- •1 Загальні відомості про електротехнологію
- •2 Електричні плавильні і термічні установки
- •3 Електричне дугове зварювання
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.5 Обробка металів світловим променем
- •4.4.1.3 Здрібнювання
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Класифікація електротехнологічних установок
- •4.4.1.1 Очистка литва
- •4.4.1.2 Формоутворення
- •2 Електричні плавильні і термічні
- •2.1 Закони теплопередачі
- •4.4.1 Технологічне використання електрогідравлічної обробки
- •4.4 Електрогідравлічні установки
- •2.2 Матеріали, які використовують для виготовлення
- •2.2.1 Вогнетривкі матеріали
- •2.2.2 Теплоізоляційні матеріали
- •2.2.3 Жаротривкі матеріали
- •2.2.4 Матеріали для виготовлення нагрівників електропечей
- •2.3 Принципи вимірювання та регулювання температури
- •4.3.3.3 Ультразвукові зварювання, паяння і лудження
- •2.3.1 Дилатометричні термометри
- •2.3.2 Електричні термометри опору
- •4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
- •2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
- •2.3.4 Пірометри випромінювання
- •4.3.3 Технологічне застосування ультразвуку у
- •4.3.3.1 Ультразвукова розмірна обробка матеріалів
- •4.3.2 Джерела живлення ультразвукових установок
- •2.3.5 Автоматичне регулювання температури електричних
- •2.4 Електричні печі опору
- •2.4.1 Печі періодичної дії
- •4.3.1 Ультразвукові перетворювачі і концентратори
- •2.4.2 Печі неперервної дії (методичні)
- •4.3 Ультразвукові установки
- •4.2.3 Анодно-абразивна обробка металів
- •2.4.3 Високотемпературні печі опору
- •2.4.4 Тепловий розрахунок печі опору
- •2.4.5 Електричний розрахунок печі опору
- •4.2.2 Анодно-механічив розмірна обробка
- •4.2.1 Анодно-гідравлічна розмірна обробка
- •2.4.6 Установки прямого нагрівання
- •2.4.7 Електрообладнання і електропостачання печей опору
- •4.2 Електрохімічні методи обробки матеріалів
- •4.1.6 Електроіскрова високочастотна обробка металів
- •4.1.7 Електроконтактна обробка металів
- •4.1.5 Електроіскрова обробка металів
- •4.1.4 Електроімпульсна обробка металів
- •380/220В однофазних печей опору
- •2.5.6 Установки електрошлакового переплаву
- •2.5 Дугові електричні печі і установки
- •2.5.1 Класифікація дугових електричних печей і установок
- •2.5.2 Дугова піч побічної дії
- •2.5.3 Дугові печі прямої дії
- •4.1.3 Генератори імпульсів для електроерозійної обробки
- •2.5.4 Вакуумні дугові печі
- •4.1.2 Види і параметри імпульсних розрядів
- •2.5.5 Рудо-термІчні печі
- •2.5.7 Електрообладнання дугових електропечей
- •4.1.1 Фізичні основи
- •4 Установки для розмірної електрофізичної та
- •4.1 Установки для електроерозійної обробки металів
- •2.5.8 Автоматичне регулювання потужності дугової
- •2.6 Установки індукційного і діелектричного нагрівання
- •2.6.1 Фізичні основи індукційного нагрівання
- •2.6.2 Індукційні плавильні печі
- •3.2 Електричне контактне зварювання
- •3.1.3.5 Дугове зварювання у вуглекислому газі
- •3.1.3.4 Електрошлакове зварювання
- •2.6.3 Індукційні нагрівальні установки
- •3.1.3.3 Плазмове-дугове зварювання
- •3.1.3.2 Аргонно-дугове зварювання нерозплавним
- •3.1.3 Спеціальні види дугового зварювання
- •3.1.3.1 Автоматичне зварювання під шаром флюсу
- •2.6.4 Установки діелектричного нагрівання
- •2.6.5 Джерела живлення установок індукційного і
- •3.1.2.2. Джерела живлення зварювальної дуги постійного
- •3 Електричне дугове зварювання
- •3.1 Установки дугового електрозварювання
- •3.1.1 Види дугового зварювання та основні елементи процесу
- •3.1.2.1 Джерела живлення зварювальної дуги змінного струму
- •3.1.2 Джерела живлення зварювальної дуги
2.3.2 Електричні термометри опору
Комплект вимірювального приладу формують з тепло
сприйнятливого елемента (давача) та вимірювального приладу, що визначає електричний опір давача.
Принцип дій електричного опору полягає у зміні опору металів за умови зміни температури. Виготовляють комплекти із м е т а л і в , щ о м аю т ь в и с о к и й т е м п е р а т ур н и й к о е ф і ц і є н т електричного опору, не окислюються у процесі нагрівання і не вступають у хімічні реакції. Такими металами є мідь, платина і
нікель. Найбільш поширені мідні термометри опору ТСМ (Qвим =
0-1500С) і платинові ТСП або ЕТП (Qвим = -80 до +5500С).
До переваг термометрів опору можна віднести: висока точність, можливість дистанційного вимірювання, відносна простота і надійність у експлуатації. Недоліки: відносно великі розміри датчика (робоча довжина складає біля 120 мм), що робить неможливим виміряти температуру в точці; обмеженість верхнього діапазону температур. (6500С).
Вимірювальні пристрої термометрів опору представляють собою прилади для вимірювання опору. Найбільше поширення
одержали логометри і мости ‒ зрівноважені і не зрівноважені.
В основі схеми ‒ зрівноважений міст. За умови зміни Rt
баланс моста порушується і напруга розбалансу через ЕП і Т
подається на РД, що механічно зв'язаний з вимірювальним
21
елементом і повзунком реохорда. Вимірювальний елемент показує
нове значення температури, а повзунок реохорда пересувається до
настання зрівноваження моста, після чого РД перестає обертатись.
4.3.3.2 Ультразвукова очистка поверхонь виробів
О д н им із т и по в и х з а ст ос ув а нь ул ь тр аз в ук у в
машинобудуванні є очистка поверхонь виробів, забруднених жировими або мазутними плівками, покритих продуктами
згорання палива, іржею, окалиною, оксидними плівками.
Особливо ефективна ультразвукова очистка деталей складної конфігурації з порожнинами і, зокрема, труб. Промислові установки по очистці ділять на малогабаритні настільні установки типу УЗУ і УН потужністю 0.1-0.4 кВт і ультразвукові ванни (рис 4.19) типу УЗВ. У процесі очищення дрібних деталей використовують частоти до 25 кГц, для очистки великих - до 1600 кГц.
R1, R2, R3 ‒ постійні опори плечей моста; Rp ‒ реохорд;
Rш ‒ шунт підгонки опору реохорда; Rрег ‒ опір для регулювання струму реохорда; Rt ‒ термометр опору; Rдод ‒
додатковий опір для підгонки опору з'єднувальних провідників
до 2,5 Ом; ЕП ‒ електронний підсилювач; Т ‒ вихідний
трансформатор; РД ‒ реверсний двигун; В ‒ вимірювач
Рисунок 2.2 ‒ Принципова схема вимірювання температури з
допомогою термометра опору і автоматичного електронного
моста
