3. Організація використання земель.

Організація використання земель тісно пов’язана з організацією сільськогосподарського виробництва і технологією його окремих галузей. Це зумовлює необхідність розробки питань організації угідь і сівозмін у тісному зв’язку з перспективним планом розвитку господарства, системами заходів по землеробству і тваринництву.

Організація системи сівозмін являється однією із найбільш важливих складових частин внутрігосподарського землевпорядкування, основне завдання якого є створення на їх полях необхідних умов для підвищення культури землеробства, продуктивного використання землі, техніки і робочої сили.

Підвищення ефективності використання землі в системі сівозмін можна досягнути шляхом господарської доцільності розміщення посівів сільськогосподарських культур на землях, найбільш придатних для їх вирощування. При цьому забезпечується одержання максимум продукції при мінімальних затратах.

При організації системи сівозмін необхідно правильно визначити місце розміщення посівів сільськогосподарських культур перш за все з врахуванням екологічної продуктивності земель для їх вирощування.

Для умов Лісостепу України за даними екологічної придатності можна виділити такі масиви земель:

спеціалізованих сівозмін, польових сівозмін з обмеженим використанням під інтенсивні культури; кормових сівозмін;

овочевих сівозмін;

грунтозахисних сівозмін.

Порядок виділення сівозмінних масивів відповідно до їх екологічної придатності може супроводжуватись погіршенням конфігурації оброблюваних ділянок, хоча в цілому воно окупиця збільшенням виходу валової продукції, а також буде сприяти обороні земель і підвищенню родючості земель. У зв’язку з тим, на відміну від традиційного розуміння сівозмінного масиву як єдиної ділянки, формування сівозмінної території з врахуванням екологічної придатності земель для вирощування сільськогосподарських культур може здійснюватись також у вигляді відокремлювальних, але однорідних по якості земельних ділянок.

Найменш родючі ділянки землі які характеризуються слабкою і середньою степінню змитістю грунтів, а також низькими показниками часткових оцінок по врожайності культур і окупності затрат слід відводити під грунтозахисні сівозміни. В залежності від рельєфу місцевості ці землі можуть розташовуватись невеликими відокремлювальними ділянками. Масиви сильно змитих земель, які потребують захисту, недоцільно використовувати в складі орних земель так як процес знову може продовжуватись, і вони можуть перейти до розряду деградованих земель, чого не слід допускати. На цих землях слід провести консервацію шляхом прискореного залуження.

Вилучення малопродуктивної та еродованої ріллі з обробітку доцільне не тільки в екологічному аспекті, тобто збереження її в ужитковому стані в майбутньому, а також з економічного боку, бо її віддача не еквівалентна затратам.

Площа ріллі повинна використовуватись в системі польових і кормових сівозмін. Для запобігання зайвих транспортних затрат і далеких перегонів тварин кормові сівозміни необхідно розташовувати поблизу тваринницьких ферм, комплексів, літніх таборів. За степінню інтенсивності використання землі кормові сівозміни, що виділяються, повинні розглядатися на рівні з польовими сівозмінами, так як в сучасних умовах питання забезпечення тваринництва кормами стоїть на першому плані економіки сільського господарства. Тому питання виділення земель під кормові і польові сівозміни повинні розглядатись на однаковому рівні за степінню важливості. Однак при розташуванні польових сівозмін в більшій мірі слід враховувати вимоги екологічної придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур, розташованих на даній території (зернових, цукрового буряка, картоплі, тощо), виходячи із правила: кращі землі - під більш цінні культури, гірші землі - під менш цінні культури. Це забезпечить отримання більшої кількості продукції при менших затратах, що в кінцевому результаті приведе до загального збільшення валової продукції і росту чистого доходу.

Виходячи із специфічних особливостей виділення масивів земель під овочеві, грунтозахисні і кормові сівозміни (невеликі площі, які розташовані поблизу джерел зрошення; наявність змитих земель; розташування тваринницьких ферм на території) відображення їх на планово-картографічному матеріалі не складає особливих труднощів.

На території сільської ради було виділено два масиви екологічно придатних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур та масивів землі, яка потребує захисту.

І масив - масив екологічної придатності земель для вирощування всіх основних сільськогосподарських культур.

ІІ масив – масив обмежено придатних земель під посів основних сільськогосподарських культур.

Виходячи з цього запроектовано грунтозахисну та чотири польових сівозмін з яких одна на землях селянсько ( фермерського ) господарства, друга на землях короткострокового (резервного фонду), та третя і четверта довгострокового користування товариства з обмеженою відповідальністю.

До запроектованих сівозмін пропонуються такі схеми чергування культур.

Польова 5-ти пільна сівозміна загальна площа 348,0 га. Середній розмір поля 69,6 га.

1. Багаторічні трави

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Кукурудза на зерно 30, на силос 40

5. Ячмінь + багаторічні трави

Польова 10-ти пільна сівозміна. Загальна площа 524,6 га. Середній розмір поля 52,5 га

1. Багаторічні трави

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Гречка

5. Озима пшениця

6. Цукрові буряки 12, кормові буряки 30, картопля 10

7. Кукурудза на силос

8. Озима пшениця

9. Однорічні трави

10. Ячмінь + багаторічні трави

Польова 6-ти пільна сівозміна на землях резервного фонду. Загальна площа 171,1 га. Середній розмір поля 28,5 га

1. Горох

2. Озима пшениця

3. Гречка

4. Озима пшениця

5. Однорічні трави

6. Ячмінь

На виділеному ІІ масиві запроектовано грунтозахисну 6-ти пільну сівозміну. Загальна площа 3518,5га. Середній розмір поля 23,9 га: Багаторічні трави Багаторічні трави Озимий ріпак Овес 15, ячмінь 9 Гречка Ячмінь + багаторічні трави.

На основі приведених схем чергування культур по сівозмінах складено баланс посівних площ сільськогосподарського підприємства на перспективу, який наведено в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 Баланс посівних площ товариства з обмеженою відповідальністю “Новоставецьке”.

Культура	Польові сівозміни			Грунтозахисна	Всього
	№ 1	№ 2	№ 3		га	%
1.Зернові всього Озимі зернові 1.1.1 Озима пшениця	169 70 70	262 158 158	143 57 57	72 --- ---	646 285 285	54,5 24,1 24,1
Ярі зернові Ячмінь Овес Горох Гречка Кукурудза	99 69 --- --- --- 30	104 52 --- 52 --- 65	86 29 --- 24 33 ---	72 33 15 --- 24 ---	361 183 15 24 109 30	30,4 15,4 1,3 2,0 9,2 2,5
2. Технічні всього 2.1 Цукрові буряки 2.2 Ріпак	70 70 ---	65 65 ---	--- --- ---	24 24 ---	159 135 24	13,4 11,4 2,0
3. Картопля	---	10	---	---	10	0,8
4. Кормові всього 4.1 Кормові коренеплоди 4.2 Кукурудза на силос і зелений корм 4.3 Однорічні трави 4.4 Багаторічні трави	109 --- 40 --- 69	187 30 52 52 53	28 --- --- 28 ---	47 --- --- --- 47	371 30 92 80 169	31,3 2,5 7,8 6,7 14,3
Всього	348	524	171	143	1186	100

Даним проектом досягнута вимога виробництва про господарську доцільність проектування і розміщення сівозмін, так як найбільш інтенсивні сівозміни розташовані на більш продуктивних землях і навпаки.

По кожній сівозміні визначена оптимальна структура посівних площ з врахуванням наявності придатних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур. Характеристику сівозмін наведено в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 Характеристика запроектованих сівозмін.

Вид сівозмін	Площа,га	Кількість полів	Середній розмір поля	Бал економічної оцінки по ОЗ
Польова №1	348,0	5	69,6	88,7
Польова №2	524,6	10	52,5	88,2
Польова №3	171,1	6	28,5	88,2
Польова грунтозахисна	143,1	6	23,9	80,0

Поля проектувалися по можливості рівновеликими, але є незначні відхилення в окремих сівозмінах від середнього розміру поля, яке пояснюється складною контурністю.

Характеристику полів в сівозмінах за рівновеликістю наведено в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 Характеристика полів в сівозмінах за рівновеликістю.

Сівозміна	Номер поля	Площа поля, га	Середній розмір поля	Відхилення від середнього розміру поля
				Га	%
Польова № 1	1 2 3 4 5	72,1 67,4 63,9 72,9 71,7		2,5 2,2 5,7 3,3 2,1	3,6 3,2 8,2 4,7 3,0
Разом		348,0	69,6
Польова № 2	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	45,9 46,0 53,0 53,0 53,5 53,5 53,0 55,3 55,7 55,7		6,6 6,5 0,5 0,5 1,0 1,0 0,5 2,8 3,2 3,2	12,6 12,4 0,9 0,9 1,9 1,9 0,9 5,3 6,1 6,1
Разом		524,6	52,5
Польова № 3	1 2 3 4 5 6	23,6 23,5 33,5 33,5 28,5 28,5		4,9 5,0 5,0 5,0 0 0	17,2 17,5 17,5 17,5 --- ---
Разом		171,1	28,5
Грунтозахисна	1 2 3 4 5 6	20,1 22,0 27,8 28,3 20,5 24,4		3,8 1,9 3,9 4,4 3,4 0,5	15,9 7,9 16,3 18,4 14,2 2,1
Разом		143,1	23,9
Польова для С(Ф)Г	1 2 3 4 5 6	6,5 6,5 6,5 6,5 6,5 6,6		0 0 0 0 0 0,1	--- --- --- --- --- 1,5
Разом		39,1	6,5

При проектуванні розрахункова посівна площа не завжди може бути кінцевою, так як при цьому враховується не тільки якість земель, а і конкретний розмір поля сівозміни. Щоб не дробити поля сівозмін, рекомендовано проектувати посівну площу кратну розміру поля, з врахуванням допустимих розходжень від середнього розміру поля. Тому розрахункова посівна площа культур може не відповідати запроектованій.

Про те розміщення культур по проекту з деяким відхиленням від розрахункової площі не знижує біологічної властивості і завдання сівозмін.

Проектом передбачено, що природні кормові угіддя в структурі сільськогосподарських угідь сільської ради займають 203,4 га (12,7%). Організація використання цих угідь одна із важливих проблем збільшення виробництва дешевих кормів. Для раціонального і високоефективного використання природних кормових угідь пропонується комплекс агротехнічних заходів від поверхневого до корінного поліпшення, які заключаються у вирівнюванні поверхні від купин, знищені бур’янів, відведені поверхневих застійних вод, підсів трав, підживлені добривами та періодичне перезалуження.

Випасання кількості худоби на одиницю площі, тривалість періоду і черговість випасання повинні бути регульованими.

Пасовища, на яких випасається худоба громадян займають 45,3% (92,2га) природних кормових угідь сільської ради перебувають у віддані органу місцевого самоврядування, які не мають засобів для покращання пасовищ і належного досвіду організації продуктивного використання цих земель. Пасовища перебуваючи у тимчасовому користуванні громадян, не мають персональної заінтересованості і відповідальності за продуктивність земель.

Пропонується доцільну організацію використання пасовищ для випасання худоби громадян на умовах оренди землі , створивши кооператив громадян населеного пункту з організації використання пасовищ з правом юридичної особи. Кооператив громадян повинен взяти на себе відповідальність за організацію ефективного використання й охорону земель.

Наглядно проект використання і охорони земель відображено на графічному матеріалі (рис.4)