Тема 3. Емоційна сфера особистості План.

1. Загальне уявлення про емоції.

2. Прояв емоцій.

3. Механізми емоцій.

4. Керування емоціями.

5. Почуття.

Література

1. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М., 1980

2. Бабанский Ю.К. Педагогика. – М., 1990.

3. Брунер Д. Психология познания. - М., 1977

4. Видинеев Н.В. Природа интеллектуальных способностей человека. – М., 1984.

5. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Основы педагогики в лекциях, ситуациях, первоисточниках. – М., 1997

6. Закон України “Про загальну середню освіту” // Освіта України. - 1999.

7. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций.- М.:Райт, 1998

8. Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. — К.: Вища шк., 1986. — 544 с.

9. Развитие памяти. – Рига, 1991

10. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие.-М.: Юристе, 1997.

В процесі еволюції тваринного світу з»явилась особлива форма прояву віддзеркалюючої функції мозку – емоції. Вони висловлюють особисту значущість зовнішніх і внутрішніх стимулів, ситуацій, подій для людини, таким чином те, що її хвилює и виражаються в формі переживань. В психології емоції визначаються як переживання людиною в даний момент свого ставлення до чогось. Окрім цього вузького розуміння поняття «емоція» використовується і в широкому значенні, коли під нею розуміють цілісну емоційну реакцію особистості, яка включає не тільки психічний компонент – переживання, але й специфічні фізіологічні зміни в організмі, які є супутниками цьому переживанню. В цьому випадку можна говорити про емоційний стан людини. Емоції існують і у тварин, але у людини вони набувають особливої глибини, мають багато відтінків і сполучень.

Німецький філософ І.Кант поділяв емоції на стенічні – які підвищують життєдіяльність організму і астенічні – які послаблюють її. Стенічний жах примусив лермонтівського Гаруна бігти швидше лані, а астенічний жах приводить людей і тварин до завмирання.

Емоції також поділяються на позитивні і негативні. Найбільш давніми є переживання задоволення і незадоволення (так званий емоційний тон відчуттів), які спрямовують поведінку людини і тварини на наближення до джерела задоволення чи на уникнення джерела незадоволення. У тварин і у людини в головному мозку є центри задоволення і незадоволення, збудження яких і дає відповідні переживання.

Більш складними є інші позитивні (радість) і негативних (гнів, горе, жах) емоції. П.В.Симонов виділяє змішані емоції, коли в одному й тому ж переживанні співпадають і позитивні і негативні відтінки (наприклад, отримання задоволення від страху в «кімнаті жахів»).

Залежно від особистісних (смаків, інтересів, моральних установок, досвіду) і темпераментних особливостей людей, а також від ситуації, в якій вони знаходяться, одна й та сама причина може викликати у них різні емоції. Наприклад, небезпека у одних викликає страх, а у інших – радісний, піднесений настрій. Вплив досвіду, установок сприйняття проявляється, наприклад, у парашутистів в тому, що стрибок з парашутної вежі переживається ними сильніше, ніж стрибок з літака. Пояснюється це тим, що близькість землі в першому випадку робить сприйняття висоти більш конкретним.

Емоції розрізняються інтенсивністю і довжиною, а також ступенем усвідомленості причини їх виникнення. У зв’язку з цим виділяють настрої, власне емоції та афекти.

Настрій – це слабко виражений стійкий емоційний стан причина якого людині може бути неясною. Він постійно присутній у людини і в якості емоційного тону, підвищуючи чи знижуючи її активність у спілкуванні чи в роботі.

Власне емоції – це більш короткочасне, але достатньо сильно виражене переживання людиною радості, горя, страху і т.ін. Вони виникають з приводу задоволення чи незадоволення потреб і мають добре усвідомлену причину з»явлення.

Афект – емоційний стан, який швидко виникає, дуже інтенсивний і короткочасний, який викликається сильним чи особливо значущим для людини стимулом. Частіше за все афект є наслідком конфлікту. Він завжди проявляється бурхливо і супроводжується зниженням здатності дол. переключення уваги, звуженням поля сприйняття. При афекті мало продумуються наслідки того, що коїться, внаслідок чого поведінка людини стає імпульсивною. Про таку людину кажуть, що вона не пам’ятає себе, знаходиться немовби в беспам’ятстві. Після афекту часто настає спад сил Частий прояв афекту в нормальній ситуації свідчить про невихованість людини чи про нервово-психічне захворювання людини.

До ролі емоцій відносяться віддзеркалюючи-оціночна, керуюча і дезорганізуюча. Функції емоцій: захисна, мобілізуюча, санкціонуюча, компенсаторна, сигнальна, підкріпяюча.

Прояв емоцій. Фізіологічні і поведінкові характеристики емоцій. Індивідуальні особливості прояву емоцій. Якості емоцій.

Теорія Джемма-Ланге. Теорія У.Кеннона. Дослідження П.Барда. Гіпотеза П.В.Симонова.

Засоби зняття емоційної напруги.

Співвідношення між почуттями та емоціями. Моральні почуття. Естетичні почуття.