Тема 21 Розвиток податкової системи України

1. Особливості розбудови податкової системи України. Становлення та розвиток податкової системи України.

2. Напрямки удосконалення та перспективи розвитку податкової системи України.

Особливості розбудови податкової системи України. Становлення та розвиток податкової системи України.

Проблемою реформування податкової системи України у своїх працях займалися вітчизняні фахівці права, зокрема, П. Гега, В. Федосова, В. Федоров, В. Опарін, Ю. Козак, Т. Савченко та інші. Проте, слід зауважити, що шляхи вдосконалення нині чинної податкової системи не до кінця визначені, а головне – пріоритетні напрями розбудови ще не розроблені та не вирішено ряд колізійних питань, що на сьогоднішній день так чітко простежуються у нормативно-правовому обґрунтуванні елементів податкової системи України.

Аналіз накопичених у фіскальній сфері суперечностей свідчить про те, що вітчизняна податкова система не склалася як єдиний організм, у якому узгоджені всі функціональні підсистеми. Реалії українського сьогодення у сфері оподаткування, зводяться до наступного, - це:

– внутрішня неузгодженість складових системи;

– нестабільність, складність;

–порушення принципів економічної, соціальної справедливості та рівномірності;

– незадовільне вирішення фіскальних завдань;

– негативний вплив на стан національної економіки;

– низький рівень податкової дисципліни.

У результаті загальної дії перерахованих факторів податкова система об’єктивно не може реагувати на класичні для ринкової економіки регулюючі впливи. Віднайти шляхи подолання аномалій, характерних для сучасного вітчизняного оподаткування, не можна без відповідного узагальнення причин, що їх спричинили. На основі цього стануть очевидними проблеми, які гальмують глибинні перетворення в Україні, і з’являться можливості окреслити шляхи переходу до нової моделі розвитку. Позитивна та ефективна трансформація українського суспільства можлива лише на основі комплексного використання усіх фундаментальних факторів суспільного прогресу.

Названі суперечливі тенденції, породжені дією об’єктивних та суб’єктивних чинників. Незважаючи на тісний діалектичний зв’язок, їх розмежування виявляється надзвичайно суттєвим для визначення практичних кроків на шляху реформування податкової системи. В іншому разі зменшується ймовірність досягнення позитивних результатів.

Ринкове реформування економіки супроводжувалося неодноразовими спробами удосконалити податкову систему шляхом прийняття окремих законодавчих актів, що були недостатньо адекватними стану економіки, характерними рисами яких є неузгодженість окремих норм, наявність значних обсягів тіньових оборотів.

Існуюча податкова система України характеризується такими негативними рисами: вона має передусім фіскальну спрямованість, що є лейтмотивом більшості змін, які вносяться до податкового законодавства; нормативно-правові акти з питань оподаткування є складними та нестабільними, окремі законодавчі норми недостатньо узгоджені, інколи суперечливі. Питання оподаткування і досі регулюються не тільки законами, а і Декретами Кабінету Міністрів України, Указами Президента України.

У зв’язку з тим, що чимало податкових норм мають неоднозначне тлумачення при їх застосуванні, це негативно позначається на діяльності суб’єктів господарювання, знижує привабливість національної економіки для іноземних інвесторів; витрати на адміністрування окремих податків є більшими порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння; механізм митно-тарифного регулювання не дає можливості оперативно реагувати на зміни кон’юнктури світового ринку та структури економіки в Україні.

Зазначені вище недоліки призвели до таких проблем системного характеру у податковій системі, як:

- податкова заборгованість платників перед бюджетом та державними цільовими фондами;

- широкомасштабне ухилення від оподаткування;

- корупція;

- недосконалість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, у тому числі податкового;

- загальне недотримання норм законів платниками податків;

- бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що основою реформування податкової системи України має бути визнання того факту, що в цілому податкова система України вже склалася, і попри всі свої недоліки, не повинна розглядатись як така, що має підлягати докорінному реформуванню. Тобто створення нової законодавчої бази у сфері оподаткування повинно віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем.

Оскільки відповідно до ст. 1 Конституції Україна є соціальною правовою державою, то її податкова система має відповідати вимогам соціальної держави, передусім щодо рівня фінансування суспільних благ. Податкова система, сформована внаслідок податкової реформи, має забезпечувати акумуляцію фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави. Метою реформування податкової системи України має бути створення сприятливої для економічного зростання атмосфери, а для цього, в свою чергу необхідно встановити наступні вимоги:

1) Податкова структура повинна сприяти здійсненню податкової політики з метою стабілізації, оздоровлення і підйому економіки країни, а не навпаки, затримувати та гальмувати процеси стосовно діяльності виробника;

2) Податкова система повинна бути справедливою, не допускати довільного тлумачення, як іноді буває, бути зрозумілою платникам податків, щоб останні не відчували ніяких незручностей;

3) Податки повинні по можливості не впливати на прийняття різними особами економічних рішень - такий вплив має бути мінімальним і не повинен заважати процесу праці;

4) Дотримання податкового законодавства та зменшення витрат на утримання апаратів державних органів;

5) Використання податкової політики для досягнення соціально-економічної мети необхідно звести до мінімуму;

6) Ставки податків не повинні перевищувати аналогічні ставки в сусідніх країнах;

7) Система податків повинна мати мінімум необґрунтованих пільг, бути пов'язаною з загальною політикою ціноутворення і ростом заробітної плати. Це важливо як для товаровиробника, так й для держави, адже обидві сторони зацікавлені у цьому;

8) Податки мають спрямовуватися на стимулювання підприємницької діяльності, інвестування і ні в якому разі не бути тягарем для СПД.

Варто зазначити, що створення податкової системи - це не лише практична, але й велика наукова проблема. Вона потребує глибокого аналізу господарського життя держави, доходів населення і підприємницьких структур, сімейного бюджету тощо.

Напрямки удосконалення та перспективи розвитку податкової системи України

Для вирішення проблем та визначення перспектив розвитку існуючої системи оподаткування необхідно вирішити наступні завдання:

• Удосконалити середовище оподаткування. Необхідно створити середовище, сприятливе для активізації підприємницької діяльності. Забезпечити рівність усіх платників перед законом та поступово сформувати відповідальне ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань.

• Поетапне зниження податкового навантаження на національну економіку з урахуванням збалансованості бюджетної системи.

• Перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва (праці й капіталу) на споживання, екологічні та ресурсні платежі.

• Зменшення майнової нерівності через запровадження податку на нерухоме майно.

• Спрощення податкової системи шляхом скорочення кількості податків та зборів.

• Підвищення фіскальної ефективності обов’язкових платежів за рахунок удосконалення системи адміністрування, оптимізації податкових пільг та розширення податкової бази за рахунок зменшення масштабів ухилення від оподаткування.

На сьогодні серед науковців, представників органів влади та фіскальних органів існують різні думки та пропозиції щодо вдосконалення системи оподаткування. Проте більшість з них підтримують прийняття розробленого Урядом проекту Податкового кодексу.

Основною метою проекту Податкового кодексу є зведення значної кількості законодавчих та нормативних актів до єдиного Закону, уникнення таким чином протиріч в діючому на сьогодні законодавстві. Завдання   Кодексу – поліпшення умов ведення бізнесу для сумлінних платників та унеможливлення використання схем для ухилення від оподаткування. Кодексом з одного боку посилено відповідальність платників за порушення норм податкового законодавства, з іншого – передбачено зниження податкового тиску на сумлінних платників. Передбачається зниження ставки податку на прибуток з 25 до 20 відсотків, зменшення кількості загальнодержавних податків з 30 до 19, а місцевих податків і зборів з 14 до 5.

Особлива увага приділена стимулюванню інноваційної та інвестиційної діяльності, що є досить важливим кроком в умовах міжнародної економічної інтеграції. Зокрема, передбачене пільгове оподаткування податками на додану вартість та на прибуток в рамках реалізації інвестиційних проектів. Поліпшення інвестиційного клімату створить перспективи для залучення в країну інвестицій, та, як наслідок, покращить економічний розвиток держави.

Крім цього, передбачається скорочення кількості податкової звітності та спрощення системи документообігу.

Тобто, в цілому, прийняття Податкового кодексу, на мою думку, адаптує норми податкової системи України до норм ЄС, спрощує ведення бізнесу з точки зору фіскальної складової та має на меті економічне зростання держави,  покращення рівня життя її громадян.

Разом з тим, окремі положення проекту Податкового кодексу для мене, як спеціаліста-практика, є незрозумілими. Зокрема, передбачаються податкові канікули на 4 роки для фізичних осіб-підприємців, які провадять господарську діяльність з надання побутових послуг, та обсяг доходів яких не перевищує 300 тис.грн. на рік. Ставки єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, в основному, залишаються в межах від 20 до 200 гривень на місяць. І це при тому, що граничні ставки податку з 1999 року, коли був прийнятий Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, жодного разу не переглядались. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати з 1999 року по 2009 рік зріс у дванадцять разів (мінімальна заробітна плата у 1999 році становила 74 гривні на місяць). Слід зазначити, що розмір податку з доходів фізичної особи-найманого працівника, обрахований з середньомісячної заробітної плати по Україні в І-му півріччі 2010 року становить близько 290 грн. (2110 грн. * 13,8% (ефективна ставка оподаткування)). Тобто, податкове навантаження на середньостатистичного працівника є у півтора рази вищим, ніж на підприємця-спрощенця. Звичайно, малий бізнес необхідно підтримувати, але не за допомогою таких занадто лояльних розмірів оподаткування. Вважаю за доцільне встановити наступні граничні розміри ставок єдиного податку для фізичних осіб в залежності від місця їх реєстрації:

200-300 грн. - для  підприємців, зареєстрованих у селах та селищах;

300-500 грн. -  для  підприємців, зареєстрованих у районних центрах;

500-1500 грн. - для  підприємців, зареєстрованих у обласних центрах, містах Києві та Севастополі.

Збільшення ставок єдиного податку не здійснить суттєвого впливу на підприємців, разом з тим дасть змогу значно сприяти посиленню бюджетів місцевого самоврядування.

Крім цього, на мою думку, в проекті Податкового кодексу не вдалось реалізувати завдання зменшення суспільної майнової нерівності через запровадження податку на нерухоме майно. Вважаю, що необхідно запровадити оподаткування об’єктів нерухомості, власниками яких є фізичні особи. Об’єктом оподаткування при цьому встановити житлові будинки, квартири, садові та дачні будинки, індивідуальні гаражі. Ставки оподаткування встановити у відсотках до місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, за 1 кв.м. При цьому, для соціальної захищеності незахищених верств населення та представників «середнього класу», вважаю за доцільне звільнити від оподаткування власників квартир загальною площею до 150 кв.м., власників дачних будинків площею до 100 кв.м. та власників індивідуальних гаражів площею до 25 кв.м.

Питання для самоконтролю:

4. Основні етапи розвитку податкової системи України?

5. Яка основна мета створення ПКУ?

1. Негативні та позитивні моменти зміни оподаткування?

Рекомендована література:

1. Валінкевич Ю.Б. Творча робота: "Податкова система України: стан, проблеми, перспективи"

Викладач: Сахно О.В.

7