- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
Д ж е р е л а ж и в л е нн я п р и з н а че ні д л я пе р е т в о р е н н я
електричної енергії промислової частоти в енергію змінного струму ультразвукової частоти для збудження перетворювача. Вони повинні задовольняти таким основним вимогам: стабільність генерованої частоти і можливість її регулювання в заданих межах; регулювання потужності; невелика вартість і розміри; надійність у роботі і зручність в експлуатації.
Існують ультразвукові генератори на транзисторах і тиристорах, лампові і машинні.
Розглянемо схему ультразвукового генератора УЗГ-10 (рис 4.17).
приводить до значних похибок, так як ступінь чорноти тіла часто буває відомим не зовсім точно.
Значно точнішими є оптичні пірометри. Вони працюють за принципом порівняння яскравості світіння тіла, температуру якого вимірюють, з яскравістю світіння нитки розжарювання електричної лампочки, температура якої однозначно пов'язана з струмом, що проходить через неї. Порівняння здійснює спостерігач, причому людське око спроможне досить точно вловити момент рівності яскравості світіння обох об'єктів, коли температура нитки і вимірюваного тіла будуть однаковими та можуть бути визначені за показами увімкненого в коло лампи приладу, проградуйованого в градусах.
На рисунку 2.5 зображено оптичний пірометр.
Рисунок 4.17 ‒ Принципова електрична схема
ультразвукового генератора УЗГ-10
118
1 - випромінювання тіла; 2 - об'єктив; 3 - екран;
4 - лампа розжарювання; 5 - окуляр; 6 - око спостерігача
Рисунок 2.5 - Оптичний пірометр
25
Регулюючи реостатом струм у лампі, можна добитися
повного зникнення середньої частини нитки на фоні
вимірюваного тіла, що буде відповідати рівності їх температур.
2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
печей
Залежно від заданої точності регулювання температури і
динамічних характеристик печі та давача температури використовують різні системи регулювання. За принципом дії їх поділяють на дискретні (релейні) і неперервні.
Структурна схема системи автоматичного регулювання (САР) температури (потужності) печей опору зображена на рисунку 2.6, де розташовано давач сигналу (ЗС), пропорційного температурі або потужності, орган порівняння (ОП), пристроїв вимірювання (ВП), регулюючого пристрою (РП), програмного пристрою (ПП), виконавчого (ВМ), давача температури (ДТ) (потужності ДП).
Рисунок 2.6 - Структурна схема САР температури
(потужності)електропечей опору
У регуляторах загального призначення (позиційних і імпульсних) функції ЗС, ОП, ВП, і РП суміщені в одному приладі наприклад, у компенсаторах типів КСП або мілівольтметрі МР. У неперервних системах регулювання у РП використовують безконтактний аналоговий пристрій.
