- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.2.1 Вогнетривкі матеріали
Вогнетривкими називають матеріали, які використовують
для спорудження різних установок і печей, що працюють в умовах
15
високотемпературного нагрівання (понад 1200К0).
Із-за специфічних умов роботи до вогнетривких
матеріалів висувають певні вимоги:
1) Вогнетривкість - здатність без деформації і обплавлення
протистояти дії високих температур.
2). Механічна міцність. Для високих температур міцність має
особливо важливе значення, оскільки вогнетривкі матеріали у процесі роботи піддаються дії значних механічних напружень, що викликані високими температурами.
3). Термічна стійкість. Це здатність матеріалу без руйнування
витримувати різкі коливання температури, які виникають у процесі вивантажування із печі нагрітих виробів та наступного завантажування холодних. Різкі коливання температури у печі можуть призвести до руйнування вогнетривкого матеріалу.
4). Хімічна нейтральність. Матеріали не повинні хімічно
забруднювати деталі, які нагрівають та мур печі, щоб не спричиняти в них виникнення хімічної ерозії.
5). Мала електропровідність. Вогнетривкий матеріал у
електричній печі інколи одночасно виконує функцію елект роі зол яці йн ого мате ріал у, оскіл ьки в ньо м у вмонтовують електронагрівальні елементи.
6). Мала електропровідність - забезпечує зменшення товщини
стіни печі за умови однакових теплових втрат тепла через стіну.
7). Дешеві та доступі.
Найповніше ці вимоги задовольняють вогнетривкі
матеріали, які виготовляють на основі кремнезему SiO2 (2000К0),
глинозему Al2O3 (2300К0), оксиду магнію MgO (2600К0).
Вогнетривкі матеріали виготовляють у вигляді цеглин і
фасонного каміння, дрібних готових деталей ‒ трубок, гачків,
втулок, тощо, а також у вигляді порошку, вогнетривких бетонів, набивних мас і обмазок.
Масовими вогнетривкими для електроплавильних печей є динас (2000К0), магнезит (2570К0), хромомагнезит, доломіт та шамот (2000К0).
Для печей опору основним вогнетривким матеріалом є шамот, що представляє собою глибоко обпечену вогнетривку глину. Високотемпературні печі футерують з середини в
16
Ультразвукові коливання від перетворювача передають до
головки паяльника. Ці коливання спричиняють розтяг і стискання частинок рідкого припою, що викликає кавітаційні процеси з великими ударними імпульсами. Вони діють на рідкий припай і поверхню деталей, спричинюючи руйнування окисної плівки.
В процесі ультразвукового луження знакозмінні пружні коливання частотою 16-22 кГц викликають різні періодичні розтягування і стискання частинок рідкого припою, що спричиняють кавітаційні процеси з великими ударним імпульсами. Останні діють на рідкий припай ї поверхню оброблюваних деталей, викликаючи руйнування окисної плівки.
1 ‒ магнітострикційний перетворювач; 2-‒ обмотка
нагрівання; 3 ‒ ультразвуковий генератор; 4 ‒ окисна плівка; 5 ‒ розплавлений припай; 6 ‒ залишки, окислів; 7 ‒ змішаний
шар припою з металом
Рисунок 4.21 - Схема ультразвукової пайки
Установка для лудження - генератор потужністю до 1 кВт і ванна, в якій здійснюють процес лудження.
Ультразвукове паяння і лудження алюмінію і його сплав і г дозволяє замінити дорогі сплави на основі міді легкими і техно логічними сплавами на основі алюмінію.
Наша промисловість виробляє ультразвукові паяльники УП -21 і установка для лудження УЗУЛ-1М (P = 200 Вт; ƒ= 22 кГц) і УВЛ-4 (Р = 300 Вт; ƒ = 18 кГц).
127
Переваги ультразвукового зварювання:
1 ) м о ж л и ві с т ь з 'є д н а н н я н е м е т а л і ч н и х м а т е р і а л і в,
наприклад, пластичні і спечені матеріали (пластмаси, кераміка),
як між собою, так і з металами;
2) можливість зварювання найрізноманітніших металів і
сплавів, у тому числі різнорідних;
3) відсутність нагрівання зварювальних деталей до температури плавлення, і можливість одержання з'єднання з
високою механічною міцністю;
4) статичні зусилля значно менші, ніж для холодного зварюваня; деформації взірців дуже малі і складають всього 5-
10% замість 60-80% для зварювання тиском;
5) відсутність електричних напруг між зварювальними
деталями;
6) процес ультразв укового зварюван ня легко
основному високоглиноземнистими матеріалами - мулітом,
алундом, а також вугіллям і графітом.
Для виплавки тугоплавких металів і сплавів застосовують
високоякісні та відносно дорогі вогнетривкі матеріали ‒ діоксид
цирконію ZrO2 (температура плавлення 2800К0), оксид берилію
BeO (2870К0), діоксид торію ThO2 (ЗЗООК0), тощо.
Нещодавно у світовій практиці розпочали застосовувати
штучні високотемпературні волокна у вигляді вати та різних гнучких виробів, що значно скорочує час і затрати праці на монтаж та футерування печей.
