- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
електропечі
Всі промислові дугові печі обладнують автоматичними
регуляторами потужності. Ці регулятори призначені для підтримування активної потужності печі на заданому програмному рівні і можливо більш швидкої ліквідації порушення режиму, які викликані процесами, що протікають у ванні. Регулятор діє на привід переміщення електрода.
До регулятора потужності печі ставляться такі вимоги: висока чутливість; зона нечутливості регулятора повинна бути не більшою ± 3‒6% у період розплавлення і ± 2‒4% ‒ в інші періоди плавки; швидкодія, що забезпечує усунення к.з. або
обриву дуги на протязі 1.5‒3.0 с; можливість достатньо плавної
54
зварювання.
Потужності машин для точкового зварювання майже такі ж, як і для стикового зварювання.
В процесі роликового зварювання (рис. 3.13, в) для з'єднання деталей неперервним або переривчатим швом здійснюють за рахунок пропускання через зварювані деталі струму, що підводиться через обертові ролики. За характером процесу роликове зварювання аналогічне точковому.
М а ш и н и д л я р о л и к о во г о зва р ю ва н н я м а ю т ь д ва струмопідвідні ролики, з яких один виконують привідним, а другий обертається за рахунок тертя у процесі пересуванні зварюваних деталей.
Роликове зварювання застосовують для зварювання внапуск листового матеріалу невеликої товщини (приблизно до 1,5 -2 мм) із низько вуглецевих і спеціальних сталей деяких марок, деталей із латуні, алюмінію і багатьох алюмінієвих сплавів.
Потужності машин для роликового зварювання порівняно
невеликі - від 75 до 200 кВ.А з пневматичними приводами.
Контрольні питання
1. Що таке електричне зварювання?
2. Які види дугового зварювання розрізняють?
3. За якими характеристиками поділяють джерела
живлення зварювальної дуги?
4. З чого складають зварювальний перетворювач?
5. Які джерела живлення використовують як багатопостові?
6. Назвіть переваги автоматичного зварювання під шаром
флюсу?
7. Для чого використовують аргонно-дугове зварювання
нерозплавним електродом?
8. Що є джерелом живлення для плазмотронів?
9. Поясніть основні принципи електрошлакового
зварювання?
10. Які є види електрошлакового зварювання?
89
стискають зварювальні деталі, після чого вмикають струм. За
рахунок проходження струму деталі швидко нагріваються до температури зварювання, причому найбільше виділення тепла має місце у площині дотику поверхонь, де температура може перевищувати температуру плавлення зварюваних деталей.
На рис. 3.17 показано розподіл температур по перерізу деталей, які зварюють. Цей розподіл температур характерний для кінцевої стадії зварювання сталі.
Рисунок 3.17 ‒ Температурне поле в кінцевій стадії
точкового зварювання
Н а йбі л ьш в ис ок а тем пе ра т ура є у ц ент ра ль ні й
заштрихованій частині зварної точки - ядрі. Температура в ядрі, як правило, трохи перевищує температуру плавлення металу. Діаметр розплавленого ядра визначає діаметр зварної точки, що відповідає діаметру контактної поверхні електрода.
Час зварювання однієї точки залежить від товщини і фізичних властивостей матеріалу самих деталей, потужності зварювальної машини і зусилля стискання. Цей час є у діапазоні від тисячних значень секунди (для досить тонких листів із кольорових металів) до декількох секунд (для товстих стальних деталей).
За призначенням машини для точкового зварювання поділяють на стаціонарні універсальні, переносні, стаціонарні багато точкові спеціалізовані і преси для рельєфного
88
зміни заданої потужності в межах 20‒125% номінальної з
точністю не менше 5% та інші вимоги.
Д л я р е г ул ю ва н н я п о т уж н о с т і д уг о в о ї п е ч і , я к регулювальний параметр, саму потужність брати не можна, так як кожному її значенню відповідають два значення струму (за робочими характеристиками). Застосовують два види регулювання: струмове ‒ за величиною струму і диференційне ‒
за відношенням напруги до струму печі.
Функціональна схема, загальна для всіх промислових регуляторів дугових печей приведена на рис. 2.25. Сигнали від датчиків струму ДС І напруги ДН поступають на блок порівняння БП куди подають також сигнал від блоку завдання БЗ. Сигнал неузгодженості з виходу БП поступає на вхід блока регулювання БР, у якому проходить попереднє підсилення сигналу, формується статистична характеристика (зона
нечутливості, зона пропорційності, коефіцієнт підсилення).
На вхід БР поступає також сигнал від блока зворотного зв'язку БЗЗ, який забезпечує формування заданого перехідного процесу, стабілізацію системи автоматичного регулювання. Сигнал з виходу БР підсилюють силовим підсилювачем БСП і подають на виконавчий механізм ВМ переміщення електрода. У процесі відхилення електричного режиму дугової печі від заданого електрод переміщують у напрямі, що відповідає ліквідації неузгодженості.
Рисунок 2.25 ‒ Блок-схема САР потужності дугової печі
55
