- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
Установки електрошлакового переплаву (ЕШП) широко
застосовують для виробництва сталей і сплавів підвищеної чистоти з низьким вмістом шкідливих домішок і хорошою м і к р о с т р у к т ур о ю . С п о с і б е л е к т р о ш л а к о в о г о п е р е п л а в у розроблений інституті електрозварювання ім. Є.О.Патона на основі принципу електрошлакового зварювання. В установках ЕШП одержують злитки різної форми (круглі, прямокутні, фасонні) масою від де кількох кілограмів до десятків тон. Для о д е р ж а н н я с уц і л ь н и х п о р о ж н и н н и х к р уг л и х з л и т к і в застосовують схему"електрод - піддон" (рис. 2.22).
Рисунок 4.4 - Структурна схема широкодіапазонного
генератора імпульсів
В процесі вмиканні транзисторів від блоку підпалу подають малопотужний імпульс. Він сприяє пробою проміжку
98
Рисунок 2.22 ‒ Схема однофазної установки ЕШП
В охолоджуваному водою металічному кристалізаторі 4 і піддоном 7 електричною дугою розплавляють електропровідний шлак 2 (перший період плавки ‒ розплавлення шлаку). Коли шлак розплавиться, в нього завантажують метал, який необхідно переплавити, у вигляді електрода ‒ штанги 1. Електрод і піддон приєднують до джерела живлення 8 (другий період плавки) установка працює як піч опору; струм, що протікає через шлак розігріває його до температури
1800‒2000°С. Торець електрода при цьому оплавляють; каплі 3,
які з нього стікають, проходять через шар шлаку, очищаються
45
активно-індуктивний
Швидкодія складає не більше 0.25с для РНТО і 0.02с для РНТТ.
Тиристорний перемикач ТП (рис. 2.17) у порівнянні з електромагнітним контактором (пускачем має більшу допустиму частоту перемикань (8000с, замість 600‒1200 для контактора); великий термін роботи, безшумність роботи, іскро- і вибухо- безпечність, простоту обслуговування і суттєво менші
експлуатаційні витрати. Проте вартість ТП у три ‒ чотири рази
вища вартості контакторів.
2.5 Дугові електричні печі і установки
Дуговими називають електротермічні установки, джерелом
тепла в яких є дуга.
Електрична дуга с одним із явищ, що виникають у процесі
проходження електричного струму через газ, пару або вакуум.
Електродугове нагрівання частоо використовують для плавлення високоякісних сталей, кольорових, реакційно- а к т и в н и х м е т а л і в , т уг о п л а в к и х м е т а л і в , в и р о б н и ц т в а феросплавів, вогнетривів, для одержання деяких продуктів у хімічній промисловості (жовтого фосфору).
Рисунок 2.17 ‒ Принципова схема силового блоку
тиристорного перемикача 2 безконтактним керуванням
