4 Установки для розмірної електрофізичної та

ЕЛЕКТРОХІМІЧНОЇ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ

Розмірна обробка - направлена зміна форми або розмірів

твердого тіла. На відміну від розповсюджених механічних методів обробки в електрофізичних і електрохімічних (ЕФЕХ) методах теплова, механічна чи хімічна дія на тіло проходить у результаті специфічних фізичних та хімічних явищ, які виникають у процесі перетворення електричної енергії. Розвиток електротехнологічних методів розмірної обробки викликаний різким збільшенням споживання жаротривких, магнітних, нержавіючих, антикавітаційних і інших високо легованих сталей і твердих сплавів, напівпровідникових матеріалів, алмазів, рубінів, кварцу, феритів і багатьох інших матеріалів, обробка яких механічними методами пов'язана з великими труднощами.

Переваги ЕФЕХ методів перед механічними такі:

практична незалежність швидкості, якості і продуктивності обробки від фізико-механічних властивостей матеріалів, так як обробка матеріалів проводиться практично без прикладання значних механічних зусиль. На продуктивність цих методів впливають не механічні, а фізичні і хімічні властивості матеріалів, наприклад, теплопровідність при електроерозійній або валентність

при електрохімічній обробці;

- можливість обробки будь-яких, за твердістю матеріалів без спеціальних інструментів (більш твердих, ніж оброблюваний

матеріал);

- висока точність виготовлення деталей навіть в тих випадках,

коли механічна обробка неможлива;

- придатність для виконання операцій, які не виконують

механічними методами. Відносна нескладність технології;

- можливість місцевої обробки виробів великих габаритів без спеціальних станків. Скорочення кількості переходів у процесі

обробці виробів складних форм;

- висока продуктивність, зниження трудомісткості обробки; - покращання санітарно-гігієнічних умов праці.

4.1 Установки для електроерозійної обробки металів

90

електромагнітного перемі­шування металу печей місткістю

25‒200 т; комплектний розподі­льний пристрій (КРУ) напругою

до 35 кВ з пічними вимикачами; джерела живлення

оперативного постійного струму. Одноліній­на схема живлення дугової електропечі приведена на рис 2.23.

Для регулювання напруги пічні трансформатори мають регулятори напруги під навантаженням, що дозволяє виконувати до 100‒160 перемикань за добу. Обмотки трифазних трансформа­торів з'єднані за схемою "трикутник - трикутник" з можливістю перемикання за схемою "трикутник - зірка", що уможливлює регулювання вторинної напруги. Для зниження втрат енергії пічний трансформатор встановлюють поряд з піччю, так як робочі струми дуже великі, до 150 кА.

ВШ ‒ високовольтні шини; ВІ ‒ роз'єднувач; В2, ВЗ ‒ вимикачі;

Р ‒ реактор; ТП ‒ пічний трансформатор; КМ - коротка

мережа; РП ‒ автоматичний регулятор потужності; ДП ‒

дугова електропіч.

Рисунок 2.23 ‒ Однолінійна схема живлення дугової

електропечі

Коротка мережа дугових печей служить для передачі елек­тричної енергії від вторинної обмотки трансформатора в робочий простір печі (рис. 2.24).

Коротка мережа ‒ це провід струму спеціальної

конструкції, що з'єднує електроди з пічним трансформатором. Її

створюють із двох частин: нерухомої 5 і рухомої 6. Нерухома частина виконана із пустотілих мідних шин, які охолоджують водою. Рухома частина ‒ із пакетів мідних стрічок або кабелів,

53

поміщених у гумові шланги з проточною водою.

1 ‒ пічний трансформатор; 2 ‒ дугова піч; 3 ‒ електроди;

5 ‒ нерухома частина мережі; 6 ‒ рухома частина мережі

Рисунок 2.24 ‒ Схема короткої мережі дугових

електропечей

Реактор, вві мкнений у первин не коло пі чного трансформа­тора, сприяє більш стійкому горінню дуги і обмежує силу струму експлуатаційних к.з., що часто виникає у період плавки шихти, реактор збільшує сумарний індуктивний

опір установки на 30‒40% і таким самим знижує струм к.з. до

2.5‒3 ‒ кратного від I_НОМ. У печах великої потужності реактори

не встановлюють, так як достатнє обмеження струму

експлуатаційних кз. досягають за рахунок індуктивності трансформатора і короткої мережі.