
- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
4.3 Ультразвукові установки
Ультразвуковий метод обробки відноситься до методу механічної
дії на матеріал. Ультразвуковим він називається тому, що частота
печі і надійність роботи штовхального механізму, що є за межами робочої камери.
Недоліки: непродуктивна витрата електроенергії на нагрівання транспортуючих пристроїв і, внаслідок чого, невисокий ККД( m=0.5-0.7).
ударів відповідає ді5апазону невідчутних на слух звуків, тобто частота
складає від 16 до 10 кГц.
Звукові хвилі - це механічні потужні коливання, які можуть розповсюджуватись тільки у пружному середовищі на відміну від електромагнітних коливань. Довжина звукової хвилі l = u/ƒ де u - швидкість розповсюдження хвилі; ƒ - частота хвилі: Швидкість
розповсюдження звукової хвилі залежить від густини середовища, в
якому рухається хвиля:
1
в рідинах і
112
1 ‒ обертовий під; 2 ‒ вироби; 3 ‒ завантажувальний отвір;
4 ‒ механізм обертання; 5 ‒ теплоізоляційний корпус
Рисунок 2.10 ‒ Схема карусельної печі
31
Карусельні печі (рис. 2.10) мають кільцевий обертовий під, на який через, завантажувальний отвір подають вироби. Переміщуючись разом з кільцевим подом, вироби нагріваються і, здійснивши майже повний оберт, їх вивантажують через
розвантажувальний отвір, що є поряд зі завантажувальним.
Перевагою карусельних печей є те, що вони не мають всередині жаротривких деталей і механізм обертання поду знаходиться п за піччю. Тому робоча температура печей цього типу практично обмежена граничною температурою матеріалу нагрівників.
Барабанні печі (рис. 2.11) містять всередині печі шнек ‒
жаротривкий барабан зі спіраллю 1 ‒ Архімеда.
приєднаний електрод-заготовка. Проміжок між електродами
заповнюють розчином електроліту.
Зовнішня сила, що прикладають до електрода-інструмента, викликає силу тертя. Таким чином для обробки деталі затрачається і механічна енергія, яка значно менша за електричну.
Анодно-абразивна обробка знімає виступи на заготовці. У впадинах матеріал зменшується менш інтенсивно. У процесі роботи зерна зношуються і проміжок знижується. Проходять пробої шару електроліту, які призводять до вигоряння в'яжучої речовини круга (графіту, бакеліту) і проміжок відновлюється.
1 - електрод-інструмент (абразивний круг); 2 - зерна абразиву; 3 - електрод-заготовка (деталь); 4 - анодна
плівка (продукт розчинення); 5 - розчин електроліт
1 ‒ жаротривкий барабан; 2 ‒ теплоізоляційний корпус;
З ‒ нагрівальні елементи; 4 ‒ бак для загартовування
Рисунок 2.11 ‒ Схема барабанної печі
За умови обертання барабана вироби перекочуються та поступово переміщуються від кільця завантаження до - розвантаження. Барабанні електропечі призначені для термічної обробки, загартування дрібних стальних виробів, що мають круглу, без гострих країв форму (ріжки, кульки, дрібні кільця тощо). Безпосередньо під камерою печі розміщений бак для загартовування - 4, в який подають з розвантажувального лотка нагріті вироби.
Протяжні печі (рис. 2.12) призначені для термічної обробки дроту, прутків, стрічок, тонкостінних труб із чорних і кольорових
32
Рисунок 4.11 - Схема міжелектродного проміжку для анодно
-абразивної обробки
Принципова схема установки для анодно-абразивної обробки показана на рис. 4.12. У процесі шліфування оброблювана деталь 2 з'єднана з додатнім полюсом джерела постійного струму, а абразивний круг 1 - з струмопровідним наповнювачем - з від'ємним полюсом.
Важливою умовою проведення процесу обробки з високою продуктивністю і за порівняно малої енергомісткості є правильний вибір електролітів 3. В основному це водні розчини нейтральних солей, найчастіше хлористого натрію.
Особливості анодно-абразивної обробки:
1) порівняно невисока продуктивність обробки (10 -20 мм3/
мкс);
111
2) відсутність загусениць, тріщин та інших дефектів, що металів. Така піч - муфель з нагрівниками, в якому переміщення
виникають при звичайному шліфуванні. виробів здійснюють протяганням від спеціальних протяжних або
Електроліти, які використовують для анодно-механічного намотувальних пристроїв, що є перед завантажувальним і
шліфування - це розчини солей (NaCI, NaF, KNO3 та інш.). розвантажувальним отворами печі.
1-заготовка (анод); 2-кожух (катод); 3‒електронейтральний
інструмент; 4-електроліт
Рисунок4.10 - Схема чистового анодно-механічного
шліфування