- •1. Передумови та причини укр. Революції
- •2. Битви 1648 р.: перебіг та значення
- •3.Зборівська б-ва та уклад мирн договору
- •4. Хід військових дій у 1651-1653 рр.
- •6.Стан укр. Дипломатії (1648 р.)
- •7. Розвиток укр. Дипломатії (лютий 1649р. – весна 1651 р.)
- •8. Дипл зусилля б.Х. В період від поразки під Берестечком до Жванецької компанії
- •9. Переяславська рада та укладення Березневих статей
- •10. Хід військових дій у 1654 – 1657 рр.
- •11. Гет Івана Виговського (1657-1659)
- •12. Юрій Хмельницький і його доба
- •13. Діяльність гетьмана Павла Тетері
- •15. Петро Дорошенко: 1665-1668 р. – гетьман правобережжя 1668-1676 р. – гетьман України
- •16.Діяльність д. Многогрішного(1669-1672) Лівобережжя
- •17. Гетьм в період правл і. Самойловича.
- •18. Внут і зовн політика і. Мазепи в початковий період правління ( до 1700 р.)
- •19. Україна і Північна війна. Причини невдач і. Мазепи.
- •20. Конституція п. Орлика та його діяльність в еміграції.
- •21. Політ статус, амін. Устрій Правобережжя та політика щодо неї лівобережних гетьманів в ост чверті 17 ст.
- •23. Політика Туреччини щодо Правобережної України в 1677-1699 рр.
- •24. Відродження та утвердження козацтва на Правобережній Україні в 1689-1699 рр.
- •25. Козацтво Правобережжя на зламі 17-18. Повстання Семена Палія
- •26.Гетьманування Івана Скоропадського.
- •27. Павло Полуботок та діяльність Першої Малоросійської Колегії.
- •28. Гетьманщина в період правління Данила Апостола.
- •29. Гетьманщина в період «Правління Гетьманського уряду» (1734—1750).
- •30. Діяльність Кирила Розумовського.
- •34.Характеристика договору Дорошенка з Туреччиною 1669 р.
- •35. Характеристика Глухівських статей
- •36. Характеристика Конотопських статей
- •37. Характеристика Коломацьких статей
- •39. Характеристика Рішительних пунктів
- •41.Органи управління та самоврядування Гетьманщини.
- •43.Адміністративно-територіальний устрій земель Лівобережної Україниу другій пол..XVII-XVIII ст..
- •45. Адмін-терит. Устрій Правобережжя та приєднання його до Росії в кінці 18 ст.
- •46.Православна церква на правобережжі та зх.Земляху др.Пол.17 напоч.18ст.
- •54.Архітектура,скульптура та живопис на укр.Землях у XVIII ст
- •60. Камянська та Олешківська Січі
- •61. Адмін-тер устрій Нової Січі та земель Війська Запорозького
- •62. Соціально-правове становище Запоріжжя періоду Нової Січі
- •63. Політика рос уряду щодо Зап Січі (1734-1775)--Нова Січ.
- •64. Етапи зас Слобожанщини у др.. Пол.. 17-18
- •65. Адмін.-терит. Устрій на Слобожанщині: формування полків, їх устрій та функціонування
- •66. Соціальний устрій та побут населення Слобожанщини
- •67.Основні етапи діяльності Слобідсько-Української губернії та Харківського намісництва.
- •69.Становище міст. Розвиток ремесел та мануфактури в др пол. Хvii–хviiі ст.
- •70.Укр торгівля у др пол. Хvii–хviiі ст. (фінанси, кредит, грошовий обіг)
- •71.Суспільно-політичний устрій Слобожанщини у другій пол. Хvii–хviiі ст.
- •72.Основні тенденції соц-екон розвитку укр земель у другій пол. Хvii–хviiі ст.
- •73. Південна Україна в ост чверті 18 ст.
- •74. Буковина у другій половині 17-18 ст.
- •75. Закарпаття у другій половині 17-18 ст.
- •76. Укр історіографія Хмельниччини
- •77. Ук історіографія про добу Руїни
- •78. Вклад укр.. Історіографії др..Пол.Хх ст. – поч.. Ххі ст. У дослідження політичної іст. Гетьманщини
- •79. Вклад сучасної укр.. Історіографії у дослідж Запорозької Січі (др..Пол.17-18 )
- •80. Вклад суч укр.. Історіографії у вивч Слобідської України (др..Пол.17-18)
- •81. Українська історіографія др.. Пол.. Хх ст. – поч.. Ххі ст. Про соц.-екон. Розвиток України (17-18 ст.)
- •82. І 83. Укр історіографія про стан церкви
79. Вклад сучасної укр.. Історіографії у дослідж Запорозької Січі (др..Пол.17-18 )
Історіографія Запорожжя 18 ст. розроблена досить добре, бо вона мала свій власний архів, значна частина якого збереглася і до наших часів-знайдена в пер.пол. ХІХ і використана Аполоном Скальковським, що в «Історії Нової Січі» дав досить повну зовн політичну історію Запорожжя. Пізніше історіографом Запорожжя став проф.. Дмитро Яворницький, що ціле своє життя присвятив дослідженням Запорозької Січі. Він видав велику кількість памяток і матеріалів про топографію, побутову археологію і політичну історію запорозького краю. Йому належить трьох томна «Історія запорозьких козаків» (1895-1897), доведена до року 1734. дуже багато матеріалу опублікованоу виданнях Одеського історичного товариства і Катеринославської архівної комісії. Проте основною недостачено історіографії Запоріжжя довгий час була оминута істориками тема соціальної історії Запорожжя та її економічна структура. Цю тему порушив Михайло Драгоманов, а також продовжили проф.. М.Слабченко та Натаія Василенко-Полонська.
Спільними зусиллями ЦДІАУ у м. Києві та Інституту укр археографії і джерелознавства ім.. М Грушевського НАН Укр розпочато публікацію багатотомного видання «Архів коша Нової Запорозької Січі» - у 1998 та 2002. підсумком багаторісних досліджень проблем формування козацтва як соціального стану стала монографія Віталія Щербака- розглянув передумови та причини появи козацтва, а також джерела його формування. У дослідженні прослідковано формування станових ознак, з’ясовано чисельність та етнічний склад низового і реєстрового козацтва ,його правове становище. Вдало показано формування станової та нац свідомості козацтва, його взаємоідносини з православною церквою. Сергій Лепявко-козацькы повстання кінця 16 ст. у ній ґрунтовно висвітлено перебіг повстання Косинського і Наливайка, а також приділенв значна увага питанню генезису козацтва. Віншій книзі автор аналізує проблему міжнародних контактів укр.. козацтва в др.. пол.. 16 ст. Він зясував перебіг участі козаків у війнах ВКЛ і РП проти Московії, причину та хід походів на татар і турків, а також місце козацтва у відносинах Речі Посполитої з Кримським ханством, Туреччиною та Модовою. Особливу увазу звернено на перші спроби встановити контакт з європейськими державами. Зв’язки укр.. козацтва з Доном стали предметом дослідження Віктора Брехуненка. Дослідник аргументовано довів, що рух козаків на Дон був стихійним, неусвідомленим процесом., який можна порівняти з рухом за дніпровські пороги. Книга Василя Німчука про походження назви «Січ» - в ній вперше підсумовано всі попередні розвідки по цьому питанні. Перші роки існування Нової Січі та участь запорожців у російсько-турецькій війні 1735-1739 рр. простудійовано Геннадієм Шпитальовим. Господарське освоєння Запорозьких вольностей, архітектурні особливості та устрій запорізького зимівника вивчав Олександр Олійник. Особливості релігійності запорозьких козаків, їх ставлення до церкви та духовенства, церковний устрій Запорозьких вольностей і зясування кількоті церковних споруд стали предметом дослідження Івана Лимана.
