- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.4 Електричні печі опору
Електричні печі опору за призначенням поділяють на
плавильні і термічні, за способом перетворення електричної енергії
26
Таким чином, за допомогою високочастотного генератора
1, випрямляча 2, концентратора 7 (акустичного перетворювача швидкості) електрична енергія коливань технологічного елемента перетворювача 8, який діятиме на оброблювану деталь 10. Через шланг 9 до місця обробки подається робоча рідина.
П р о м и с л о в і с ть п р о д у к у є с е р і й н і ма г ні т о с тр и к ці йні перетворювачі типу ПМ і ПМС з технічними параметрами ƒ =
20 кГц; Р = 1- 5 кВт; Iпідм = 10-30 А.
Н е д ол і к а м и м аг ні т ос тр и к ці й н их п е ре т в ор ю в а ч і в є
наявність втрат на перемагнічування сердечника, споживання значного струму на підмагнічування, невисока економічність, Низький ККД.
Дія п'єзоелектричних перетворювачів основана на здатності деяких речовин змінювати свої геометричні розміри (товщина і об'єм) у електричному полі. П'єзоелектричний ефект зворотній, якщо пластина із п'єзо матеріалу зазнає деформації стиснення або розтягу, то на її гранях появляються електричні заряди. Якщо п'єзоелемент помістити в змінне електричне поле, то він буде деформуватись, збуджуючи в навколишньому середовищі вищі ультразвукові коливання. Значне поширення одержали п'єзоелементи на основі титану-барію, цирконата-титана свинцю. П'єзоматеріали набагато дешевші та зручніші. Виробам з них можна надавати будь-яку форму, вони мають вищий ККД, особливо для високих частот, і завдяки вищому повздовжньому п'єзомодулю забезпечують більшу зміну їх товщини в електричному полі.
Акустичні трансформатори швидкості (концентратори повздовжніх пружних коливань) служать для узгодження параметрів перетворювача з навантаженням, для кріплення коливної системи і введення ультразвукових коливань у робочу зону. Ці пристрої представляють собою стержні різного перерізу, кавітаційною та жаротривкістю, а також стійкістю в агресивних середовищах, на стирання і т.д.
У технологічних ультразвукових установках найширше застосовують акустичні трансформатори швидкості конічної, експоненціальної, катеноїдної, циліндричної і ступінчатої форми.
117
магнітострикцію мають нікель і пермендюр, які знайшли широке
застосування у виробництві магнітострикційних перетворювачів.
Пакет магнітострикційного перетворювача - це сердечник із тонких пластин, на якому розміщена обмотка для збудження в ньому змінного електромагнітного поля високої частоти.
На р ис . 4 . 1 5 по к а з а на с х е ма ма г ні то с т р ик ці й но г о перетворювача. Обмотка 5 сердечника перетворювача 4 живиться від генератора струму високої частоти 1. Під дією електромагнітів З і 6, які живляться від джерел постійного струму 2, виникає постійне магнітне поле. Воно створює в сердечнику перетворю вача стан початкової намагніченості - поляризацію. Внаслідок магнітострикції сердечник 4 у постійному магнітному полі змінює свою довжину до значення 11. За умови приєднання обмотки 5 до генератора 1, змінний струм високої частоти, що протікає в ній, створює магнітне поле такої ж частоти. В результаті в системі буде
проходити два магнітних потоки: постійний з індукцією В0 і
змінний з індукцією В3. У будь-який момент часу результуючий магнітний потік В р рівний їх алгебраїчний сумі В р = В 0 + В 3 . У випадку узгодженого напряму потоків, коли В р ¹ 0, сердечник
мас довжину I 1 , коли ж потоки напрямлені напроти і
результуючий потік В р » 0, довжина сердечника 12 I 2 ¹ I 1 .
Рисунок. 4.15 - Схема магнітострикційного перетворювача
116
в теплову - на печі побічного і прямого нагрівання, за характером
роботи і способом завантаження - на печі періодичної і неперервної дії (методичні).
