
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тема 1. Первісний лад в україні
- •Енеоліт
- •Тема 2. Поселення ранньозалізної доби
- •Тема 3. Початки праслов’янської історії
- •Тема 4. Утворення київської держави (іх-х ст.)
- •Тема 5. Піднесення й розквіт київської русі (кінець х – середина хі ст.)
- •Тема 6. Внутрішній устрій за княжої доби
- •Тема 7. Київська держава в другій половині хі – хііі ст.
- •Тема 8. Галицько-волинське князівство
- •Тема 9. Українські землі у складі литви та польщі (хіv– XVI ст.)
- •Тема 10. Україна в складі речі посполитої (хvi ст. – перша половина XVII ст.)
- •Тема 11. Розвиток українського козацтва та запорізької січі (кінець XV ст. - початок xviі ст.)
- •Тема 12. Козаччина в першій половині хvіі ст.
- •Тема 13. Початок визвольної війни під проводом богдана хмельницького (1648 - 1649 рр.)
- •Тема 14. Розгортання національно-визвольної війни (1651 р. - серпень 1657 р.)
- •Тема 15. Громадянська війна та поділ козацької україни (вересень 1657 р. – червень 1663 р.)
- •Тема 16. Україна наприкінці XVII ст.
- •Тема 17. Північна війна і україна (1700 - 1721 рр.)
- •Тема 18. Діяльність українського уряду в еміграції
- •Тема 19. Колоніальна політика російської імперії в україні у хviii ст.
- •Тема 20. Ліквідація гетьманства та запорізької січі.
- •Тема 21. Соціально-економічне і політичне становище україни в першій половині хіх ст.
- •Тема 22. Суспільні рухи в україні в першій половині хіх ст.
- •Тема 23. Українські землі в складі російської імперії в другій половині хіх століття
- •Тема 24. Західно-українські землі під владою
- •Тема 25. Культура україни в хіх ст.
- •Тема 26. Україна на початку хх століття
- •Тема 27. Національна революція 1917 - 1920 рр.
- •Тема 28. На шляху до створення української держави
- •Тема 29. Центральна рада за часів більшовицької агресії
- •Тема 30. Українська держава п.Скоропадського
- •Тема 31. Діяльність директорії в україні
- •Тема 32. Західно-українська народна республіка
- •Тема 33. Уроки і наслідки національно - визвольної революції 1917 – 1920 рр.
- •Тема 34. Міжнародне і внутрішнє становище україни
- •Тема 35. Розвиток україни в умовах тоталітаризму
- •Тема 36. Входження україни до складу срср
- •Тема 37. Культурне будівництво в 20 – 30-х роках
- •Українізація: причини, розгортання
- •Тема 38. Розвиток україни в умовах індустріалізації та колективізації сільського господарства
- •Знищення селян – власників
- •Тема 39. Сталінські репресії в україні
- •Тема 40. Соціально – економічний і політичний
- •Тема 41. Українське питання в міжнародній політиці
- •Тема 42. Україна у другій світовій та великій вітчизняній війні
- •Тема 43. Партизанський рух у період війни
- •Тема 44. Визволення україни радянською армією
- •Тема 45. Завершення возз’єднання українських земель в єдиній українській державі
- •Тема 46. Відбудова народного господарства
- •Тема 47. Хрущовська “відлига” в україні. Реформи 50-60 рр. Та їх здійснення в україні
- •Тема 48. Складності економічного розвитку україни
- •Тема 49. Суспільно-політичне життя україни
- •Тема 50. Розвиток національно – визвольного руху
- •Тема 51. Причини та три хвилі еміграції
- •Тема 52. Перебудова. Україна на шляху до незалежності
- •Тема 53. Україна на початку 90-х років
- •Тема 54. Україна в другій половині 1994 – 2005 роках.
Тема 42. Україна у другій світовій та великій вітчизняній війні
Початок війни.
Мобілізація сил на відсіч ворогові.
Перший період оборони України.
Другий період оборони України.
Початок війни
22 червня 1941 р. о 4-й годині ранку без оголошення війни, раптово нанісши артилерійно-бомбовий удар, фашистська Німеччина напала на СРСР. І все ж у цих перших боях прикордонники виявили мужність і відвагу. 11 діб вела бій в оточенні 13–та застава Володимир–Волинського прикордонного округу на чолі з лейтенантом Лопатіним. Живими залишилося лише троє. Військово-повітряні сили вермахту завдали раптового удару. В перший день було знищено 1 200 літаків, і німці добилися повної переваги своїх повітряних сил. Відчайдушний опір був організований на лінії укріплених районів Леско–Глинне–Постолів. Тут до початку липня радянські війська стримували наступ 454-ї дивізії. Танкова битва розгорілася в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно. В контрнаступ проти німецької танкової армії було кинуто 8 механізованих корпусів, після бою вони залишилися без танків. Військовою тактикою німців в цей час було створення “котлів”. За 3 тижні радянські війська втратили 850 000 чоловік, 3 500 літаків, 6 000 танків, 9 500 гармат. Німці просунулися вглиб території на 350 – 600 км. Дії Сталіна і його оточення не відзначалися оперативністю, послідовністю і продуманістю. Лише 3 липня Й.Сталін виступив по радіо.
Мобілізація сил на відсіч ворогові
Вся країна піднялася на боротьбу з ворогом, що проходила під гаслом “Все для фронту, все для перемоги”. Водночас з мобілізацією в армію два мільйони жителів України було мобілізовано до народного ополчення і винищувальних батальйонів. Часто ці бійці були неозброєні і здобували зброю в бою. Активну участь жителі міст і сіл виявили у будівництві оборонних споруд. За почином київської молоді до роботи на оборонних підприємствах приступили студенти, учні шкіл, жінки–домогосподарки, ветерани праці. Урожай збирали жінки, що працювали в полі на комбайнах замість чоловіків. Темпи збирання хліба в 3-4 рази перевищували довоєнні. Відбувалася евакуація в тил заводів і фабрик; було вивезено обладнання 550 великих підприємств і 3,5 млн. спеціалістів.
Перший період оборони України
Із серпня 1941 р. почався надзвичайно важкий етап збройної боротьби. Вирішальні бої велися на Житомирсько-Київському, Уманському та Одеському напрямках. Ведучи тяжкі оборонні бої, частини Червоної армії завдавали німцям значних втрат, гальмуючи просування противника. Головна подія літньо–осінньої кампанії 1941 р. - оборона Києва, що почалася 1 липня, після того як німці прорвали оборону в районі Новоград–Волинська і вийшли до Києва. Відразу захопити Київ не вдалося. Прикладом героїчної оборони став подвиг загону воїнів 144-го стрілецького полку 28–ї гірсько–стрілецької дивізії під командуванням молодшого лейтенанта Шепеленка. Цей загін без підтримки артилерії знищив 26 танків. У середині серпня бої затихли, але в кінці цього місяця німці перекинули сильне танкове угрупування, яке форсувало Дніпро. Створилася загроза оточення. Генерал М.Кирпонос звертається до Ставки з проханням відтягти сили з Києва, але Сталін наказує тримати оборону. І тільки 17 вересня, коли вже створився “котел”, дає дозвіл, та було вже запізно. За 3 місяці було втрачено майже весь особовий склад Південно-Західного фронту.
В цей час 300-тисячна румунська армія почала наступ на південний схід і південь України. 15 вересня почався генеральний наступ на Одесу. 16 жовтня радянські війська змушені були здати Одесу німцям. Восени 1941 р. обстановка на фронті була надзвичайно важкою. На південно-західному фронті німці просунулися на 900–1800 км.
Другий період оборони України
12 травня 1942 р. почався наступ радянських військ з метою визволення Харкова. Невдовзі наші війська наштовхнулися на сильний опір противника, проте отримали наказ продовжувати наступ, що захлинувся. Фашистські війська перейшли в контрнаступ. Три армії опинилися в котлі; 240 000 - у полоні. Шлях на Сталінград був відкритий. Севастополь, обложений ще восени 1941 р. і блокований з суші, моря і повітря, був взятий німецькими військами 4 липня 1942 р. 28 червня 1942 р. фашистські війська почали наступ на воронезькому напрямку і прорвали фронт протяжністю 600 – 650 км в глибину на 200 - 400 км. Із здачею 22 липня 1942 р. м. Свердловська Ворошиловградської області вся територія України була окупована.