1.Для оволодіння знаннями:

- читання тексту (підручників, навчально-методичних рекомендацій, першоджерел, додаткової літератури);

- складання плану тексту, графічне зображення структури тексту;

- робота із словниками і довідниками, ознайомлення і вивчення нормативних документів;

- навчально-дослідна робота (спостереження, експеримент, бесіда, вивчення документації, методик вивчення особи, включене спостереження, анкетування, інтерв'ювання, тестування і ін.);

- використання інформаційних технологій, ресурсів Інтернет, аудіо- і відеоматеріалів.

2.Для закріплення і систематизації знань:

- робота з конспектом лекцій (обробка тексту);

- повторна робота над навчальним матеріалом (підручника, першоджерела, додаткової літератури, аудіо і відеоматеріалів);

- складання плану і тез відповіді, складання таблиць для систематизації учбового матеріалу, вивчення нормативних документів;

- підготовка відповідей на контрольні питання і тести;

- аналітична обробка тексту (анотування, рецензування, реферування, контент-аналіз і ін.);

- підготовка повідомлень до виступу на семінарі, круглому столі, конференції;

- підготовка рефератів, доповідей, складання бібліографії;

- тестування і ін.

3.Для формування умінь:

- рішення завдань за зразком;

- рішення варіативних завдань і вправ, тестів;

- рішення ситуаційних виробничих (професійних) завдань;

- підготовка до ділових ігор;

- підготовка до заліку.

2. Роль і значення викладача в організації самостійної роботи студентів

Професійна освіта характеризується не тільки спеціалізацією підготовки, але головним чином методикою навчальної роботи, ступенем самостійності слухачів.

Викладач покликаний лише певним чином організувати пізнавальну діяльність і самостійну роботу студентів, саме ж пізнання повинен повною мірою здійснювати сам студент. Але і тут необхідно озброїти тих, хто навчається, основними прийомами розумової діяльності, оволодіти якими означає навчитися розчленовувати, сполучати, виділяти, абстрагувати, узагальнювати, конкретизувати, комбінувати, моделювати і перебудовувати властивості, зв'язки і відносини елементів цілого в різноманітних варіантах, тобто всьому тому, що є обов'язковою умовою будь-якого виду інтелектуальної праці.

Розглянемо деякі організаційні заходи необхідні для організації викладачем самостійної роботи студентів в закріпленій групі.

3. Контроль і оцінка самостійної роботи

Перед виконанням будь-якої самостійної роботи викладач повинен провести інструктаж по виконанню завдання:

1.Визначити мету завдання

2.Розкрити зміст завдання

3.Встановити терміни виконання завдання і орієнтовний об'єм роботи

4. Визначити і довести до слухачів основні вимоги до результатів роботи

5.Розробити (встановити) критерії оцінки

В процесі інструктажу викладачу слід попередити студентів про можливі типові помилки, що зустрічаються при виконанні даного типа завдання.

Контроль результатів самостійної роботи студентів може здійснюватися як в межах часу, відведеного на учбові заняття з дисциплін, так і в додатковий час. Як форми і методи контролю самостійної роботи слухачів можуть бути використані семінарські заняття, заліки, тестування, самозвіти, контрольні роботи, захист рефератів, творчих і підсумкових робіт.

При перевірці якості виконання студентами самостійних робіт викладач повинен керуватися встановленими критеріями оцінки самостійної роботи слухача, якими є:

- рівень освоєння учбового матеріалу;

- вміння студента використовувати теоретичні знання при виконанні практичних завдань;

- сформованість умінь;

- обґрунтованість і чіткість викладу відповіді;

- оформлення матеріалу відповідно до вимог.