73)Розкрити специфіку роботи Центру матері та дитини

Соціальний центр матері та дитини створений за ініціативи і кошти держави з метою збереження рідної сім’ї для дитини та покращення соціальної підтримки жінок-матерів, які опинились у матеріальній скруті, у конфлікті із родиною, зраджені близькими людьми, осуджені оточуючими, без житла, а також часто без будь-яких умов для існування.

Працівниками Центру за період створення надана допомога 27 молодим матерям і їхнім новонародженим дітям із різних куточків . Наш заклад став на протязі 18 місяців для них тимчасовою затишною домівкою, справжньою школою для молодої матері, де їх навчили доглядати за собою та дитиною, організовували навчання в освітніх закладах, готували їх до самостійного життя. На допомогу їм приходили фахівці: соціальні працівники, педагоги, психолог, медична сестра, залучалися по потребі юристи, духовні особи, медики та ряд інших спеціалістів.

Частими гостями у нашому закладі є люди, готові у будь-яку хвилину прийти на допомогу потребуючому. Вони стали надійними нашими партнерами: це духовні особи із різних християнських конфесій, це жінки із молитовної групи, це небайдужі громадяни та інших міст і сіл області, це представники благочинних і громадських організацій, окремі підприємці та волонтери. За це ми їм уклінно дякуємо!Для того, щоб зберегти дитину у рідній сім’ї і підтримати жінку-матір у складній життєвій ситуації, потрібна тісна співпраця соціальних центрів матері та дитини із соціальними службами, різними державними установами, лікувальними закладами, родичами і суспільно активною громадою.Якщо у нашому суспільстві буде більше небайдужих жертовних людей, тоді і зменшиться дітей-немовлят, які б могли стати сиротами.

74) Дати характеристику соціально-педагогічної практики на сучасному етапі розвитку суспільства

За умов реформування української держави, становлення ринкових відносин значна кількість громадян нашої держави стала потребувати соціальної допомоги та захисту. Несприятливі наслідки соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві позначаються на дітях, підлітках і знаходять відображення у молодіжній субкультурі, що виявляється у негативному ставленні до світу дорослих.Національна доктрина розвитку освіти в Україні засвідчила, що в галузі виховання і навчання відбуваються суттєві зміни. Ці зміни зумовлюють необхідність посилення уваги до проблеми соціалізації учнівської молоді, залучення її до національної культури, опанування нею нового стилю життя в сучасному громадянському суспільстві.

Аналіз освітянської практики стверджує актуальність проблеми соціально-педагогічного впливу на діяльність існуючих дитячих організацій та об'єднань, адже в загальноосвітніх закладах суттєво відстає від часу, а іноді відсутня систематична науково та методично обґрунтована робота щодо розвитку у дітей навичок соціальної активності, а саме: навичок участі в органах самоврядування, громадських зборах, культурних акціях тощо.

Турбота про оздоровлення дітей є одним з основних показників ставлення держави до проблем підростаючого покоління. Так, уперше у вітчизняній освіті Національна доктрина ставить проблему збереження здоров'я дітей. Разом з тим, стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Статистика засвідчує, що упродовж останніх років у Луганській області, як і в цілому по Україні, зберігається тенденція щодо погіршення стану здоров'я дітей. Про це свідчить той факт, що кількість дітей , які перебувають на диспансерному обліку в лікувальних закладах збільшилася. Збільшилась також кількість дітей, що мають захворювання нервової системи, органів дихання. Все це зумовлено негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психологічного характеру.