План:

1.                Загальна схема наукового дослідження

2.                Організація і планування наукового дослідження

3.                Види навчально-дослідницьких робіт (реферат, курсова робота, дипломна робота, иагістерська робота).

4.                Написання, захист та оцінюваня курсових,дипломних та магістерських робіт.

 

Хід наукового дослідження можна представити у вигляді такої логічної схеми:

• 1. Назва наукової роботи.

• 2. Обґрунтування актуальності обраної теми.

• 3. Постановка мети і конкретних завдань дослідження.

• 4. Визначення об'єкта і предмета дослідження.

• 5. Вибір методів (методики) проведення дослідження.

• 6. Опис процесу дослідження.

• 7. Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.

• 8. Обговорення результатів дослідження.

• НазваНазва наукової роботи має бути якомога коротшою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність.

• Обґрунтування актуальності обраної теми — початковий етап будь-якого дослідження. Поняття "актуальність" має особливе значення, адже те, як автор уміє обрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з точки зору своєчасності та соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і підготовленість.

• Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми, з чого й випливе актуальність теми. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвинутої форми. Таким чином, проблема в науці - це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає в результаті відкриття нових фактів, які явно не вкладаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти.

• Правильна постановка та ясне формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення. По суті, саме вибір проблеми, якщо не цілком, то дуже великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему - означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки невідомо науці з предмету дослідження.

• Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети. Це звичайно робиться у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., вияснити..., вивести формулу... і т.ін.).

• Формулювання цих завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення складатиме зміст розділів дослідної роботи. Це важливо також і тому, що назви таких розділів з'являються саме з формулювання завдань дослідження.

• Метою будь-якої наукової праці є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніше, але недостаньо досліджених.

• Надалі формулюються об'єкт і предмет дослідження.

• Об'єкт - це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення.

• Предмет міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження визначає тему роботи, яка виноситься на титульний аркуш як заголовок.

• Важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження - інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети.

• Опис процесу дослідження - основна частина наукової роботи, де висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.

• Заключним етапом ходу наукового дослідження є висновки, котрі містять те нове і суттєве, що складає наукові і практичні результати проведеної науково-дослідної роботи

• Науковий результат - це знання, відповідні вимогам новизни, достовірності і практичної цінності. Науковий результат, як правило, - творчий продукт. Сутність наукового результату формулюється у висновках. Формулювання сутності повинне бути коротким, зрозумілим, конкретним, без загальних слів і термінів, які потребують додаткового пояснення.

• Наукові результати можна поділити на два види: теоретико-методологічні (для глибоких теоретичних досліджень), у тому числі: концепція, гіпотеза, класифікація, закон, метод; та інструментальні (для прикладних та емпіричних досліджень), зокрема: спосіб, технологія, методика, алгоритм, речовина. Зрозуміло, що учнівській науковій роботі відповідає рівень прикладних та емпіричних досліджень.

• Дуже важливий етап ходу наукового дослідження - обговорення його результатів на засіданнях наукових семінарів, під час проведення науково-практичних конференцій з попередньою оцінкою теоретичної та практичної цінності роботи, що є першим колективним відзивом.

Планування і раціональна організація праці науковця Організація, як змістове поняття, передбачає упорядкованість, взаємодію окремих елементів, що перебувають у функціональній залежності. Організаційні принципи науково-дослідного процесу тривалий час ґрунтувалися на практичному досвіді працівників, зайнятих виконанням наукових досліджень. Наукова організація науково-дослідного процесу виникла в зв'язку з потребою координації і взаємозв'язку дослідної роботи великими колективами з використанням автоматизованих систем обробки інформації на швидкодіючих ЕОМ.  Організаційні принципи в сфері наукової праці протягом тривалого часу ґрунтувалися на практичному досвіді дослідника. Поява наукової організації творчої праці зумовлена потребою координації і взаємозв'язку цілого ряду однорідних за технічним характером процесів колективної праці. Слід зазначити, що методи організації, які ґрунтуються на практичному досвіді окремого дослідника, не забезпечують оптимальності творчого процесу в умовах технічного прогресу. Підвищення рівня використання наукового потенціалу є найважливішим напрямом підвищення ефективності науки, який залежить від організації праці наукових працівників. Раціональна організація праці забезпечує зниження трудових витрат на науку. Найважливішими принципами організації праці у науковій діяльності є наступність, колективність, динамічність, мобільність, самоорганізація, творчий підхід. Вони розглянуті у минулій лекції. Їх варто пам’ятати, оскільки вони є запорукою раціональної організації праці науковця. Організація колективної праці в дослідженнях, що провадяться в науково-дослідних установах, науково-виробничих організаціях, лабораторіях, пов'язана з впорядкуванням трудових процесів і впровадженням планів НОП. Плани НОП в колективах, зайнятих дослідницькою діяльністю, включають в себе організацію трудових процесів і робочих місць; забезпечення сприятливих умов праці; організацію праці за функціональним обслуговуванням" робочих місць; нормування І матеріальне стимулювання, розвиток творчих здібностей і суспільної активності працівників. В колективах, зайнятих науковими дослідженнями, є багато спільного з організацією будь-якої суспільної праці. Разом з тим існують деякі особливості його інтенсифікації, які полягають в нормуванні праці працівників, зайнятих дослідницькою діяльністю. Вивчення практики роботи НДІ та інших підрозділів, зайнятих науковими дослідженнями, показує, що "генератори" наукових ідей в колективах не перевищують 20 % і їх праця, поки що, не підлягає нормуванню. Праця решти працівників, зайнятих дослідницькою діяльністю, підлягає кількісному вимірюванню, що враховується при плануванні чисельності їх. Раціональна організація праці в наукових дослідженнях ґрунтується на її плановості, яка втілюється в програмах, попередніх і робочих планах досліджень, індивідуальних планах і графіках виконання роботи. Програма дослідження визначає його завдання, загальний зміст і загальнодержавне значення, задум, принцип вирішення, методику, обсяг робіт і терміни виконання. Попередній план дослідження є конкретизацією робіт за обраною темою. У ньому вказуються період виконання робіт, витрати і джерела їх фінансування, результати дослідження, місце впровадження і передбачувана ефективність. Робочий план складають після того, як дослідник добре оволодів темою, уточнив її теоретичні передумови, ознайомився з історією питання, вивчив літературу і практику. В ньому знаходять відображення висування і обґрунтування робочої гіпотези, перевірка і розвиток якої є основним змістом наступної роботи. В робочому плані вказується не тільки те, що потрібно зробити, а й якими шляхами деталізується виконання роботи на підставі розподілу її на етапи, визначаються періоди завершення їх і конкретні виконавці. Індивідуальний план складається кожним виконавцем на ту частину роботи, яка визначена йому в робочому плані. У ньому відображається взаємозв'язок робіт, що виконуються іншими виконавцями, визначаються передбачуваний результат та його реалізація, термін виконання роботи. Цей план затверджує керівник теми або підрозділу. Графік виконання роботи складається на підставі робочого плану з урахуванням індивідуальних планів конкретних виконавців. У ньому вказуються терміни завершення робіт з кожного етапу, впровадження результатів і особи, що відповідають за додержання цих термінів. Його затверджує керівник наукового підрозділу, відповідальний за виконання теми або проблеми в цілому. Отже, організація праці у наукових дослідженнях ґрунтуються на принципах наступності, колективізму, динамічності, мобільності, самоорганізації та творчій активності, втілених у планах НОТ, що забезпечує достовірність результатів досліджень, їх наукову новизну та економічну ефективність.

3. Методичні рекомендації до структури і змісту дипломної магістерської роботи

Дослідження за темою дипломної магістерської роботи розпочинаються зі складання плану. При розробці плану необхідно виходити з того, що виконання окремих розділів і підрозділів слід розглядати з позиції розкриття теми в цілому. Тому структура плану має бути логічною, всі питання повинні бути взаємопов'язані.  У загальному вигляді дипломна магістерська робота повинна мати таку структуру: - Титульний аркуш - Завдання на дипломну магістерську роботу - Зміст - Перелік умовних значень (у разі потреби) - Вступ - Основна частина - Висновки та пропозиції - Список використаних джерел - Додатки Матеріал теми дипломної магістерської роботи розміщується відповідно її структури. У вступі необхідно: - Стисло обґрунтувати актуальність обраної теми на сучасному етапі ринкових перетворень в Україні, при цьому дослідити динаміку статистичних показників на макрорівні за останні п'ять років. Результати дослідження представити у вигляді графіків та діаграм, що наводяться в додатку до дипломної магістерської роботи.  - Визначити місце обраної теми в сучасних дослідженнях, рівень її розробки з переліком вчених та основних робіт, які вони написали.  - Вказати інформаційну базу дослідження. Наприклад, інформаційною базою даного дослідження послужили первинна документація, регістри обліку, фінансова звітність підприємства, нормативно - правові акти, статистичні матеріали Держкомстату України, наукові звіти НДІ тощо. - Обґрунтувати практичну значущість обраної теми магістерської роботи для базового підприємства. - Сформулювати головну мету і поставити завдання дослідження, що розкривають зміст роботи. - Окреслити предмет та об'єкт дослідження. - Визначити методологічні прийоми дослідження, які будуть використані при рішенні поставлених задач. - Визначити наукову новизну дослідження. - Перелічити напрямки апробації роботи. Як зразок рекомендовано використовувати структуру вступної частини автореферату кандидатської дисертації. Додатком до вступу повинна бути Пояснювальна записка, в якій наданий аналіз діяльності базового підприємства за попередні п'ять років. Основна частина магістерської роботи містить економічну необхідність та доцільність виконання обліково-аналітичного процесу за обраною темою, організацію і методологію обліку, аналізу та аудиту (контролю), застосування методичних прийомів та обліково-аналітичних (аудиторських) процедур під час обліку, аналізу і аудиту (контролю). Основна частина складається з трьох розділів. Перший - теоретичний, розглядає загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел. Другий та третій розділи - носять аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. Вони містять матеріал проблемного чи дискусійного характеру, а також аргументовану позицію автора роботи, наукову новизну розкриття теми дослідження із застосуванням сучасних методик, власні методичні розробки з апробацією на матеріалах діючих підприємств, конкретні реальні пропозиції для вирішення проблеми. У першому розділі розкривається науково - теоретичні основи проблеми, яка є предметом дослідження магістерської роботи. Він містить теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Історія та сучасні тенденції предмета дослідження повинні мати певні елементи наукової новизни, обґрунтування власної позиції.  У підрозділі 1.1. за допомогою історії та сучасних тенденцій, розглядається економічна сутність предмету дослідження, його роль і місце в системі управління підприємством. Надається критичний огляд різних підходів до визначення сутності об'єкту управління. Обґрунтовується власна позиція автора дослідження.  За допомогою прийому наукового дослідження - аналізу, надаються класифікаційні характеристики об'єкту дослідження як складної системи. Характеризується кожний елемент системи. Автор самостійно моделює найбільш раціональну систему класифікації за окремими ознаками. Огляд спеціальної наукової літератури доцільно викласти у формі таблиці. За допомогою методу наукового пізнання - синтезу, будується матриця взаємозв'язку різних класифікаційних ознак. Об'єкт дослідження вивчається як цілісне явище.  У підрозділі 1.2. роботи проводиться поглиблений економіко-правовий аналіз діючої нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обраної теми. У процесі економіко-правового аналізу нормативної бази вивчаються діючі закони, постанови Верховної Ради, укази Президента України, накази Міністерства фінансів та інших органів державного управління.  Результати вивчення нормативних документів узагальнюються у таблиці, яка повинна включати не менше 30 позицій і розміщується у додатках до дипломної магістерської роботи. За результатами дослідження нормативної бази необхідно визначити наявні недоліки в нормативній базі, а також сформулювати конкретні пропозиції по її удосконаленню. Здійснюючи огляд спеціальної літератури, студент опрацьовує сучасну вітчизняну та іноземну літературу за темою магістерської роботи. Систематизація інформації може здійснюватись у формі таблиці, яка повинна включати не менше 40 позицій і розташована в додатках до дипломної магістерської роботи.  Необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми. Рекомендується критично оцінювати публікації вітчизняних та зарубіжних авторів. На підставі зіставлення різних точок зору, необхідно окреслити генеральні напрямки удосконалення систем обліку, аналізу та аудиту (контролю) об'єкту дипломної магістерської роботи. Висновком розділу повинно стати обґрунтування методики проведення дослідження, окреслення його напрямків. У підрозділі 1.3. розкрити особливості середовища що впливає методологію та організацію обліку, аналізу та аудиту на базовому підприємстві. Необхідно проаналізувати сферу діяльності підприємства, її вплив на модель обліку та аудиту. Розкрити організаційну та виробничу структури базового підприємства, інформаційні потреби окремих користувачів облікової інформації. Дослідити вплив організаційної та виробничої структур базового підприємства на організацію та методологію обліку та аудиту. Надати характеристику моделі організації обліку, що застосовує базове підприємство. Другий розділ носить науково - практичний характер. Присвячується проблемам організації та методики обліку досліджуваного об'єкту. У цьому розділі необхідно навести дані з практичної роботи підприємства, на прикладі якого виконується робота. Дослідити міжнародний досвід організації і методики обліку об'єкту. Особливу увагу слід приділити недолікам притаманним практиці ведення обліку на підприємствах України взагалі, і моделі обліку базового підприємства. Обґрунтувати пропозиції по вдосконаленню методики та організації обліку. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства. Підрозділ 2.1. присвятити розгляду фінансового обліку.  Проаналізувати можливості інформаційної бази підприємства. Надати характеристику типових первинних документів використання яких нормативно врегульоване. Охарактеризувати та привести в додатках (у разі потреби) зразки первинних документів, якими оформлюються господарські операції на базовому підприємстві. З урахуванням вимог розвитку управлінського обліку, надати пропозиції щодо удосконалення первинної документації. Надати характеристику облікових регістрів синтетичного та аналітичного обліку з точки зору їх відповідності вимогам користувачів облікової інформації.  Побудувати схему узагальнення облікової інформації на матеріальних носіях.  Охарактеризувати рахунки першого порядку, які використовують для обліку об'єкту дослідження. Скласти Робочий план рахунків для базового підприємства і запропонувати його в якості своїх рекомендацій. Згідно нормативних документів навести типові кореспонденції бухгалтерського обліку об'єкту дипломної магістерської роботи. Порівняти їх з кореспонденціями, які використовують на базовому підприємстві. Результати дослідження представити в таблиці, яку доцільно винести в додатки.  Надати характеристику МСФЗ з предмету дослідження. Зробити порівняльний аналіз міжнародних та національних стандартів обліку. Розглянути форми фінансової звітності, методику і техніку їх складання, порядок і термін подання.  Підрозділ 2.2. присвятити розгляду питань і проблем податкового обліку. Охарактеризувати організацію та методику податкового обліку. Дослідити взаємозв'язок та відмінності фінансового та податкового обліку. Надати пропозиції щодо формування матеріальних носіїв інформації податкового обліку. У підрозділі 2.3. необхідно надати характеристику обліку об'єкту як складової менеджменту. Дослідити еволюцію управлінського обліку та його сучасні концепції. Проаналізувати можливі варіанти організації управлінського обліку. Враховуючи вітчизняний і міжнародний досвід, особливості організаційної та виробничої структури базового підприємства, його господарської діяльності - рекомендувати найбільш раціональну форму організації управлінського обліку. На підставі дослідження потреб базового підприємства в поточній інформації, розробити показники, призначені для внутрішнього користування при обґрунтуванні і прийнятті управлінських рішень. Визначити періодичність і напрямки представлення інформації. Окреслити коло внутрішніх користувачів продукту управлінського обліку.  Запропонувати форми внутрішньої звітності.  Висновком підрозділу повинні стати пропозиції направлені на вдосконалення інформаційної бази обліку, що передбачає уніфікацію систем облікових показників і документів.  Підрозділ 2.4. присвячений питанням автоматизації бухгалтерського обліку. Необхідно визначити склад та інформаційне забезпечення задач, організацію обліку в інформаційних системах, надати окремі вихідні документи, розглянути можливості їх використання в управлінні. Висновком розділу повинні стати пропозиції щодо поліпшення обліку на базовому підприємстві та рекомендації щодо удосконалення обліку в Україні.  Третій розділ роботи носить аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. В ньому розглядаються питання проведення економічного аналізу та аудиту (або контролю). Зміст розділу залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження. Роботу виконують на методичних засадах, визначених у теоретичній частині, на прикладі практичних матеріалів підприємств України. Головна увага повинна бути приділена показникам діяльності базового підприємства. У третьому розділі розкривається суть організаційно - інформаційної моделі аналізу та аудиту (контролю), її склад і зміст, пропонуються методики аналізу та аудиту (контролю) з обраної теми. При цьому основна увага повинна бути сконцентрована на впровадженні передових ефективних форм та методів організації аналізу та аудиту (контролю), використанню сучасних комп'ютерних технологій. Розкривається зміст запропонованих методик, що спрямовані на удосконалення управління об'єктом в цілому та обґрунтування рекомендацій з поліпшенням окремих аспектів господарської діяльності і системи управління нею. Реальне практичне значення пропозицій і рекомендацій доцільно підтвердити техніко - економічними розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, який буде отриманий в результаті впровадження методик і проектів в практику. Обґрунтовується методика здійснення загального та факторного аналізу об'єкта вивчення в фінансово-господарській діяльності базового підприємства. Для проведення економічного аналізу використовуються співставлювані показники не менш, як за 5 останніх років діяльності підприємства. Важливими елементами розділу є: розрахунок впливу на зміну показників ефективності окремих факторів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управлінських рішень, прогнозування наступних змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками. Виявити певні напрями зміни та можливого розвитку економічного явища. У розділі також розробляються основні концепції здійснення зовнішнього або внутрішнього аудиту (контролю). Розглядається організація та методика перевірки. У підрозділі 3.1. необхідно охарактеризувати аналіз як функцію управління. Дослідити його окремі види. Визначити прийоми, об'єкти та джерела аналізу. Підрозділ 3.2. присвячується аналізу показників, що характеризують стан розвитку об'єкта дослідження. Необхідно здійснити оцінку досліджуваних показників звітного періоду та проаналізувати їх динаміку за п'ять звітних періодів, розкрити причини відхилень та сформулювати відповідні висновки. Результати аналізу оформити графіками та діаграмами. У підрозділі 3.3. студентом здійснюється аудит об'єкту дослідження згідно поставленої мети, завдань, джерел аудиту, обґрунтованої методики, описаної у першому розділі дипломної магістерської роботи. Виконання перевірки повинно супроводжуватись складанням робочих документів, збором аудиторських свідчень, доказів, які в подальшому використовуються для формування досьє аудитора. В процесі виконання аудиту необхідно використовувати ЕОМ: з метою складання таблиць, формулювання пояснень, вибірки, актів звірки. У кінці розділу формулюється узагальнюючий висновок про перспективу діяльності підприємства тощо. У висновках підводять підсумки дослідження, формулюють та обґрунтовують пропозиції, визначаючи їх вагомість для удосконалення практики та розв'язання проблем, пов'язаних з управлінським, фінансовим та податковим обліком, аналізом і аудитом (або контролем). Висновок починається з невеликої преамбули (вступу). Висновки нумерують за кількістю написаних параграфів. Висновок повинен узгоджуватися з метою та завданнями дипломної магістерської роботи. Кожен висновок структурно містить констатуючу та конструктивну частини. При формулюванні висновків бажано уникати стилю рецензента. Зміст роботи треба викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують текст описами, довгими математичними викладками та розрахунками. Дипломна магістерська робота повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Необхідно домагатися рівномірного викладання матеріалу в розділах, а в середині розділів - за параграфами. Деякі відхилення в обсязі певних параграфів припускаються, але не рекомендується, щоб обсяг одного розділу перевищував 50 відсотків загального обсягу роботи. Рекомендований обсяг дипломної роботи - 100 стор. (у т.ч. обсяг таких складових, як вступ, висновки та пропозиції рекомендований до 6-7 стор.) Допускається відхилення у межах + 10%. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки. До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття теми роботи, а саме: - пояснювальна записка; - окремі первинні документи;  - облікові регістри; - форми звітності; - аналітичні (розрахункові) таблиці; - документи аудиторської перевірки; - опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ПК, які розроблені у процесі роботи над дослідженням; - ілюстрації допоміжного характеру. Додатки оформлюються як продовження роботи. Розташовуються у послідовності їх появи по тексту дипломної магістерської роботи.