7. Охорона праці.

Перехід до регулюючої ринкової економіки, демократизації нашого суспільства вимагає корінного покращання охорони життя і здоров’я людей як на виробництві, так і в побуті. Без цього не можлива повна і своєчасна реалізація намічених соціально-економічних і політичних заходів у країні. Завдання і значення охорони праці нерозривно пов’язані з поняттям значення праці в житті людини.

Праця - це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ для забезпечення своїх потреб.

Отже, в процесі трудової діяльності на людину діють різні чинники і якщо відносно організму людини вони недостатньо активні, людина пристосовується до них, може довгий час працювати без будь-яких патологічних відхилень в організмі. Але якщо в процесі виробничої діяльності чинники будуть активні і організм людини не зможе пристосуватись до них, нормальна життєдіяльність її буде порушена і може виникнути виробнича травма чи професійне захворювання. Тому не можна допускати від’ємного впливу засобів праці і несприятливих чинників виробничого середовища на організм людини в процесі її трудової діяльності.

Таким чином, охорона праці є органічним елементом процесу виробництва, яка має як організаційно-технічні, технологічні так соціальні аспекти.

Охорона праці розглядає проблеми забезпечення здорових і безпечних умов праці, виявляє і вивчає можливі причини нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему заходів і вимог з метою виключення цих причин і створення безпечних і сприятливих для людини умов праці.

Завдання охорони праці - є зведення до мінімуму імовірності пошкодження або захворювання працівників з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.

Рівень охорони праці великою мірою залежить від якості нормативно -технічної документації. Законодавство про охорону праці складається з закону України "Про охорону праці", прийнятого 14 жовтня 1992 року, кодексу законів про працю та інших нормативних актів. Ці закони обов’язкові для всіх підприємств незалежно від їх відомчої незалежності і є загальнодержавними. Нормативно - технічна документація з охорони праці є основою для розробки заходів щодо забезпечення на всіх робочих місцях безпечних і здорових умов праці.

Організація роботи по охороні праці, технічної безпеки і виробничої санітарії в інституті (філіалі, відділі) Держкомзему повинна проводитись в чіткій відповідності з вимогами БНіП III-4-80 і змінами до нього, затвердженими постановою Держбуду від 23.04.84р №56, “Положення про організацію роботи по охороні праці в системі Держагропрому” і інших правил безпеки, затверджених у встановленому порядку органами державного нагляду і відповідними міністерствами і відомствами.

Охорона праці, техніка безпеки і виробнича санітарія в системі Держкомзему включає: організацію роботи по попередженню виробничої травмованості; техніки безпеки і засобів захисту; контроль за роботою виробничих і технічних служб по покращанню праці і інші організаційно-технічні і санітарно-гігієнічні заходи по попередженню травмованості і професійних захворювань працівників інституту (філіалу, відділу); розробка заходів по охороні праці і техніки безпеки в проектній документації.

Загальне керівництво охороною праці і її забезпечення по всій системі інституту покладається на головного інженера інституту, в філіалах (відділах) - на головного інженера філіалу (відділу).

Обов’язки: відповідальність посадових осіб по охороні праці, техніці безпеки і виробничої санітарії регламентуються функціональними обов’язками посадових осіб по охороні праці і техніці безпеки, затверджених наказом інституту (філіалу, відділу).

Працівники, що порушили правила і норми по техніці безпеки, несуть відповідальність в дисциплінарному, адміністративному і кримінальному порядку.

Спеціалісти інституту (філіалу, відділу), від’їжджаючи у відрядження для виконання польових топографо-геодезичних, інженерно-геологічних, землевпорядних, грунтових і інших вишукувань є технічними керівниками виконавчих робіт і несуть відповідальність за дотримання правил і норм по техніці безпеки тимчасовими працівниками, що працюють в їх розпорядженні.

Навчання працівників правилам техніки безпечного виконання робіт слід здійснювати шляхом проведення інструктажів з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії.

По характеру і часу проведення інструктаж поділяється на вступний, початковий на робочому місці, повторний (періодичний), позаплановий.

Вступний інструктаж з усіма, хто поступає на роботу незалежно від їх освіти і стажу роботи за даною професією, проводить інженер з охорони праці за програмою про проведення вступного інструктажу з обов’язковим підписом того, хто проводив інструктаж і того хто його отримував. Оформляється картка, яка зберігається в особистій справі працівника. Наказ про зарахування на роботу працівника повинен оформлюватись після отримання ним вступного інструктажу.

Початковий інструктаж на робочому місці працівник, направлений у відділ, експедицію, партію, групу повинен отримувати при допуску до роботи, при переведенні з однієї роботи на іншу, при зміні умов і характеру її.

Перед початком виконання польових топографо-геодезичних, інженерно-геологічних, землевпорядних, грунтово-вишукувальних робіт виконавець зобов’язаний провести інструктаж по безпечному виконанні робіт на робочому місці тимчасових працівників і оформити їх списком.

Працівники, що не пройшли інструктаж з техніки безпеки на робочому місці, до виконання робіт не допускаються.

Інструктаж з техніки безпеки працівників інституту (філіалу, відділу), направлених на сільськогосподарські роботи, будівництво та на інші підприємства, повинен проводитись відповідними представниками організації, в розпорядження якої вони направлені.

Повторний (періодичний) інструктаж керівник підрозділу може проводити не частіше ніж через 6 місяців. Позаплановий інструктаж керівник підрозділу повинен проводити в слідуючих випадках і в такі терміни:

- при зміні правил з охорони праці і техніки безпеки на протязі місяця;

- при зміні технологічного процесу, заміні чи модернізації обладнання, пристосування і інших факторів, що впливають на безпеку праці, на протязі місяця;

- при порушені працівником вимог безпеки праці, які можуть привести або привели до травми, аварії, вибуху або пожежі, негайно;

- при перервах в роботі більше 30 календарних днів для водіїв і більше 60 днів для інших працівників - негайно;

- по вимогах вищестоящих органів і технічних інспекторів профспілкових комітетів в термін, призначений ними.

Про проведення інструктажу (крім вступного) відповідальний за його проведення повинен занести відповідний запис в журнал реєстрації проведення інструктажів з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії.

Працівники інституту (філіалу, відділу) повинні систематично вивчати нормативну літературу і технічну документацію з питань охорони праці і не частіше одного разу в 3 роки проходити перевірку знань, правил, норм та інструкцій з техніки безпеки.

Особам, що пройшли перевірку знань, видається посвідчення встановленого зразка. Працівники, отримавши при перевірці знань незадовільну оцінку, на протязі трьох місяців повинні пройти повторну перевірку. При повторному отриманні незадовільної оцінки працівник не повинен займати дану посаду або виконувати дану роботу.

В інституті (філіалі, відділі) необхідно планувати три види заходів з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії:

попередження нещасних випадків;

попередження захворювань на виробництві;

загальне покращання умов праці.

Небезпечні виробничі чинники - це такі, вплив яких на працівників за деяких умов призводить до травми чи іншого різкого погіршення здоров’я.

У відділах і експедиціях, пов’язаних з проведенням вишукувальних робіт, повинна бути аптечка з медикаментами і іншими засобами для надання першої медичної допомоги потерпілому, а також набір фіксуючих шин.

Проектна організація повинна забезпечити працівників, зайнятих на вишукувальних роботах спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту різних розмірів у відповідності з характером роботи, що виконується і нормами, провівши перед цим інструктаж.

До початку виконання польових вишукувальних робіт на існуючий планово-картографічний матеріал повинні бути нанесені інженерні комунікації, їх захисні і охоронні зони, розташовані на території об’єкту вишукувань. Це необхідно для визначення способу безпечного ведення робіт на конкретних ділянках місцевості (закладка центрів геодезичних знаків, встановлення втрачених межових знаків, закладка шурфів, закріплення точок теодолітних ходів тощо).

При наявності особливо небезпечних і особливо шкідливих умов робіт перед їх здійсненням виконавцям повинен бути виданий письмовий наряд-допуск, визначені безпечні умови роботи з вказаними у ньому небезпечними зонами і необхідними заходами з техніки безпеки. Степінь безпеки встановлює і підписує наряд-допуск головний інженер інституту (філіалу, відділу).

Забороняється виконувати вишукувальні роботи і встановлювати стоянки машин в охоронній зоні без домовленості з організаціями, які експлуатують інженерні мережі.

Роботи в охоронній зоні можуть вестись тільки при наявності письмового дозволу цих організацій.

При використанні техніки для проведення вишукувальних робіт необхідно суворо керуватись інструкціями заводів з обслуговування і техніки безпеки.

Працюючі в міських умовах повинні знати і додержуватись правил дорожнього руху. При роботі з обладнанням і інструментами на проїжджій частині вулиць і доріг повинні виставлятися огороджуючі знаки. Працівники повинні бути в одязі оранжевого кольору.

Закладання центрів, марок, реперів, спорудження зовнішніх геодезичних знаків на території міст, заводів, складів проводять з дозволу осіб, які відповідають за ці території. Земельні роботи (буріння, копання) проводять з дотриманням правил безпечного ведення їх.

Риття ям і шурфів заборонено вести підкопом.

При обстеженні ярів і крутих обривистих берегів річок необхідно дотримуватись слідуючих застережень:

- заборонено наближатись ближче 2м до бровок обривистих берегів річок і ярів, а при наявності “козирка”, навислого грунту або тріщин, що намічають обвал - ближче 4-5м.

- обстежувати вершини ярів збоку, зі сторони бровки ярів на віддалі 1-2м, в місцях більш виположених відкосів ярів;

- спускатись в яри і підніматись по відкосах або обривистих берегах річок лише по найбільш виположених, задернених ділянках відкосів;

- по дну ярів обстеження проводити тільки в суху погоду і при хорошій видимості, обережно, щоб не провалитись у воронки або не бути засипаним обвалинами піску і каміння з відкосів ярів і прилягаючих схилів;

- в період злив всі роботи в ярах і на крутих берегах річок зупиняються;

- при наближенні грози зупинити роботи (рух) і перечекати її в сховищі, при цьому всі металеві предмети зложити в стороні від місця знаходження людей;

- заборонено розташовуватись на ночівлю, встановлювати автотранспорт і обладнання на дні ярів;

- не під’їжджати автомашинами до бровок ярів і обривистих берегів ближче 4-5м.

Риття котлованів для закладки центрів пунктів тріангуляції і полігонометрії, грунтових репетів, риття канав для маркування знаків здійснюється переважно механічним способом. Керівники робіт повинні використати всі можливі для цього засоби і тільки в крайніх випадках виконувати роботу вручну.

Після завершення вишукувальних та землевпорядних робіт потребується камеральна обробка даних зйомок та вишуків. Обробку даних будемо виконувати в приміщенні із задовільними санітарно-гігієнічними умовами. Санітарно-гігієнічні умови праці характеризуються показниками виробничого середовища - рівнем освітлення, мікрокліматичними параметрами, загазованістю і запиленістю повітряного середовища, рівнем шуму і вібрацій.

Всі показники виробничого середовища розраховуються за відповідними методами.

Для запобігання нещасних випадків з людьми на пожежах розробляється комплекс заходів по застереженню виникненню пожеж зменшенню їх розмірів.

Пожежна небезпека тісно пов’язана з технікою безпеки, оскільки на пожежах гинуть не тільки матеріальні цінності, а й люди, тому, проектуючи, будуючи і експлуатуючи виробничі приміщення, споруди і об’єкти, а також впроваджуючи технічні процеси, треба враховувати вимоги пожежної безпеки нарівні з вимогами охорони праці.

Основний напрямок діяльності пожежної охорони полягає у профілактиці пожеж і обмеженню їх розмірів.

Питання забезпечення пожежної безпеки об’єктів народного господарства має державний характер.

Міри пожежної безпеки при польових роботах вимагають дотримання слідуючих правил:

а) забороняється розводити багаття поблизу існуючих та тих, що будуються дерев’яних споруджень і легкозаймистих матеріалів;

б) місце для багаття обов’язково окопувати канавою, а багаття, по мірі потрібності ретельно гасити;

в) не залишати на території робіт без постійного нагляду тліючих багать, запалених гасових ламп, примусів;

г) бензин, керосин і інші легкозаймисті матеріали зберігати в металевій тарі і спеціальних безпечних в пожежному відношенні окремих приміщень;

д) поблизу місця зберігання пального мати справні вогнегасники, пісок і лопату для гасіння можливих пожеж;

е) в лісі, степу і на полях покритих стиглими посівами, не розводити в посушливий час року багаття без застосування спеціальних запобіжних заходів, не кидати непогашених недопалків чи сірників.

Заходи пожежної безпеки при вишукувальних роботах.

При проведенні вишукувальних робіт забороняється:

а) зберігати бензин та інші легкозаймисті речовини, а також кислоти в палатках, де є люди;

б) завалювати проходи, проїзди, під’їзди до будівель, споруд, вододжерел, в місцях розташування пожежного реманенту та обладнання;

в) курити і користуватись відкритим вогнем у вогненебезпечних місцях;

г) зберігати легкозаймисті і горючі рідини (бензин, бензол, гас тощо) у відкритих посудинах, в скляній, а також несправній тарі;

д) розводити багаття на віддалі ближче 10м від палаток і на віддалі ближче 100м від місць зберігання пального.

Засоби пожежної безпеки при роботі в лісі чи степу.

Робітники експедицій, партій і загонів повинні бути проінструктовані з питань попередження і гасіння лісових пожеж і забезпечені найпростішим пожежним реманентом.

Територія табору в лісі і трав’янистому степу повинна бути очищена від сучків, хмизу та іншого горючого матеріалу та оточена полосою , з якої повністю видалена трав’яна рослинність.

В пожежонебезпечний період (з моменту сходу снігового покриву і до настання осінньої дощової погоди) забороняється:

1) розводити багаття в хвойних молодняках, лісосіках, в торфовищах та інших пожежонебезпечних місцях;

2) кидати недогорівші сірники та недопалки.