
- •4. Охарактеризувати моделі соціальної підтримки людей з обмеженими функціональними можливостями
- •5. Дати характеристику сім’ї як мікросередовища соціалізації дитини. Визначити соціалізуючи функції сім’ї.
- •7. Охарактеризувати прийомну сім’ю як форма виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
- •8. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді як інститут реалізації державної молодіжної політики
- •9Назвати типологію сімей у соціально-педагогічній науці
- •10Соціальне середовище як необхідна умова процесу соціалізації особистості
- •11Розкрити сучасні підходи до визначення соціально-педагогічної діяльності
- •12Девіантна поведінка як форма соціальної дезадаптації
- •13Визначити функції та параметри сучасної сім’ї
- •14 Дати характеристику моделей профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі
- •26.Охарактеризувати соціально-педагогічна діяльність в 60-70-х роках хх століття.
- •38.Визначити мотиви суїцидальної поведінки неповнолітніх
- •40. Розкрити особливості соціалізації дітей в інтернатних закладах та соціальна-педагогічна робота з ними
- •46. Охарактеризувати види психопатологічної поведінки підлітків як різновиду девіації
- •47. Охарактеризувати принципи соціально-педагогічної діяльності, їх характеристика
- •48. Дати характеристику основних груп волонтерів та їх мотивації до волонтерської діяльності
- •49. Визначити соціальну допомогу та соціальні послуги в структурі соціального обслуговування
- •50. Розкрити поняття ресоціалізації як однієї з категорій соціальної педагогіки
- •51.Розкрити суть біологічних, психологічних, соціологічних теорії девіації Розкрити специфіку роботи Центру соціально-психологічної допомоги
- •59.Дати загальну характеристику принципів соціально-педагогічної діяльності. Навести приклади їх використання з різними групами клієнтів.
- •60.Розкрити зміст та форми соціально-педагогічної роботи з сім’єю на прикладі конкретного типу сім’ї (за вибором студента).
- •61.Охарактеризувати сім’ю як соціальний інститут та визначити її параметри.
- •62.Розкрити сутність процесу соціалізації та роль різних агентів у цьому процесі
- •63.Розкрити особливості соціально-педагогічної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
- •64.Дати загальну характеристику методів соціально-педагогічної діяльності. Навести приклади їх використання з різними групами клієнтів.
- •65.Розкрити специфіку роботи Центру для віл-інфікованих дітей та молоді.
- •66.Розкрити значення соціальної допомоги та соціальних послуг в структурі соціального обслуговування.
- •67)Дати характеристику суб'єктів соціально-педагогічної діяльності
- •68) Назвати види соціальних послуг та розкрити їх зміст
- •69) Охарактеризувати деліквентну поведінки неповнолітніх
- •70) Охарактеризувати об’єкти соціально-педагогічної діяльності
- •71)Сільська громада як інститут соціальної підтримки нужденних
- •72) Дати характеристику адитивної поведінка та назвати причини її виникнення.
- •73)Розкрити специфіку роботи Центру матері та дитини
- •74) Дати характеристику соціально-педагогічної практики на сучасному етапі розвитку суспільства
- •75.Розкрити особливості соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми у притулках.
- •76.Розкрити сучасні підходи до розуміння громади.
- •78.Описати професійний портрет соціального педагога.
- •79.Розкрити особливості розвитку соціальної педагогіки як науки в сучасних умовах.
- •82.Охарактеризувати сімейні форми влаштування дітей-сиріт в Україні.
- •83.Визначити предмет та завдання соціальної педагогіки.
- •84.Дати характеристику батьківства як умови повноцінного розвитку дитини. Визначити та розкрити складові батьківської позиції.
- •85.Охарактеризувати девіантну поведінки дітей та молоді
- •86.Визначити зв’язок соціальної педагогіки з іншими науками та сферами суспільного життя.
- •87.Розкрити зміст та структуру соціально-педагогічної діяльності
- •88.Дати характеристику соціальному гуртожитку як закладу соціально-педагогічного спрямування
- •89.Розкрити зміст соціалізації як базової категорії соціальної педагогіки. Охарактеризувати механізми соціалізації.
- •90.Розкрити значення соціального середовища як необхідної умови соціалізації особистості на різних його рівнях.
48. Дати характеристику основних груп волонтерів та їх мотивації до волонтерської діяльності
Вже друге десятиріччя Україна знаходиться на складному шляху розвитку та реформування різних сфер суспільного життя – економічної, політичної, соціальної. Необхідність впровадження прогресивних змін в теорію та практику соціальної роботи вимагає залучення не лише матеріальних, технологічних, інформаційних, а і людських ресурсів. Не можна сподіватися, що держава повністю зможе задовольнити ці потреби своїми силами. Тому на допомогу приходять волонтери (від англ. — доброволець). Всесвітня Декларація Волонтерства визачає, що "всі люди повинні мати право вільно присвячувати час, талант, енергію іншим людям за допомогою індивідуальних і колективних акцій, не очікуючи винагороди". [1]Співпрацюючи з фахівцями, вони надають необхідні соціальні послуги певним верствам населення – проводять профілактичні заходи, соціальні акції, тренінги, семінари. Саме тому волонтерство набуває такого вагомого значення і, відповідно, вимагає створення необхідних теоретичних розробок з даної проблематики, які в подальшому будуть використовуватися у практичній роботі. В свою чергу, вивчення вже існуючих теоретичних аспектів та практичних навичок волонтерства дозволить розробити ефективні шляхи залучення волонтерів до соціальної роботи, що є важливим для розширення соціальної допомоги, для соціалізація дітей та молоді, які беруть участь у волонтерському процесі.Дуже важливо для установ, як державних, так і неурядових, правильно організовувати роботу волонтерів, враховувати специфічні моменти співпраці з ними. Це забезпечить успішне виконання волонтерами завдань соціальної роботи. Часто існує проблема незнання та невміння більшості організацій використовувати волонтерську працю. Перш, ніж набирати волонтерів на роботу, потрібно розробити волонтерську програму, стратегію набору добровольців, підготувати персонал до стосунків з волонтерами, знати, як мотивувати волонтерів, наглядати за їх роботою, оцінювати, визнавати, утримувати тощо. [2] Особливу увагу хочу приділити саме мотивації учасників волонтерського руху.
49. Визначити соціальну допомогу та соціальні послуги в структурі соціального обслуговування
Базовим законом, який визначив основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, став Закон України „Про соціальні послуги” від 19.06.03 №966-ІУвазначеним законом визначено, що соціальні послуги це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.Для реалізації положень цього закону, забезпечено розробку та прийняття низки правових актів.З метою забезпечення конституційного права громадян на соціальний захист в Україні створено і забезпечено функціонування державної системи соціального обслуговування та надання соціальних послуг пенсіонерам, ветеранам війни і праці, інвалідам, одиноким непрацездатним громадянам, іншим особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують соціальної допомоги і підтримки.Основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування.Матеріальна допомога надається особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації, у вигляді грошової або натуральної допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.Соціальне обслуговування здійснюється шляхом надання соціальних послуг через мережу підрозділів системи соціального захисту області.В системі органів праці та соціального захисту населення області соціальне обслуговування та соціальні послуги громадянам надаються через підрозділи територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг).У складі відділів соціальної допомоги функціонує: 22 стаціонарних відділення для постійного проживання одиноких непрацездатних громадян, 17 відділень соціально – медичних послуг, 29 відділень соціально-побутової адаптації, 18 відділень реабілітації дітей – інвалідів, 23 відділень по наданню адресної грошової та натуральної допомоги.Функціонування системи забезпечують біля 2 тис. працівників, які обслуговують 75 тис. громадян, з них майже 50 тис. осіб в сільській місцевості, надаючи їм біля 50 видів соціальних послуг.