- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.5.4 Вакуумні дугові печі
Для підвищення якості металу, одержаного в інших
установках (наприклад у ДСП), Його переплавляють за низького тиску у вакуумних дугових печах (ВДП), у результаті чого в металі зменшується вміст шкідливих домішок і розчинених газів. ВДП застосовують в основному для виплавки зливків високореакційних металів (титану, вольфраму, ніобію, цирконію, танталу, молібдену), а також для переплавлення спеціальних високоякісних сталей, в результаті чого вони не тільки очищаються, але і отримують більш густу структуру. Робочі тиски в камері печі можуть складати 1.0‒0.001 Па залежно від вимог до металу. З допомогою сучасних ВДП
одержують зливки масою від сотень кілограмів до 50‒60 т, з
діаметром до 1.5 м.
Для виготовлення електродів ВДП використовують різні продукти металургійної переробки. Так для переплаву сталей в якості електродів застосовують прокат або спеціальні штанги, які одержують методом неперервного розливання чи кування. У деяких установках застосовують нерозплавні електроди, а метал, що переплавляється, кусками, або у вигляді шихти подають у кристалізатор. Схема вакуумної дугової печі з нерозплавним електродом приведена на рис. 2.20. Електрод 5 з вольфрамовим наконечником, який поміщений у камеру печі 4 через ущільнення 2, має підвід струму І. Між електродом і металічною ванною 6 кристалізатора 8 горить дуга.
50
глибина її залежать від параметрів імпульсного розряду. Для
електроіскрової обробки ця стадія є завершальною.
У момент закінчення другої стадії падіння напруги складає біля 30 В, тобто нижня межа співпадає з падінням напруги на дуговому розряді, що робить іскрову стадію початковою для електроімпульсної обробки.
Третя стадія - дуговий розряд великої енергії з великою кількістю знятого металу. В цій стадії одночасно проходять електричні процеси у дуговому розряді, теплові процеси на електродах, які обумовлюють знімання металу і гідродинамічні
процеси на електродах, що очищають проміжок
4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
Параметри імпульсів струму є однією з найважливіших
характеристик процесу, яка визначає всі технологічні показники обробки.
Під імпульсом, у загальному випадку, розуміють таку дію на
об'єкт, тривалість tі якого співпадає з часом tпер викликаного ним
перехідного процесу; для періодичного процесу час tпер не повинен бути більшим паузи tп між імпульсами, тобто повинно
виконуватись співвідношення
ti tïåð ; tïåð tï .
Електричний імпульс визначається струмом і напругою, що
діють в електричному колі - навантаження (об'єкта), лінія зв'язку і генератор періодичної ЕРС.
Основними параметрами періодичних імпульсів різної форми є шпаруватість, тривалість, амплітуда і частота.
Шпаруватістю імпульсів називають відношення періоду Т
повторення до тривалості ti імпульсу:
Розрізняють запаси за ЕРС і за струмом.
Діапазон запасів, які використовують у електроерозійній
обробці є а межах від 1,1 до 25-30, у - електроіскровій, qі > 5-10, в
електроімпульсній - q і£ 5.
Тривалість імпульсу ti визначають за часом дії імпульсу ЕРС
93
переважно в теплову і механічну з об'ємною густиною до 30000
Дж/мм2 і об'ємною потужністю до сотні кіловат у кубічному метрі. Полярність вибирають так, щоб найбільша електрична ерозія виникала на поверхні оброблюваного виробу 2.
Електрична ерозія найбільш інтенсивно проявляється у рідкому середовищі (рідке середовище забезпечує виникнення динамічних зусиль, необхідних для видалення зруйнованого металу; стабілізує процес, охолоджує електроди; збільшує електричну міцність проміжку). Тому обробку проводять у ванні, заповненій рідким вуглеводнем (часом, мінеральними маслами) водним розчином електроліту або дистильованої води.
Електричні процеси у розрядному проміжку залежно від виду обробки проходять у три стадії.
Перша стадія - підготовка і утворення каналу наскрізної провідності між найбільш близько розміщеними дільницями (мікровиступами) інструменту і виробу. Провідні частинки, які знаходяться в міжелектродній рідині у завислому стані, з ростом напруги витягуються вздовж силових ліній електричного поля. За певної критичної напруги пробою скачкоподібно руйнується діелектрична міцність плівки рідини, що виділяє окремі частинки одну від другої, і весь "мостик" стає провідним. Струм у "мостику" стрімко наростає, що викликає подальше зменшення опору до тих пір, поки "мостик" не вибухає, залишаючи іонізований, добре провідний канал-шнур, здатний пропускати струм великої сили (опір міжелектродного проміжку знижується від декількох
Кристалізатор з водяним охолодженням приєднаний до нижньої
частини робочої камери. Система відпомповуванням підтримує в камері печі і кристалізаторі вакуум 0,1‒0,01 Па. Зверху із бункера 3 подають шихту, яка переплавляючись, утворює в кристалізаторі злиток 7.
Рисунок 2.20 ‒ Схема ВДП з нерозплавним
електродом
Джерело електроживлення приєднано до електрода (мінус) і кристалізатора (плюс). Вакуумні дугові печі в основному працюють на постійному струмі, так як, внаслідок швидкого
мільйонів до десятих ч-асток7 ома). Формування каналу розряду
проходить на протязі І0 9-10- с. У цій стадії проходить нагрівання
каналу, бурхлива іонізація і збільшення його діаметра від 0,1-0,2 до 1-1,5 мм з швидкістю, що, відповідає швидкості розповсюдження ударної хвилі; переростання затягнутого іскрового розряду в іскродуговий.
Друга стадія - електричний розряд; вид його визначається характером обробки. В електроіскровій обробці основним перетворювачем енергії електричного поля в тепло є іскровий розряд. Енергія із каналу розряду виділяється переважно на аноді внаслідок бомбардування його електронами. Висока концентрація енергії в імпульсі (струм складає сотні ампер, напруга - від десятків до декількох сот вольт) приводить до випаровування металу мікровиступу і утворення на його місці виступу; діаметр і
92
охолодження металу в кристалізаторі дуга на змінному струмі
нестійка.
ВДП працюють на порівняно низьких напругах (30‒50 В та
напруги неробочого стану 65‒75 В), оскільки робочі струми печей у даному випадку великі (12.5; 25; 37.5; 50 і навіть 100 кА).
