
- •1.Закони розподілу випадкових процесів процесів
- •2. Одновимірні інтегральний та диференціальний закони розподілу
- •Неперервного (а), дискретного (б) та змішаного (в) процесів.
- •Закони розподілу ймовірностей дискретного процесу.
- •Щільності (б) ймовірностей дискретного процесу.
- •1 Загальна характеристика моментних функцій
- •2.Порядок та розмірність момент них функцій
- •3.Початкові моментні функції. Структура формул
- •4 Одновимірні моментні функції першого порядку
- •1.Одновимірні моментні функції другого порядку
- •Очікуваннями і різними дисперсіями.
- •Процесів із однаковими математичними очікуваннями
- •Початковою фазою: а – реалізації випадкового процесу;
- •1.Обчислення одновимірних моментних функцій за характеристичними.
- •2. Поновлення одновимірних характеристичних функцій за моментними.
- •6.1 Види статистичної залежності
- •Кореляцією (б) та некорельовані величини (в).
- •6.2 Двовимірні моментні функції другого порядку
- •7.1 Вкф двох випадкових процесів
- •Його кореляційна функція (б).
- •7.2 Нормовані кореляційні функції.
- •7.3 Особливості кореляційних характеристик
- •1 Визначення стаціонарності у вузькому та широкому значеннях
- •8.2 Математичне очікування,середній квадрат,дисперсія свп
- •8.3 Властивості акф нецентрованого та центрованого свп
- •Процесу (а) та похідної від нього (б).
- •Випадкового процесу.
- •3.Практичне застосування вкф для вирішення проблем виділення слабкого сигналу з суміші.
- •1. Визначення ергодичних випадкових процесів
- •2. Достатні умови ергодичності свп. Умова Слуцького
- •Спектральні характеристики випадкових процесів
- •1. Постановка задачі спектрального аналізу вп
- •2. Енергетичний спектр нестаціонарного вп та його зв'язок з кореляційною функцією.
- •3.Спектральна щільність потужності свп та її фізичний зміст. Спектр флуктуацій (центрованого) свп. Середній квадрат (дисперсія) та спектр свп.
- •4. Властивості спектральної щільності потужності свп. Спектр монохроматичного свп. Односторонній та двохсторонній, фізичний та математичний спектри свп
- •5. Спектр монохроматичного свп. Односторонній та двохсторонній, фізичний та математичний спектри свп
- •1. Теорема Вінера-Хінчина. Обмеження, що накладаються на акф свп. Додатньо-визначені акф.
- •1.Постановка задачі кореляційного аналізу лінійних систем при дії свп
- •3.Статистичні характеристики реакції лінійної системи на дію "білого шуму".
- •4.Статистичні характеристики реакції лінійної системи на дію "білого шуму".
- •5.Автокореляційна функція реакції. Згортка акф дії та імпульсної характеристики.
- •6. Кореляція процесів на вході та виході лінійної системи. Оцінка статистичного зв'язку "білого шуму" та реакції на нього лінійної системи.
- •З урахуванням властивості дзеркальної симетрії
- •Дійсно,
- •1.Аналіз у частотній області.
- •4. Спектральний аналіз інтегруючої системи при дії "білого шуму".
- •5. Енергетичний спектр реакції ідеального диференціатора.
- •На нього ідеального диференціатора (б).
1.Одновимірні моментні функції другого порядку
Миттєве
значення
одновимірної початкової моментної
функції другого порядку або середній
квадрат випадкового процесу
в перерізі
обчислюється усередненням за ансаблем
квадрата випадкової величини
:
(4.1)
Для дискретних процесів можна скористатися і таким співвідношенням:
(4.2)
►Приклад. Для процесу, який характеризується в перерізі tk випадковою дискретною величиною X(tk)=0,-2,-5,6,8, ймовірності значень якої задані рядом Р(Хі(tk), tk )-0.1;0.2;0.4;0.2;0.1 середній квадрат
►Приклад. Визначити середній квадрат або миттєве значення одновимірної початкової моментної функції другого порядку для випадкової величини з рівномірним законом розподілу:
На
відміну від математичного очікування
середній квадрат
завжди набуває невід’ємних
значень.
Розмірність
середнього квадрату визначається
розмірністю процесу в квадраті:
Ось
чому, наприклад, у електричних системах
середній квадрат співвідноситься до
середньої потужності, яка
виділяється на резисторі з опором у 1
Ом під
час
протікання
через нього струму в
1
А із постійною та змінною складовими.
►Приклад.
Середній
квадрат випадкового гармонічного
процесу
з випадковою амплітудою та рівномірним
її законом розподілу і невипадковими
іншими параметрами
Одновимірна центральна моментна функція другого порядку є настільки важливою характеристикою випадкових процесів і сигналів, що отримала спеціальну назву дисперсія (розсіювання) та позначення DX(tk) або 2X(tk).
За
означенням дисперсія
(одновимірна центральна моментна функція
другого порядку)
є
математичним очікуванням (середнім
значенням) квадрата центрованого процесу
або
квадрата відхилення випадкового процесу
від середнього значення:
.
(4.3)
Для дискретних процесів дисперсію обчислюють як суму добутків квадратів можливих відхилень миттєвих значень випадкового процесу від середнього на ймовірності відхилень у відповідних перерізах:
(4.4)
Як
середній квадрат, так і дисперсія мають
розмірність квадрата миттєвого значення
випадкового процесу. Наприклад, якщо
відповідає напрузі, то
має розмірність [В2].
Графічна ілюстрація одновимірної центральної моментної функції другого порядку неперервного та дискретного процесів із однаковими значеннями математичних очікувань показана на рис.4.1та 4.2 відповідно. Як випливає з формул (4.3) та (4.4), чим більше відхилення процесу в обидва боки від середнього значення і чим більше ймовірність цих відхилень, тим більша дисперсія.
Слід звернути увагу і на те, що центральна моментна функція другого порядку (дисперсія), як і інші моментні функції, є функціями невипадковими. Окрім того, середнє статистичне може набувати як додатних, від’ємних так і нульових значень; дисперсія – завжди невід’ємних.
Рисунок 4.1 - Неперервні процеси з однаковим математичними
Очікуваннями і різними дисперсіями.
►Приклад.
Дискретний
випадковий процес Х(t)
у
момент tk
характеризується випадковою величиною
та ймовірностями її значень
.
Визначити дисперсію.
Відповідно до (4.4) дисперсія
Рисунок 4.2 - Закони розпроділу ймовірностей двох дискретних