Тема 12. Основні форми сприйняття оточуючої дійсності План.

1. Способи сприйняття.

2. Глибина і віддаленість предметів та явищ.

3. Константність об’єктів сприйняття.

4. Розпізнання об’єктів.

Література

1. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать. – М., 1985.

2. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 1988.

3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986.

4. Вилюнас Ф.Е. Психология эмоциональных явлений. – М., 1976.

5. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. — Львів, 1996.

6. Газман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. – М., 1987.

7. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К., 1989.

8. Ильина Т.А. Педагогика. – М., 1994.

9. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца. — М., 1989.

10. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. – М., 1991.

11. Кон. И.С. Ребенок и общество.- М.,1988

12. Кордонский С.Г. Знание о людях и понимание людей. // Вопросы гуманитарного познания. – Новосибирск, 1986.

13. Крижанская Ю.С., Третьяков П.В. Грамматика общения. – Ленинград, 1990.

14. Кузнецов О.Н., Лебедев В.И. Психология и психопатология одиночества. – М., 1972.

15. Лупьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стресс. – Минск, 1986.

16. Макаренко А.С. Книга для родителей // Пед. соч.- Т.5

17. Толстых А.В. Наедине со всеми: о психологии общения. – Минск, 1990.

18. Якобсон П.М. Психология чувств. – М., 1961

Функція кінестетичної та вестибулярної чутливості полягає в інформуванні індивіда про його власні рухи і положення в просторі. Кінестетичні відчуття – це сукупність сенсорної інформації, яка надходить із м»язів, зв’язок та нервів. Вестибулярні відчуття основані на інформації, яка надходить з каналів внутрішнього вуха. Одне з основних призначень системи вестибулярних відчуттів – забезпечити стійку основу для зорового спостереження.

Шкірна чутливість – забезпечує індивіда інформацією про те, що стикається з його тілом: це може бути предмет чи якесь середовище. Найбільша чутливість у долонь, кінчиків пальців, губ та язика. Сучасні дослідники розрізняють чотири різновиди кожної чутливості: відчуття тиску, тепла, холоду та болі.

Больова чутливість має дуже важливе біологічне значення: больові відчуття сигналізують про можливу фізичну небезпеку. Людині, яка не має больової чутливості, у випадку такої патології постійно загрожує небезпека.

Основною функцією смакової чутливості є забезпечення індивіда інформацією про те, чи можна використовувати внутрішньо певну субстанцію. Основні смакові якості – гіркота, солоність, солодкість та кислота.

Нюх забезпечує індивіда інформацією про наявність у повітрі певних хімічних поєднань. Нюх відіграє в нашому житті набагато меншу роль, ніж в житті багатьох тварин. Коли йдеться про нюх, мимовіль згадуєш наших чотириногих друзів – собак. Дослідження показують, що чутливість до запахів у собак більше ніж у людей приблизно в 1000 разів.

За допомогою слуху індивід отримує інформацію про поведінку далеких від нього об’єктів. Голосність і висота, таким чином, основні характеристики звуку.

Зір є основним джерелом інформації для людини. Сітчатка ока має два типи рецепторів, які окремо сприймають і дають чорно-білу картину світу, а інші мають найбільшу чутливість в умовах гарного освітлення і забезпечують кольоровий зір. Найбільш цікавою є проблема зорових відчуттів є механізми кольорового зору.

Сприйняття глибини і віддаленості предметів необхідно для розуміння того, що відбувається у зовнішньому світі. Необхідне визначення місцеположення предметів. Ознаки, пов’язані з співвідношенням зображень чи проекцій, об’єкту на сітчатці різних очей називають бінокулярними ознаками глибини і далекості. Вони існують за рахунок того, що люди звичайно бачать і дивляться обома очима.

Для сприйняття об’єкту замало бачити, де він знаходиться і куди переміщується, бажано знати що це за об’єкт – ідентифікувати його. Сприйняття форми об’єкта є найважливішим аспектом його ідентифікації.

Константність сприйняття - це сприйняття об’єктів як відносно постійних за формою, розміром, кольором.

Розпізнання об’єктів – процес віднесення образів сприйняття до певної категорії.