4. Метод контрольних питань

Метод контрольних питань полягає в пошуку рішень задачі за допо­могою спеціально підготовленого переліку (списку) навідних запитань. Існує велика розмаїтість списків контрольних питань від дуже простих до досить складних. Достаток питань у списку не означає, що відповідь на кожне з них має привести до нової ідеї.

Схему методу контрольних питань наведено на рис. 1. Надія покладається на те, що при відповіді на поставлені питання настає те «осяяння», що приводить до потрібної ідеї вирішення задачі. Метод може застосовуватися або у формі монологу інженера, що звертається до самого себе, або діалогу, наприклад, у вигляді питань, що задаються керівником «мозкового штурму» членам групи «генераторів» ідей.

Існує велика розмаїтість списків контрольних питань. Однак частіше інших застосовуються універсальні запитальники, складені А. Осборном і Т. Ейлоартом .

Метод евристичних питань, відомий також як метод «ключових питань», доцільно застосовувати для збирання додаткової інформації в умовах проблемної ситуації або упорядкування вже наявної інформації у самому процесі розв'язання творчої задачі. Крім того, евристичні питан­ня слугують додатковим стимулом, формують нову стратегію й тактику розв'язання творчої задачі. Не випадково у практиці викладання їх також називають «навідними запитаннями», тому що вдало поставлене педаго­гом запитання наводить учня на ідею розв'язання, правильну відповідь.

Метод евристичних питань базується на таких закономірностях і від­повідних їм принципах:

проблемності й оптимальності (шляхом мистецьки поставлених пи­тань проблемність задачі знижується до оптимального рівня);

дроблення інформації (евристичні питання дозволяють здійснити розбивку задачі на підзадачі);

цілеприпускання (кожне нове евристичне питання формує нову стратегію - ціль діяльності).

Цінність методу евристичних питань полягає у його простоті й ефек­тивності для розв'язання будь-яких задач. Евристичні питання особливо розвивають інтуїцію мислення, загальну логічну схему розв'язання твор­чих задач.

Недоліки й обмеження цього методу полягають у тому, що він не дає особливо оригінальних ідей і рішень і, як інші евристичні методи, не га­рантує абсолютного успіху у розв'язанні творчих задач.

Не слід перетворювати метод евристичних питань у «евристичну мишоловку» для учнів, критикуючи зловживання педагогів у дробленні питань і постановку нескінченного числа дрібних питань у процесі вико­ристання евристичного методу

5. Методи «букета проблем» та інверсій

Метод «букета проблем» полягає в тому, що, ґрунтуючись на вихідному формулюванні проблеми, розглядають кілька інших проблем, формуючи тим самим групу або «букет проблем». Ця група містить у собі низку підгруп, утворених за допомогою таких прийомів (рис. 2). Достоїнством методу «букет проблем» є те, що він добре працює на задачах будь-якого рівня і з будь-якої сфери людської діяльності.

Метод інверсій являє собою один з евристичних методів навчально-творчої діяльності, орієнтований на пошук ідей вирішення творчих задач у нових, несподіваних напрямках, найчастіше протилежних традиційним поглядам і переконанням, що диктуються формальною логікою і здоровим глуздом.

Метод інверсій базується на закономірності і відповідно принципі ду­алізму, діалектичної єдності й оптимального використання протилежних (прямих і зворотних) процедур творчого мислення (аналізу й синтезу, ди­вергентного й конвергентного мислення). Він також базується на поширенні діалектичного підходу до аналізу об'єктів дослідження (вивчення зовнішнього й внутрішнього, інтенсифікації й уповільнення, об'єднання й роз'єднання елементів системи і т. ін.).