- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
За областю частот електроімпульсна обробка ділиться на
три види: низькочастотна - до 150-300 Гц; середньо частотна - від 400 до 1000 Гц і високочастотна - приблизно від 1 до 66 кГц. Запаси імпульсів у всіх випадках відноситься до низької і не перевищує 5. Загальним для всіх діапазонів є використання дугового розряду, зворотної полярності електродів (інструмент- анод, деталь-катод), уніполярних імпульсів напруги і струму, застосування генераторів імпульсів незалежного типу.
Основна область застосування електроімпульсного методу обробка отворів (деталей) великих об'ємів, складної форми, з низькою чистотою і невисокою точністю у стальних і жаротривких заготовках.
Приклади використання електроімпульсної обробки: виготовлення стальних ковальських штампів, прес-форм, форм для литва (трудомісткість виготовлення скорочується у середньому у 1,5-2 рази і більше у порівнянні з механічною обробкою); попередня обробка пера лопаток турбін із жаротривких сплавів точно за розміром перед кінцевою електрохімічною обробкою; відновлення молотових штампів для виготовлення турбінних лопаток; виготовлення суцільних роторів турбін; виготовлення сит і решіток.
Електроімпульсна обробка має такі особливості:
1) висока продуктивність (5000-15000 мм3/хв у грубих
затискачах);
2) малий відносний знос електродів - інструментів (для
графіту 0,1-0,5%);
3) використання струму зворотної полярності;
4) використання уніполярних генераторів струму з
тривалістю 500-10000 мкс, шпаровитістю 1-10;
5) використання переважно машинних генераторів
імпульсів низької і середньої частоти (400-3000 Гц);
6) низька частота обробки поверхні;
100
Рисунок 2.16 ‒ Схема мережі живлення і розподільчої мережі
380/220В однофазних печей опору
Тиристорні джерела живлення залежно від режиму регулювання розділяють на дві групи: ТУНП ‒ тиристорні керовані джерела живлення для систем неперервного регулювання температури і ТП ‒ тиристорні перемикачі для систем позиційного регулювання.
Тиристорні керовані джерела живлення однофазні типу РНТО випускають серійно потужністю 12‒200 кВт і трифазні типу РНТТ потужністю 35‒590 кВт. Джерела виконані по схемі фазо-
імпульсного управління; характер навантаження активний або
43
процесі протікання струму в електродах, шихті, електричній
дузі і розплавленому матеріалу.
РТП призначені для одержання феросплавів (феросиліцію, феромарганцю, ферохрому, силікомарганцю, силікохрому, феровольфраму, феромолібдену сплавів цирконію та інших), продуктів кольоровою металургії (штейнів міді і нікелю, свинцю, цинку), електрокорунду, плавлених вогнетривів, продуктів хімічної промисловості (фосфору, карбіду кальцію) і деяких спеціальних продуктів. Внаслідок такого великого асортименту продукції цих печей, складності та відмінності процесів, що в них відбуваються, різні відповідно і конструкції, геометричні і електричні параметри печей.
Розглянемо схему печі для безшлакового і малошлакового
процесу (рис 2.21) ‒ для одержання феросплавів, карбіду
кальцію. Печі для цих процесів трифазні, неперервної дії,
нерухомі. Електроди 1 опущені у шихту 3, вони затиснуті електродотримачами 2, що висять на ланцюгах лебідок. Електроди діаметром 1.2 м, вагою по 15 т кожна. Дуги горять з торців електродів на розплав 6 у газовій порожнині 5, утвореній спеченою шихтою 4, в так званому "тигелі". В міру оплавлення стінок "тигеля" збільшується глибина ванни 6 і проходить осідання шихти.
Рисунок 2.21 ‒Схема печі для безшлакового і мало
шлакового процесу
Завантаження шихти здійснюють навколо електродів, де утворюють конічні ущільнення 10, що попереджають прорив
44
і формуванню низьковольтного розряду.
До пробою розділюючий діод Д запертий. Після пробою напруга на проміжку знижується до 40-25 В, діод Д відкривається і через проміжок проходить імпульс струму, значення якого визначають за кількістю паралельно увімкнених силових блоків. Їх синхронне вимкнення перериває розряд. У процесі короткого замикання. електродного проміжку МЕП всі транзистори силових блоків відмикаються. Подача імпульсів до проміжку між електродами відновлюється після ліквідації КЗ.
Для електроерозійної обробки металів імпульсами великої енергії з частотою 50-100 Гц використовують статичні генератори імпульсів - трансформатори промислової частоти з вентилем.
Імпульси енергії тривалістю до мілісекунд одержують з допомогою генераторів імпульсів, які за принципом роботи підрозділяють на комутаторні і індукторні генератори.
Машинний комутаторний генератор (МКГ) має змінно- полюсну магнітну систему на статорі і обмотку на якорі. У процесі обертання якоря генератора в його обмотці, розміщеній на вузькому проміжку напроти полюсів індуктора, в момент проходження нею біля змінно-полюсного індуктора індукується симетрична імпульсна ЕРС.
Уніполяризацію імпульсів проводять за допомогою
колектора (комутатора), розміреного на одному валу з якорем.
Машинний індукторний генератор імпульсів (МТІ) - електрична машина безколекторного типу, яка виробляє змінну напругу підвищеної частоти. Його основна особливість - відсутність обертової полюсної системи, яка замінена зубчатим індуктором. Обмотки якоря і збудження розміщені на статорі генератора. Змінний магнітний потік виникає за рахунок зміни опору магнітного кола генератора, обумовленого зубцями обертового індуктора.
Внаслідок використання зубчатого індуктора одержують асиметричну криву змінної напруги з різними амплітудами напівхвиль - додатної і від'ємної полярності. Для достатньо малої амплітуді зворотної напівхвилі напруги пробій проміжку
99
частоти імпульсів струму з фізичним станом МЕП. Він може
бути ліквідований, якщо у зарядне коло увести керований перемикач, який у заданий момент часу приєднував би до МЕП нагромаджуючий конденсатор. Для живлення пристроїв електроерозійної обробки існують статичні генератори імпульсів, які регулюють часові й енергетичні параметри у широкому діапазоні без накопичуючих елементів. У них легко формують прямокутні і уніполярні імпульси. За способом генерування їх розділяють на генератори з незалежним збудженням, автогенератори й інвертори.
Конструктивно вони виконані зазвичай на транзисторних або тиристорних напівпровідникових приладах.
Структурна схема широкодіапазонного генератора імпульсів показана на рис. 4.4. Вона поєднує в собі джерело живлення, силові блоки, кількість яких може бути рівною шести, з роздільним діодом Д, блок підпалу, заданий генератор, попередній підсилювач потужності, робочий проміжок (МЕП), блок захисту від коротких замикань. До складу силових блоків і блоку підпалу входять силові транзистори, які працюють в ключовому режимі, що синхронно перемикають від заданого генератора.
газів.
Стінки шахти печі 9 і її під 7 виготовляють із вугільних блоків. Злив металу здійснюють через лійку 8.
