6. Метод синектики й емпатій

Творцем синектики вважається У. Д. Гордон [28]. Метою розробки метода є прагнення до підвищення ймовірності успіху при постановці й розв'язанні задач. Подальший розвиток метод синектики отримав у роботах Г. Я. Буша.

Синектика - метод пошуку нових рішень - подібна «мозковому штур­му» і відрізняється від нього тільки тим, що основна задача зводиться до обговорення одного або двох варіантів технічного рішення, але з детальним їх розглядом. До складу групи включаються фахівці різних професій.

Синектична група складається з ретельно підготовлених фахівців різних професій, які володіють спеціальними методами психофізіологічної активізації творчого процесу.

Ключовим моментом синектики, що відрізняє її від «мозкового штур­му», є підхід до процесу рішення. Протягом усього процесу роботи синектори намагаються наблизитися до рішення, але не висувають закінчених ідей, як це відбувається під час «мозкового штурму». Цілісність, на їх погляд, протидіє подальшим змінам. З іншого боку, нераціональна інформація є причиною прояву в пам'яті метафор, образів, ще смутно обкреслених, хитких. Постійне стимулювання підсвідомості веде до прояву інтуїції, до осяяння. Таким чином, на думку Гордона, результати рішення проблеми раціональні, сам процес пошуку рішення багато в чому ірраціональний.

Особистісна аналогія (названа емпатією). Емпатія - збагнення емо­ційного стану іншої людини у формі співпереживання. Синектор теж ото­тожнює себе з об'єктом, який він намагається вдосконалити або створити заново, й уявляє собі, що він робив би сам, якби виявився на місці цього об'єкта. Задача будь-якого винахідника, а тим більше синектора, полягає в тому, щоб увійти в образ і стати, наприклад, деталлю машини, і «подивитися» з її позиції, її точки зору, що можна зробити для її удосконалення. Коли застосовується метод емпатії, то об'єкту приписують почуття, емоції самої людини: людина ідентифікує мету, функції, можливості, плюси й мі­нуси, наприклад, машини, механізму, із своїми власними.

Таким чином, в основі методу емпатії лежить принцип заміщення до­сліджуваного об'єкта, процесу іншим. З урахуванням цих зауважень метод емпатії - це один з евристичних методів вирішення творчих задач, в основі якого лежить процес емпатії, тобто ототожнення себе з об'єктом і предметом творчої діяльності, осмислення функцій досліджуваного предмета на основі «вживання» в образ винаходу, якому приписуються особисті почуття, емоції, здібності бачити, чути, міркувати і т. ін.

При застосуванні методу емпатії людина немовби зливається з об'єктом дослідження, а це вимагає величезної фантазії, уяви; виникаючі фантастичні образи й уявлення приводять до зняття бар'єрів «здорового глузду» і відшукування оригінальних ідей.

Фантастична аналогія пов'язана з бажанням, щоб відбулося те, чого хочеться. Міркування над фантастичними, нереальними або надприродними процесами стимулює виникнення нових ідей. Перевагами методу емпатії є величезні, воістину невичерпні можливості для розвитку фантазії, уяви й одержання оригінальних рішень творчих задач.

Контрольні питання й завдання

Дайте визначення логіці й інтуїції.

До яких методів пізнання відносяться логічне мислення й інтуїція?

Назвіть п'ять найбільш розповсюджених логічних операцій.

Охарактеризуйте закони математичної логіки: тотожність, протиріччя, виключення і достатня основа.

Назвіть основні евристичні технології творчості.

Охарактеризуйте метод проб і помилок.

Охарактеризуйте метод «мозкового штурму», синектики й емпатій.

Охарактеризуйте метод Дельфі.

Охарактеризуйте методи: контрольних питань, «букета проблем» і інверсій.

Наведіть переваги методу інверсій, його недоліки й обмеження.