
- •1.Закони розподілу випадкових процесів процесів
- •2. Одновимірні інтегральний та диференціальний закони розподілу
- •Неперервного (а), дискретного (б) та змішаного (в) процесів.
- •Закони розподілу ймовірностей дискретного процесу.
- •Щільності (б) ймовірностей дискретного процесу.
- •1 Загальна характеристика моментних функцій
- •2.Порядок та розмірність момент них функцій
- •3.Початкові моментні функції. Структура формул
- •4 Одновимірні моментні функції першого порядку
- •1.Одновимірні моментні функції другого порядку
- •Очікуваннями і різними дисперсіями.
- •Процесів із однаковими математичними очікуваннями
- •Початковою фазою: а – реалізації випадкового процесу;
- •1.Обчислення одновимірних моментних функцій за характеристичними.
- •2. Поновлення одновимірних характеристичних функцій за моментними.
- •6.1 Види статистичної залежності
- •Кореляцією (б) та некорельовані величини (в).
- •6.2 Двовимірні моментні функції другого порядку
- •7.1 Вкф двох випадкових процесів
- •Його кореляційна функція (б).
- •7.2 Нормовані кореляційні функції.
- •7.3 Особливості кореляційних характеристик
- •1 Визначення стаціонарності у вузькому та широкому значеннях
- •8.2 Математичне очікування,середній квадрат,дисперсія свп
- •8.3 Властивості акф нецентрованого та центрованого свп
- •Процесу (а) та похідної від нього (б).
- •Випадкового процесу.
- •3.Практичне застосування вкф для вирішення проблем виділення слабкого сигналу з суміші.
- •1. Визначення ергодичних випадкових процесів
- •2. Достатні умови ергодичності свп. Умова Слуцького
- •Спектральні характеристики випадкових процесів
- •1. Постановка задачі спектрального аналізу вп
- •2. Енергетичний спектр нестаціонарного вп та його зв'язок з кореляційною функцією.
- •3.Спектральна щільність потужності свп та її фізичний зміст. Спектр флуктуацій (центрованого) свп. Середній квадрат (дисперсія) та спектр свп.
- •4. Властивості спектральної щільності потужності свп. Спектр монохроматичного свп. Односторонній та двохсторонній, фізичний та математичний спектри свп
- •5. Спектр монохроматичного свп. Односторонній та двохсторонній, фізичний та математичний спектри свп
- •1. Теорема Вінера-Хінчина. Обмеження, що накладаються на акф свп. Додатньо-визначені акф.
- •1.Постановка задачі кореляційного аналізу лінійних систем при дії свп
- •3.Статистичні характеристики реакції лінійної системи на дію "білого шуму".
- •4.Статистичні характеристики реакції лінійної системи на дію "білого шуму".
- •5.Автокореляційна функція реакції. Згортка акф дії та імпульсної характеристики.
- •6. Кореляція процесів на вході та виході лінійної системи. Оцінка статистичного зв'язку "білого шуму" та реакції на нього лінійної системи.
- •З урахуванням властивості дзеркальної симетрії
- •Дійсно,
- •1.Аналіз у частотній області.
- •4. Спектральний аналіз інтегруючої системи при дії "білого шуму".
- •5. Енергетичний спектр реакції ідеального диференціатора.
- •На нього ідеального диференціатора (б).
Процесу (а) та похідної від нього (б).
Приклад.
Визначити
кореляційну функцію процесу на вході
лінійної системи у вигляді класичного
послідовного RC-кола
першого порядку (рис. 9.4), якщо реакція
такої системи
є процесом стаціонарним із кореляційною
функцією
.
Раніше
показано, що процес X(t)=Y(t)+Z(t),
де
- диференціальне перетворення стаціонарного
випадкового процесу (СВП) Y(t),
а отже, є процесом також стаціонарним.
Оскільки функціональний зв’язок між
процесами Z(t)
та Y(t)
відрізняється від прямо пропорційного,
то це процеси некорельовані. Тоді,
АКФ
вхідного процесу, як кореляційна функція
суми некорельованих стаціонарних
випадкових процесів.
Відомо,
що диференціальне перетворення СВП
Y(t)
дає процес
із кореляційною функцією
.
Процес
,
де
RC
– невипадкова величина, характеризується
АКФ
.
Отже, для вхідного процесу
.
Двократне
диференціювання
дає
.
Остаточно
.
Інтегрування процесів. Тепер зупинимось на інтегральному перетворенні випадкового процесу , що дає випадковий процес
Такий зв’язок має місце в ідеальних інтегруючих системах між реакцією та дією.
Будемо
вважати, що
–
нестаціонарний процес
із
кореляційною функцією
(або
для центрованих процесів) чи
.
Згідно з наведеними раніше висновками
відносно дії
операторів лінійних систем на моментні
функції їхніх реакцій середнє значення
інтегралу від випадкової функції
дорівнює інтегралу її середнього
значення:
(9.6)
Враховуючи це, маємо функцію кореляції процесу, який є результатом інтегрального перетворення:
(9.7)
Отже, як і у випадку диференціювання процесів, кореляційна функція процесу , що визначається інтегралом заданого , є результатом послідовної дії оператора системи (в данному випадку інтегрування) на кореляційну функцію вхідного процесу:
(9.8)
Якщо процес є стаціонарним, тоді, як відомо,
,
де
.
Враховуючи (8.21) та (8.22), дістанемо математичне очікування
(9.9)
та кореляційну функцію
(9.10)
випадкового процесу, який є результатом інтегрування стаціонарного.
Математичне очікування випадкового процесу, що є результатом інтегрування стаціонарного, є функцією часу, а його кореляційна функція залежить як від початку відліку часу, так і відстані між перерізами.
Останні співвідношення та висновки засвідчують, що інтегральне перетворення стаціонарних процесів дає процес нестаціонарний.
Випадковий процес Вінера.
Випадковий
стаціонарний процес який характеризується
дельтоподібною функцією кореляції
та нульовим математичним
очікуванням
,
де
- постійний множник. називають білим
шумом,
а його інтегральне перетворення
- випадковим
процесом Вінера.
Функція кореляції, математичне очікування та дисперсія випадкового процесу Вінера.
Математичне
очікування
процесу
Y(t)
визначимо за формулою
оскільки
.
Відповідно функція кореляції
Значення
змінних інтегрування
є такими, що визначають область
інтегрування прямокутної форми ОМРН
зі сторонами
та
(рис. 8.9). Відповідно до властивостей
- функції та функції
внутрішній інтеграл дорівнює нулю для
всіх пар значень
крім таких, що задовольняють умову
,
тобто одночасно належать прямій ОА,
яка проходить через початок координат
із кутом нахилу до осі абсцис
,
та прямій ВС
.
Тоді,
якщо
(рис 9.5а),
для вказаних пар значень
інтеграл
дорівнює одиниці;
;
;
,
а
.
У зв’язку
з чим функція кореляції
.
Рисунок 9.5 - До визначення функції кореляції вінеровського