80. Вклад суч укр.. Історіографії у вивч Слобідської України (др..Пол.17-18)

Історичні дослідження минулого Слобожанщини почалися ще в кінці 18 ст. Іллі Квітці належить перша систематична праця про слобідські полки, опублікована у 1812. Григорій Квітка є автором кількох історичних розвідок. В 30-х рр.. 19 ст. опублікував історію цивільного устрою Слобідської України Ізмаїл Срезневський. Ученому єпископові Філаретові Гумілевському належить історія церковного устрою Харківської єпархії, з року 1859. згодом зявилися монографії про окермі слобідські полки різних авторів. Дуже гарні нариси колонізації Слобідської України знаходимо в працях професорів Грушевського і Василенка, в їх загальних курсах. Про організацію господарства й адміністрації маємо монографію професора Миклашевського. Але справжнім історіографом Слобожанщини є академік Дмитро Багалій, відколи він у 1882 зайняв кафедру в Харківському університеті. Йому належит ьнайгрунтовніше розроблення архівних матеріалів до історії Слобожанщини, монографічне дослідження окремих її сторін і нарешті синтетичний курс опублікований у 1918. Його учні також продовжили розпочату ним справу. Так, Дмитро Міллер, розробив наукове розроблення історії Слобожанщини. В. Юркевич видав монографію про заселення Слобожанщини в добу Б.Х.

81. Українська історіографія др.. Пол.. Хх ст. – поч.. Ххі ст. Про соц.-екон. Розвиток України (17-18 ст.)

Позитивним здобутком є започаткування публікації документів судово-адміністративних установ ранньомодерної України. Це найперше книга київського підкоморськог осуду, актова книга Житомирського гродського та реєстри Володимирського гродського суду. Видання «Волинські грамоти 16 ст.», в якому вміщені дарчі, продажі, заставні, відновні, устіпчі записки, вибрані з Володимирських земських книг. Вкладом укр.. істориків є публікація Петром Кулаковським книги за 1652-11673 рр. та випуск документів т.зв. Руської (Волинської) Метрики. У праці подано характеристику книг метрики, вказано фактори функціонування Руської канцелярії, її склад, організацію роботи, наведена класифікації її продукції.

Також було розпочато вивчення укр.. станової еліти – шляхти та козацької старшини. Дослідження Наталі Яковенко, в якому розглянуто основний комплекс проблем з формування цього стану, його персонального і чисельногосатну, а також правового та майнового статусу в тогочасному суспільстві. Дещо більше праць присвячено козацькій еліті. У праці Віри Панасенко про соціальну еліту Гетьманщини розглянуто широкий спектр питань. Зазначено, що формування стану козацької старшини відбувалося не лише за рахунок шляхти, а й з представників міських урядовців, духовенства. Значну вагу приділено становищу вищого православного духовенства та монастирів. Проблемі політико-культурних орієнтацій еліти Гетьманщини присвячена праця Олексія Струкевича. Науково-популярним стилем позначені роботи Володимира Кривошеї про козацьку старшину доби Гетьманщини. Праця Володимира Маслійчука присвячена козацькій старшині Харківського полку. Серед нечисленних монографій заслуговує на увагу праця Василя Балушка, присвячена обрядовості укр.. цехових ремісників, в які основну увагу приділено питанням етнографічного кола, на щ оменшу увагу звертали попередні історики. Хронологічно першою була книга Тетяни Балабушевич, в якій висвітлювалася аграрна історія Галичини в др.. пол.. 18 ст. Авторка ґрунтовно показала перерозподіл земельної власності, становище селянства, організацію і розвиток с/г, місце ремесел і промислів у системі аграрних відносин, а також внтрішнюі зовнішню торгівлю й організацію системи фінансів у господарстві магнатів. Значний вклад у вивчення історії ук. селянства внесла Ірина Ворончук, яка опублікувала серію статей про волинське селянство 16-17 ст.плідно працює над історією укр.. селянства 16-17 ст. і Віктор Атаманенко.