- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
Електродугові печі застосовують у металургійній, хімічній,
машинобудівній та у ряді інших галузей промисловості. Вони
можуть бути класифіковані таким чином:
46
повторюєтьс я. Частоту імпульсів визна чають за
співвідношеннями L і С у колі генератора. Виконані за такою схемою генератори мають високий ККД і продуктивність.
Рисунок 4.3 - Схеми релаксаційних генераторів
Ввід у зарядне коло RC-генератора індуктивності (перехід до генератора типу RLC) підвищує ККД генератора, оскільки в цьом у випа д к у ни ж чий с трумооб ме ж ую чий опі р. RLC-генератори (рис. 4.3, в) працюють за більш низької напруги, ніж RC-генератори, оскільки за наявності резонансу між індуктивністю і ємністю напруга на конденсаторі-
нагромаджувачі буде більша від напруги джерела живлення.
Максимальна напруга, до якої може зарядитися
конденсатор, залежить від відношення R1/(2L1).
Для електроерозійної обробки застосовують також СС-генератор імпульсів (рис. 4.3,г), в якому як струмообмежуючий елемент використовують конденсатор С1. Такий генератор має вищий ККД у порівнянні з LC-генератором з електромагнітним вібратором. Частотні властивості СС-генератора визначають в основному за частотними характеристиками діодів випрямляча В.
Основний недолік релаксаційних генераторів - зв'язок
97
У процесі їх розрядки витрачається енергія, нагромаджена в
реактивних елементах кола (конденсаторі або індуктивній котушці).
RC-генератор імпульсів (рис. 4.3, а) - послідовно з'єднане джереле живлення G, ключ К, струмообмежуючий опір R1 і нагромаджуючий конденсатор С1, приєднаний паралельно між електродного проміжку (МЕП).
Ємнісний нагромаджувач заряджається від джерела живлення через обмежуючий опір R1, завдяки чому зарядний
струм набагато менший від струму імпульсу Ii. Струм зарядки
конденсатора визначають із співвідношення i1=(CdUc/dt).
Напруга на конденсаторі:
де Uc0- початкова напруга на конденсаторі в момент t = 0. До
кінця зарядки напруга Uс буде дорівнювати напрузі джерела
живлення. Розрядка відбувається на проміжку часу t = Т/n.
У випадку великих запасів імпульсів середнє значення
розрядного струму під час проходження імпульсу ti в n раз
більше від струму зарядки, тому ємнісний нагромаджувач за
своєю суттю є трансформатором струму.
Основні недоліки RC-генераторів: генерування знакозмінних імпульсів; низький ККД (10-20%); мала гранична максимальна потужність (5-19 кВт); велика залежність частоти, амплітуди, тривалості і енергії імпульсу від фізичного стану ерозійного проміжку. Ці недоліки обмежують область застосування генераторів типу RC.
Схема імпульсного LC ‒ генератора показана на рисунку 4.3,6. Зарядний струм проходить до конденсатора С від джерела
живлення G через обмотку вібратора L. Спочатку він притягає якір Я електромагнітного вібратора і збільшує проміжок між електродами, піднімаючи електрод-інструмент.
До кінця зарядки конденсатора струм через обмотку вібратора поступово спадає, електромагнітна сила, яка утримує якір вібратора, послаблюється й електроди починають зближуватись, зменшуючи МЕП. Після пробою проміжку і проходження імпульсу струму цикл роботи генератора
96
Дугові печі побічної дії, де електродуговий розряд горить
м і ж е л е к т р о д а м и , р о з м і щ е н и ми н а д м а т е р і а л о м , щ о нагрівається, і теплообмін між електричною дугою і матеріалом здійснюється в основному за рахунок випромінювання.
Дугові печі прямої дії. В них електрична дуга горить між кінцями електродів і матеріалом, що нагрівають. Нагрівання матеріалу відбувається у процесі виділення енергії в опорних плямах дуги, протікання струму через розплав, а також
випромінювання плазми дуги, конвекції та теплопровідності.
Дугові печі опору. В них дуга горить під шаром електропровідної шихти; теплота виділяється у дуговому розряді і переважно у процесі проходження струму через шихту у розплавлених матеріалах. Передача теплоти в об'єм печі здійснюється за рахунок теплопровідності, випромінювання і в меншій мірі конвекції.
Вакуумні дугові печі. В них електрична дуга горить в інертному газі або парах переплавленого матеріалу за низького тиску між електродом, виготовленого з матеріалу, що необхідно переплавити і ванного рідкого металу або між нерозплавленим електродом і ванною рідкого металу.
Плазмові печі або плазмово-дугові плавильні установки. В цих установках метал нагрівають електричною дугою, суміщеною із струменем плазми інертного газу. Це уможливлює виключення забруднення переплавленого металу. Матеріалом електрода, збільшити інтенсивність передачі енергії на ванну печі.
