- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
4.1.5 Електроіскрова обробка металів
Область імпульсів малої тривалості (100-400 мкс) для
середніх частот (сотні і тисячі герц), великої шпаровитості (15- 30), середньої потужності, в якій переважає іскродугова стадія розряду. Використовують залежні релаксаційні генератори знакозмінних імпульсів напруги і струму, пряма полярність вмикання електродів, з застосуванням переважно латунних електродів-інструментів.
Електроіскровий метод застосовують у машинобудуванні і інструментальному виробництві у процесі обробки деталей
U
н.печі
Uн.мережі;
невеликих розмірів. При цьому необхідна абразивна доводка деталей.
‒ за необхідності регулювання напруги з метою точного
підтримування температури печі.
Одно- і трифазні трансформатори серії ТЛО і ТПТ мають від чотирьох до 16 ступенів трансформації. Потужність однофазних
трансформаторів від 1.6 до 250 кВА, трифазних - від 16 до 250 кВА.
Для плавного регулювання напругу випускають одно- і трифазні трансформатори потужністю 25‒250 кВА серій РОТ і РТТ сухі, РОТМ і РТТМ масляні. Вторинна напруга трансформатора змінюється за рахунок зміни індуктивного зв'язку обмоток у результаті переміщення рухомої вторинної обмотки відносно нерухомих обмоток ‒ первинної і короткозамкнутої в трансформаторах РОТ і РТТ або рухомої короткозамкнутої обмотки
відносно нерухомих обмоток у трансформаторах РОТМ і РТТМ.
Автотрансформатори серії АПТ трифазні потужністю 6‒25 кВ·А мають 16 ступенів трансформації. Випускають також трифазні АПТ потужністю 40‒100 кВА і однофазні серії АПО потужністю 180‒360 кВА.
Для плавного регулювання напруги за відсутності вимог до швидкодії в установках застосовують індукційні регулятори три- і
однофазні серії ИР і трифазні серії ИР‒64У. У порівнянні з
тиристорними регуляторами індукційні мають ряд суттєвих переваг.
42
П р и к л а д и в и к о р и с та нн я е л е к т р о і с к р о в о ї о б р о б к и: виготовлення і відновлення матриць твердосплавних вирубних штампів із загартованої сталі і твердих сплавів; виготовлення сит; вилучення зламаного інструменту або деталей кріплення (болтів, шпильок) із заготовок і деталей; плоске, кругле шліфування і розточування профільними електродами - різцями; обробка отворів малого діаметра.
Особливості електроіскрової обробки:
1) широкий діапазон режимів, що охоплює обробку від
чорнової (продуктивністю 100-500 мм3/хв) до чистої (продуктивністю 0,1-0,01 мм3/хв для шорсткості 7-го і вищого
класу);
2) відносно висока чистота обробки і точність;
3) порівняно низька продуктивність обробки, особливо на
чистих режимах;
4) великий знос електродів-інструментів;
5 ) в и к о р и с т а н н я п е р е в а ж н о р е л ак с а ц і й н и х с х е м
генерування імпульсів;
6) використання струму прямої полярності;
7) утворення на поверхні деталі, яку обробляють, тонкого
дефектного шару (0,2-0,5 мм на чорнових і 0,02-0,05 мм на чистих режимах).
101
між електродами відбувається тільки для імпульсів напруги
прямої полярності, у результаті чого імпульси струму будуть уніполярні.
