
- •1 Техніко-економічне обгрунтування методу виробництва
- •2 Технологічна частина
- •2.1 Характеристика кінцевого продукту
- •2.2 Хімічний склад виноградних вин
- •2.3 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів
- •2.4 Характеристика біологічного об’єкту
- •2.4.1 Біологічна схема виробництва
- •2.5 Гідропневматична принципова схема технологічного процесу
- •2.6 Опис технологічного процесу
- •2.6.1 Одержання хересних виноматеріалів
- •2.6.1.1 Приймання винограду
- •2.6.1.2 Подрібнення
- •2.6.1.3 Освітлення сусла
- •2.6.1.4 Гіпсування
- •2.6.1.5 Бродіння
- •2.6.1.6 Переливання
- •2.6.1.7 Кріплення
- •2.6.1.8 Еголізування
- •2.6.1.9 Оклеювання
- •2.6.1.10 Фільтрування
- •2.6.1.11 Нагрівання
- •2.6.2 Хересування виноматеріалів
- •2.6.2.1 Внесення дріжджів
- •2.6.2.2 Витримування у бочках
- •2.6.2.3 Оклеювання
- •2.6.3 Витримування
- •2.6.4 Розливання
- •2.6.5 Закупорювання
- •2.6.6 Закладання пляшок на колекціонування
- •2.7 Опис запропонованої зміни в технології
- •2.8 Контроль виробництва, стандартизація та сертифікація продукції
- •2.8.1 Техно-хімічний та мікробіологічний контроль
- •Санитарно-микробиологический контроль объектов окружающей среды и пищевых продуктов с основами общей микробиологии: Учебное пособие
- •2.8.2 Стандартизація та сертифікація продукції
- •2.9 Виробничі розрахунки виробництва білого кріпленого вина
- •2.9.1 Продуктовий розрахунок
- •2.9.2 Розрахунок допоміжних матеріалів
- •2.9.3 Тепловий баланс
- •2.10 Розрахунок та вибір технологічного обладнання
- •2.11 Розрахунок ємності для хересування Основним апаратом, у якому проводиться бродіння виноматеріалу під дією хересних дріжджів, є вертикальна ємність для зброджування об’ємом 35 м3.
- •2.11.1 Загальна характеристика
- •2.11.2 Розрахунок основних параметрів
- •2.12 Енергозабезпечення та енергозбереження
- •2.12.1 Розрахунок витрати пари
- •2.12.2 Розрахунок витрат холоду
- •2.12.3 Розрахунок витрат електроенергії
- •2.13 Водозабезпечення
- •2.14 Відходи виробництва
- •4. Будівельна частина
- •4.1 Виробничі приміщення
- •4.2 Компонування обладнання
- •4 Економічна ефективність проекту
- •4.1 Розрахунок виробничої потужності проектованого виробництва
- •4.2 Розрахунок поточних витрат (собівартості)
- •4.3. Визначення ціни й обсягу реалізації продукції
- •4.4. Розрахунок інвестиційних (капітальних) витрат.
- •4.4.1. Розрахунок вартості обладнання.
- •4.4.2 Розрахунок вартості будинків і споруджень.
- •4.5 Показники ефективності проектованого виробництва.
- •5 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5.1 Загальні питання охорони праці
- •5.2 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •5.4 Промислова санітарія
- •5.4.2 Метеорологічні умови
- •5.5 Вентиляція
- •5.6 Освітлення
- •Цех виноматеріалів: геометричні розміри приміщення 25 х 20 х 6 м. Застосовуються світильники нсп - 23, лампи люмінесцентні лб – 80.
- •5.11 Пожежна безпека
- •5.12 Охорона навколишнього середовища
2.6.1.4 Гіпсування
Відмінною особливістю технології одержання сусла для хереса є проведення спеціальної операції гіпсування, що забезпечує вираженість і міцність вина херес і обумовлює виникнення в ньому специфічних особливостей смаку - солонуватості і приємною гіркоти, яка є наслідком утворення у вині сернокаліевой солі. Встановлено, що гіпсування та витримка вин під хересною плівкою відіграють вирішальну роль у створенні вин типу хересу. Так, при витримці вин в підвалах гіпсування значно посилює хересний характер вин, приготовлених із сортів Серсіаль, Мюскадель і Трамінер. Чистий гіпс СаSО4 задається в сусло при відстоюванні або на виноград і мезгу перед пресуванням в кількості 1,5 - 2 г/дм3.
2.6.1.5 Бродіння
Сусло піддають бродінню в атмосфері діоксину вуглецю поточним методом на чистій культурі дріжджів, яку вносять в кількості 2 – 5 % від об’єму усього сусла, при 14 - 18 °С. В процесі бродіння ведуть постійний технологічний і мікробіологічний контроль вина, щоб забезпечити умови для повного збродження цукру. Бродіння триває приблизно 40 днів.
2.6.1.6 Переливання
Після закінчення бродіння виноматеріал знімають з дріжджових осадів шляхом декантації. Для цього готують вільний резервуар і, приєднавши насосний агрегат, починають перекачування, подаючи вино у вільний резервуар. По скляному відрізку труби, вмонтованої на всмоктуючому шлангу, контролюють, щоб дріжджова гуща не була захоплена. Після того як вино відкачали, відкривають нижній люк резервуара і дріжджову гущавину спускають через нижній кран.
2.6.1.7 Кріплення
Кріплення проводять шляхом внесення спеціального спиртового матеріалу. Для вин типу херес використовують спирт найвищого степеню очистки. Виноматеріали спиртують до 16,5 % об, повністю зупиняючи усі процеси бродіння.
2.6.1.8 Еголізування
Для отримання однорідних партій виноматеріали направляють на егалізацію і залишають на зберігання протягом 12 - 18 діб при температурі 10 – 12 ℃ для утворення і випадіння осаду.
2.6.1.9 Оклеювання
Виноматеріали направляють на обробку проти помутнінь фізико-хімічного характеру. Обробку проводять желатином та бентонітом в дозах, визначених у лабораторних умовах на підставі пробних оклейок. Для приготування суспензії бентоніт заливають гарячою водою (80 ), нагрівають 2 - 4 години при розмішуванні і залишають для набухання на добу. Для використання суспензію розводять трикратним кратним обсягом вина.
Процеси оклеювання тривають 10 – 15 днів.
2.6.1.10 Фільтрування
Для відділення осаду, що сформувався під час оклеювання, виноматеріали фільтрують: на діатомітовому фільтрі - з метою видалення дрібнодисперсних кристалічніх частинок, на барабанному вакуумному фільтрі - для відділення бентоніту.
2.6.1.11 Нагрівання
Перед введенням під плівку виноматеріали нагрівають за допомогою пластинчатого теплообмінника Альфа Лаваль при температурі 60 - 70 °С для підвищення їх стійкості, а також для пришвидшення процесів дозрівання. Виноматеріали охолоджують і перекачують у збірники.
Готовий хересний виноматеріал повинен відповідати наступним вимогам[ ]:
• вміст спирту не менше 14,5 % об;
• вміст цукру не більше 2 г/дм3;
• рН не більше 3,5 (оптимальний 3,1 - 3,3);
• титрована кислотність не менше 6,0 г/дм3;
• леткі кислоти не більше 1,5 г/дм3.