- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
Індукційні нагрівальні установки переважно застосовують у
машинобудівній та деяких інших галузях промисловості у різних технологічних процесах. Їх підрозділяють на два основних типи:
62
Рисунок 3.9 - Схема аргонно-дугового зварювання
нерозплавним електродом
Основними перевагами цього способу є:
- висока якість шва внаслідок надійного захисту від
повітря металу шва, електрода і присадки;
- немає необхідності у застосування спеціальних електродів або флюсу і зв'язаної з ними подальшої очистки шва
від шлаку і флюсу;
- можливість зварювання виробів малої товщини.
Для зварювання на змінному струмі використовують
джерело ТССГ- 40. Воно складене із понижуючого силового т р а н с ф о р м а т о р а з н о р м а л ь н и м р о зс і ю ва н н я м ; д р о с е л я насичення, який забезпечує круто падаючу зовнішню характеристику і регулювання струму; батареї конденсаторів для усунення постійної складової струму; осцилятора, що полегшує збудження дуги; стабілізатора режиму зварювання за умови коливаннях напруги мережі.
3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
Для зварювання металів застосовують плазмотрони з дугою
прямої або побічної дії. У плазмотроні прямої дуги (рис. 3.10) дуга горить між внутрішнім електродом 1 і виробом 8. Розплавлений метал 6 для створення шва 7 вноситься в контраговану дугу 5. Сопло плазмотрона з'єднане з джерелом живлення через резистор 4. Для плазмового нагрівання використовують енергію стовпа дуги.
Для живлення плазмотронів використовують зварювальні
генератори постійного струму або зварювальні випрямлячі.
Дуже часто плазмовий струмінь застосовують для різання металів, які не піддаються звичайним способам різання, наприклад, нержавіючої сталі, алюмінію, міді, а також кераміки.
Плазмовий струмінь дає можливість зварювати метали і неметали, а також їх комбінації.
81
Автомати можуть бути підвісними, самохідними, а також у
вигляді зварювальних тракторів загального або спеціального призначення. Напругу на дузі у процесі зварювання під флюсом, як правило, вибирають залежно від значення зварювального струму, діаметра електрода, марки металів і інших параметрів. Так U = 32 ÷24 В за І = 180 ÷ 300 А і U = 40 ÷ 44 В за І = 1000- 1200 А (для електродів діаметром 2 і 5 мм під флюсом АН/348А). Швидкість подачі електродного дроту залежить від її
діаметра, струму дуги і складає 0,5 ‒ 4 ‒ 5 м/хв. Її збільшують з
ростом струму і зменшенням діаметру електродів.
Технологія і обладнання для автоматичного зварювання під шаром флюсу були розроблені ще на початку 40-х років Інститутом електрозварювання АН України під керівництвом академіка Є.О. Патона.
