4.2.2. Контроль достовірності показників фінансової звітності

Студент ознайомлюється із: об’єктами контролю достовірності показників фінансової звітності, джерелами інформації для такого контролю, методичними прийомами та процедурами контролю показників фінансової звітності.

Об’єктами контролю достовірності показників фінансової звітності є кожна стаття, розділи та інші складові фінансової звітності. Студенту необхідно перевірити правильність кваліфікації, формування та оцінки кожної статті звітності згідно із відповідними нормативно-правовими документами, статутними документами, наказом про облікову політику; правильність підсумків за розділами звіту та у цілому по формі. У звіті студенту необхідно вказувати джерела інформації, що були використані для контролю кожної статті звітності.

Студент ознайомлюється зі складом та змістом фінансової звітності, порядком її складання, затвердження та подання; користувачами та термінами подання. У першу чергу, студенту необхідно перевірити склад фінансової звітності базового підприємства та його відповідність виду та типу цього підприємства. Це зумовлено запровадженням специфічних форм фінансової звітності для окремих категорій підприємств (суб’єктів малого підприємництва; групи підприємств, що складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств).

У формах фінансової звітності студент перевіряє правильність відображення:

показників, що характеризують підприємство (назву, територію, галузь, організаційно-правову форму господарювання, орган державного управління, вид економічної діяльності);

дати звітності та звітного періоду;

одиниці виміру статей звітності;

інформації за звітний та попередній періоди;

облікової політики підприємства та її змін;

припинення (ліквідації) окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участі у спільних підприємствах;

виявлених помилок минулих років та пов’язаних з ними коригувань;

переоцінки статей фінансових звітів;

іншої інформації, розкриття якої передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Студент висвітлює порядок здійснення документальної перевірки достовірності показників фінансової звітності за двома схемами: від первинного документу до балансу (первинні документи – регістри аналітичного обліку – регістри синтетичного обліку – Головна книга – звітність) або від балансу до первинного документу (звітність – Головна книга – регістри синтетичного обліку – регістри аналітичного обліку – первинні документи).

Для контролю достовірності показників фінансової звітності перевіряють:

правильність застосування плану рахунків, інструкції з його застосування та положень облікової політики для обліку та оцінки господарських операцій;

відповідність показників звітності показникам Головної книги, регістрам синтетичного і аналітичного обліку та матеріалам інвентаризації;

відповідність показників аналітичного і синтетичного обліку;

відповідність залишків балансу на початок звітного періоду залишкам на кінець звітного періоду (попереднього року);

реальність статей балансу, достовірність і взаємозв’язок показників балансу та звітів про фінансові результати, рух грошових коштів та власний капітал.

Результати перевірки показників балансу, регістрів синтетичного і аналітичного обліку відображують у контрольних таблицях (табл.4.31).

Таблиця 4.31

Контроль показників балансу, регістрів синтетичного і аналітичного обліку

Код рахунку	Показники балансу		Синтетичний облік					Аналітичний облік			Різниця
			Показники головної книги		Регістри обліку			Номер, назва регістра	Сума
					Номер регістра	Сума
	Дт	Кт	Дт	Кт		Дт	Кт		Дт	Кт

При перевірці достовірності показників Балансу (форма 1) основну увагу слід приділити правильності кваліфікації об’єктів обліку та правильності їх оцінки, а також правильності оцінки та розкриття статей балансу у Примітках до звітності.

При перевірці достовірності статей першого розділу активу балансу встановлюють: правильність класифікації та групування об’єктів обліку за обліковими групами (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні активи, тощо); правильність оцінки кожного об’єкта обліку та правильність нарахування зносу (амортизації) необоротних активів згідно вимог відповідних П(С)БО. Перевірка правильності класифікації об’єктів необоротних активів необхідна для перевірки правильності розрахунку сум зносу (амортизації). У разі виявлення помилок при формуванні груп необоротних активів потрібно встановити розбіжності між витратами з амортизації, зазначеними у формі 2 «Звіт про фінансові результати» та визначеними при перерахунку.

При перевірці достовірності статей другого розділу активу балансу таких як виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція та товари встановлюють: правильність класифікації та групування об’єктів обліку за обліковими групами; правильність оцінки кожного об’єкта обліку згідно із П(С)БО та положеннями наказу про облікову політику; відповідність статей звітності показникам регістрів аналітичного і синтетичного обліку, акту інвентаризації.

При перевірці статей балансу, що відображують суми зобов’язань за розрахунками з дебіторами та кредиторами, встановлюють: законність виникнення заборгованості, її реальність на дату балансу, своєчасність погашення у відповідності із договорами або виконавчими листами, правильність відображення в обліку операцій за розрахунками з дебіторами и кредиторами, а також своєчасність проведення заходів, спрямованих на усунення заборгованості. Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами можна скласти за формою табл. 4.32.

За показниками акту звірки заборгованості за розрахунками з дебіторами та кредиторами студент робить висновки щодо реальності заборгованості, її обґрунтованості на дату балансу; суми заборгованості, за якими минув термін позовної давності та осіб, з вини яких ці терміни були пропущено.

Таблиця 4.32

Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами

Шифр рахунку	Статі балансу і дебітори	Сума за балансом			Із загальної суми заборгованість зі строком позовної давності, що минув
		У тому числі
		Всього	Заборгованості, підтвердженої дебіторами	Заборгованості, не підтвердженої дебіторами

Особливу увагу слід приділити перевірці правильності і достовірності оцінки дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, зокрема, правильності визначення її чистої реалізаційної вартості, первісної вартості та величини резерву сумнівних боргів, обрахованих згідно положень облікової політики щодо порядку формування резервів. Студенту необхідно скласти акт звірки розрахунків за дебіторською заборгованістю за товари, роботи та послуги (табл. 4.33).

Таблиця 4.33

Акт звірки заборгованості за розрахунками з покупцями і замовниками

Назва покупця, замовника	Дата та підстава виникнення заборгованості	Сума заборго- ваності на 1.01.201.. р.	Надійшло протягом року	Сума боргу на 31.12. 201..р.	Заходи, що вживаються для стягнення заборгованості

Достовірність відображення у балансі грошових коштів, у тому числі у касі, перевіряють шляхом звірки показників виписок банку, касової книги, журналу 1 та відомостей до нього, а також Головної книги. Особливу увагу слід приділити контролю достовірності відображення грошових коштів в іноземній валюті шляхом перевірки правильності застосування курсу національного банку на дату перерахунку операцій в іноземній валюті у національну грошову одиницю.