- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
Вони повинні мати малу теплопровідність та достатню
вогнетривкість. Теплоізоляційні матеріали - зазвичай, пухкі легкі маси, сильно пористі вироби або великозернисті порошки.
Найпоширеніші матеріали: діатоміт, шлакові і мінеральні
автоматизують.
До недоліків можна віднести:
.,
вати. піноскло, зоноліт, а також комбіновані матеріали на основі азбесту.
1)неможливість зварювання деталей великої товщини (для
деталей товщиною більш 2-2.5 мм);
2) на існуючому вітчизняному обладнанні можливе
зварювання тільки простих конструкцій;
Для ультразвукового зварювання найбільш поширенні у с т а н о в к и т и п у У З С М -1 д л я т о ч к о в о г о з в а р ю в а н н я тонколистового прокату, УЗСМ-2 для повного зварювання і ультразвуковий монтажно-зварювальний стіл типу И020.0010 для точкового зварювання деталей електровакуумних приладів.
їх потужність від 0.4 кВт до 4 кВт, з частотою ƒ = 18-24 кГц.
Ультразвукові методи широко використовують для паяння і лудження, а також металізації неметалічних матеріалів
Діатоміт - осадова гірнича порода/ яка за хімічним
складом - майже чистий кремнезем (SiO2), використовують для
спорудження стін електропечей у вигляді насипної теплової
ізоляції.
Шлакові та мінеральні вати одержують із пічних і
доменних шлаків, а також різних пустих порід шляхом розплавлення їх у печах і подальшим розпиленням струменя розплаву стиснутим повітрям або парою.
На основі шлакових і мінеральних ват, шляхом додавання
до них глини й азбесту, отримують теплоізоляційні плити.
Скл ов ату виг отовляють аналогі чно і з ві дході в
(фарфору, радіокераміки, скла і теплостійких пластмас).
Ультразвукове паяння основане на механічному руйнуванні і видаленні інтенсивними ультразвуковими коливаннями окисної плівки 1 (рис. 4.21).
Установку для паяння утворюють із ультразвукового генератора 3 з потужністю 50-300 Вт (частота 18-25 кГц) і п а ял ь ни ка , н а я ко му р о з міщ е ні м аг ні то с тр ик ці йн ий перетворювач - 1 і обмотка для нагрівання - 2.
126
виробництва0 скла. Максимальна температура її застосування
700К0‒ 800К .
Піноскло одержують додаванням у розплавлене скло газо утворюючих речовин. Вироби із піноскла мають велику механічну міцність. Робоча температура виробів 900К0 ‒1000К0.
Зоноліт ‒ легка лускоподібна маса, яку одержують із
низькосортної слюди шляхом випалювання. Зоноліт має малу
теплопровідність, витримує температуру до 1400К0 і використовують у вигляді порошку для виготовлення формованих виробів.
17
Азбест ‒ волокнистий матеріал, з максимальною робочою
температурою 900К0. У чистому вигляді використовують у вигляді засипки, а також у процесі виготовлення азбестового картону (шляхом пресування суміші азбесту з вогнетривкою глиною) і
азбестового шнура (сплітанням азбестових і бавовняних ниток).
