62. Змістова організація основної частини публічного виступу(виклад матеріалу, доказ, спростування).

Основна частина може бути виражена в наступних видах повідомлення:-Виклад фактів-Експертні думки-Кросс-культурні порівняння-Анекдоти-Прогнози-Приклади-Оповідання-Порівняння-Зіставлення-Цитати-Статистика

Для кращого сприйняття матеріалу його необхідно впорядкувати. Способи впорядковування матеріалу:

1) тематичний порядок — він організовує основні положення мови по категоріях або розділяє їх за змістом. Це поширений спосіб. Категоризація може бути суб’єктивною і здійснюватися різними шляхами: від загального до приватного, від менш значущого до більш значущому;

2) часовий або хронологічний порядок — перерахування основних положень відповідно до послідовності ідей або подій, з концентрацією уваги на тому, що йде першим, що другим, третім;

3) логічний порядок — розміщення основних положень мови в такій послідовності, яка дозволяє переконати аудиторію повірити в що-небудь або поступити певним чином. Логічний порядок допомагає виявляти причинно-наслідкові зв’язки, визначати причину і результат дій або бездіяльності.

Оратори виділяють два види виступу: інформативний та переконливий. Інформативний виступ полягає в передачі відомостей і поясненні причинно-наслідкових зв’язків між подіями. Переконливий виступ — це процес, в ході якого оратор передає повідомлення, призначене для створення певної установки аудиторії, її зміни або спонукання слухачів до дії.

63. Етикет наукової мови.

Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки нівелювалося, розчинилося 

Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні — у науково-навчальному підстилі тощо.

Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами — інші. Отже, засоби вираження мовного етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).

Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування. Майже незмінними залишилися