3.3 Креслення габаритні

Габаритні креслення не призначаються для виготовлення по них виробів і не повинні містити даних для виготовлення і зборки.

На габаритному кресленні зображення виробу виконують з максимальними спрощеннями. Виріб зображують так, щоб були видні крайні положення частин, що переміщаються, висунених або відкиданих, важелів, кареток, кришок на петлях і тому подібне. Допускається не показувати елементи, виступаючі за основний контур на незначну величину в порівнянні з розмірами виробу.

Кількість видів на габаритному кресленні має бути мінімальною, але достатньою для того, щоб дати вичерпне уявлення про зовнішні контури виробу, про положення його виступаючих частин (важелів, крутнів, ручок, кнопок і тому подібне), про елементи, які мають бути постійно в полі зору (наприклад, шкалах), про розташування елементів зв'язку виробу з іншими виробами. Зображення виробу на габаритному кресленні виконують суцільними основними лініями, а контури частин, що переміщаються, в крайніх положеннях - штрихпунктирними тонкими лініями з двома точками.

На габаритному кресленні допускається зображувати суцільни-ми тонкими лініями деталі і складальні одиниці, що не входять до складу виробу.

На габаритному кресленні наносять габаритні розміри виробу, настановні і приєднувальні розміри і, при необхідності, розміри, що визначають положення виступаючих частин. Настановні і приєдну-вальні розміри, необхідні для ув'язки з іншими виробами, мають бути вказані з граничними відхиленнями. Допускається вказувати координати центру мас. На габаритному кресленні не вказують, що усі розміри, приведені на нім, довідкові.

На габаритному кресленні допускається вказувати умови застосування, зберігання, транспортування і експлуатації виробу за відсутності цих даних в технічному описі, технічних умовах або другом конструкторському документі на виріб. Приклад оформлен-ня габаритного креслення наведений на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 Габарітне креслення

3.4 Креслення деталей

Робочі креслення розробляють, як правило, на усі деталі, що входять до складу виробу.

Допускається не випускати креслення:

- деталі, що виготовляються з фасонного або сортового матеріа-лу відрізком під прямим кутом, з листового матеріалу відрізком по колу у тому числі, з концентричним отвором або по периметру прямокутника без наступної обробки;

- деталі виробів з нероз'ємними з'єднаннями (зварних, паяних, клепаных, склеєних, збитих цвяхами і тому подібне), виробів одиничного виробництва, що є складовими частинами, якщо конструкція такої деталі настільки проста, що для її виготовлення вистачає трех-четырех розмірів на складальному кресленні або одного зображення такої деталі на вільному полі креслення;

- деталі виробів одиничного виробництва, форма і розміри яких (довжина, радіус згину і тому подібне) встановлюються по місцю, наприклад, окремі частини обгороджувань і настилу, окремі листи обшивки каркасів і перегородок, смуги, косинці, дошки і бруски, труби і тому подібне;

- покупні деталі, що піддаються антикорозійному або декора-тивному покриттю, що не змінює характер сполучення з суміжними деталями.

Необхідні дані для виготовлення і контролю деталей, на які не випускають креслення, вказують на складальних кресленнях і в специфікації.

У основному написі креслення деталі вказують не більш за один вид матеріалу. Якщо для виготовлення деталі передбачається використання замінників матеріалу, то їх вказують в технічних вимогах креслення або технічних умовах на виріб. Коли зображення деталі, гнучкої, що виготовляється, не дає уявлення про дійсну форму і розміри окремих її елементів, на кресленні деталі поміщають часткову або повну її розгортку. На зображенні розгорт-ки наносять тільки ті розміри, які неможливо вказати на зображенні готової деталі.

Деталі, у яких окремі елементи мають бути виміряні після зміни (в межах пружних деформацій) первинної форми, відповідної вільному стану деталі, зображують суцільними основними лініями у вільному стані і штрихпунктирними тонкими лініями з двома точками - після зміни первинної форми деталі. Розміри елементів, які мають бути виміряні після зміни первинної форми деталі, наносять на зображенні виконаному штрихпунктирними тонкими лініями з двома точками (Рисунок 3.4).

Рисунок 3.4 Зображення елементів після зміни

первинної форми деталі