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

• органи, що затверджуються (наприклад, відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження загальної структури, чисель­ності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України);

• органи, що успадковуються (в Україні відсутні);

3) За порядком прийняття рішень:

• колегіальні, що приймають рішення після обгсворення шляхом голосування (наприклад, відповідно до ч. 2 ст 84 Кон­ституції України рішення Верховної Ради України приймають­ся виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування);

• єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керів­никами особисто (наприклад, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону Украї­ни «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 з., зі змі­нами і доповненнями, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відпові­дальність згідно із законодавством);

4) За особливістю повноважень:

• парламент, що здійснює повноваження у сфері законо­творчості;

• главу держави, що є представником інтересів суспільства та держави;

• уряд та інші органи виконавчої влади, що реалізують пов­новаження у сфері виконавчої діяльності;

• судові органи, що здійснюють діяльність у сфері право­суддя;

• контрольно-наглядові органи, що здійснюють нагляд за законністю (наприклад, прокуратура);

• правоохоронні органи, що реалізують функції у сфері охо­рони правопорядку;

• спеціальні органи, що захищають інтереси держави та створюють умови для виконання функцій держави (наприклад, Рада національної безпеки і оборони України, Рахункова пала­та тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. б Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, ви­конавчу та судову.

Стаття 75 Конституції України визначає, що єдиним орга­ном законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.

Систему органів виконавчої влади утворюють Кабінет Мін стрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади (ч. 1 ст. 113 Конституції України). До системи центральни органів виконавчої влади України входять міністерства, держа ні комітети (державні служби) та центральні органи викона чої влади зі спеціальним статусом (ч. 5 п. 1 Указу Президент України «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999 р., зі змінами і доповненнями). Виконавчу владу в областях та районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (ч. 1 ст. 118 Конституції У краї ни). Місцевий рівень виконавчої влади в Україні, відповідно до п. 5 зазначеного Указу Президента України, поряд із місцевими державними адміністраціями, також складають територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що утворюють ся, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч. 3 ст. 136 Конституції України Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Авто­номної Республіки Крим, яка згідно з ч. 1 ст. 35 Конституції Ав­тономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23.12.1998 р., як орган виконавчої влади Автономної Республі­ки Крим самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України.

Судова гілка влади в Україні представлена Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, найвищим су­довим органом в системі яких є Верховний Суд України (ч. 3 ст. 124, ч. 2 ст. 125 Конституції України).

Особливе місце в системі органів державної влади посідає Президент України, який не входить безпосередньо до жодної з гілок влади.

Особливим видом державних органів, який не належить до жодного виду органів державної влади, є органи прокура­тури.

Ціла низка органів держави, що реалізують владні повнова­ження від її імені, також не належать до жодної з гілок держав­ної влади в Україні (наприклад, Центральна виборча комісія, прокуратура тощо). Це пояснюється давністю ідеї розподілу дер­жавної влади на три гілки та значним урізноманітненням функ­цій держави, на виконання яких державні органи створюються на сучасному етапі.