
- •1.Закони розподілу випадкових процесів процесів
- •2. Одновимірні інтегральний та диференціальний закони розподілу
- •Неперервного (а), дискретного (б) та змішаного (в) процесів.
- •Закони розподілу ймовірностей дискретного процесу.
- •Щільності (б) ймовірностей дискретного процесу.
- •1 Загальна характеристика моментних функцій
- •2.Порядок та розмірність момент них функцій
- •3.Початкові моментні функції. Структура формул
- •4 Одновимірні моментні функції першого порядку
- •1.Одновимірні моментні функції другого порядку
- •Очікуваннями і різними дисперсіями.
- •Процесів із однаковими математичними очікуваннями
- •Початковою фазою: а – реалізації випадкового процесу;
- •1.Обчислення одновимірних моментних функцій за характеристичними.
- •2. Поновлення одновимірних характеристичних функцій за моментними.
- •6.1 Види статистичної залежності
- •Кореляцією (б) та некорельовані величини (в).
- •6.2 Двовимірні моментні функції другого порядку
- •7.1 Вкф двох випадкових процесів
- •Його кореляційна функція (б).
- •7.2 Нормовані кореляційні функції.
- •7.3 Особливості кореляційних характеристик
- •1 Визначення стаціонарності у вузькому та широкому значеннях
- •8.2 Математичне очікування,середній квадрат,дисперсія свп
- •8.3 Властивості акф нецентрованого та центрованого свп
- •Процесу (а) та похідної від нього (б).
- •Випадкового процесу.
- •3.Практичне застосування вкф для вирішення проблем виділення слабкого сигналу з суміші.
- •1. Визначення ергодичних випадкових процесів
- •2. Достатні умови ергодичності свп. Умова Слуцького
- •Спектральні характеристики випадкових процесів
- •1. Постановка задачі спектрального аналізу вп
- •2. Енергетичний спектр нестаціонарного вп та його зв'язок з кореляційною функцією.
- •3.Спектральна щільність потужності свп та її фізичний зміст. Спектр флуктуацій (центрованого) свп. Середній квадрат (дисперсія) та спектр свп.
- •4. Властивості спектральної щільності потужності свп. Спектр монохроматичного свп. Односторонній та двохсторонній, фізичний та математичний спектри свп
- •5. Спектр монохроматичного свп. Односторонній та двохсторонній, фізичний та математичний спектри свп
- •1. Теорема Вінера-Хінчина. Обмеження, що накладаються на акф свп. Додатньо-визначені акф.
- •1.Постановка задачі кореляційного аналізу лінійних систем при дії свп
- •3.Статистичні характеристики реакції лінійної системи на дію "білого шуму".
- •4.Статистичні характеристики реакції лінійної системи на дію "білого шуму".
- •5.Автокореляційна функція реакції. Згортка акф дії та імпульсної характеристики.
- •6. Кореляція процесів на вході та виході лінійної системи. Оцінка статистичного зв'язку "білого шуму" та реакції на нього лінійної системи.
- •З урахуванням властивості дзеркальної симетрії
- •Дійсно,
- •1.Аналіз у частотній області.
- •4. Спектральний аналіз інтегруючої системи при дії "білого шуму".
- •5. Енергетичний спектр реакції ідеального диференціатора.
- •На нього ідеального диференціатора (б).
7.3 Особливості кореляційних характеристик
Фізичний зміст кореляційних характеристик. Очевидно, що розмірність автокореляційної функції нецентрованого процесу визначається розмірністю квадрата його миттєвого значення, а взаємної кореляційної функції – розмірністю добутку миттєвих значень процесів. Можна стверджувати також, що для конкретних значень та значення кореляційної функції пропорційні потужності взаємодії миттєвих значень об’єкта (процесу або двох процесів) у перерізах та .
У
співпадаючих перерізах, коли
=
,
кореляційна функція
дорівнює середньому квадрату процесу
і відображає потужність його миттєвого
значення в перерізі
.
Миттєві
значення кореляційних функцій центрованих
процесів визначають потужності взаємодії
відхилень випадкових процесів від
середніх значень. Водночас, для
співпадаючих перерізів, коли
=
,
функція взаємної кореляції
=
,
тобто дисперсії, яка, як відомо,
характеризує середню потужність
випадкового центрованого процесу.
Об’єкти
з повною кореляцією. У
цьому разі між миттєвими значеннями
процесу
в перерізах
і
має місце лінійний зв’язок:
.
Таким
чином, при прямо пропорційній залежності
між миттєвими значеннями процесу в двох
різних моментах
часу функція кореляції центрованого
процесу
пропорційна
дисперсії одного з них. Якщо
,
то отримаємо попередній результат, що
відповідає співпаданню перерізів
та
.
Повна кореляція еквівалентна нульовому зсуву між перерізами. Чим більше зсув, тим менше кореляція.
З іншого боку, відомо, що математичне очікування добутку незалежних величин визначається добутком їхніх математичних очікувань. Припустимо, що та вибрані так, що незалежить від . Очевидно, це найбільш ймовірно для одного й того самого процесу, коли перерізи визначені в моменти часу, відстань між якими дуже велика.
Тоді
,
оскільки
і
.
Функція кореляції незалежних центрованих об’єктів дорівнює нулю.
Виходячи з отриманих раніше результатів, можна зробити такі висновки:
значення функції кореляції центрованих процесів змінюється в межах від 0 до
або
;
незалежні випадкові величини або процеси є некорельованими з нульовими кореляційними функціями, а отже, енергетично не взаємодіють;
сильно корельовані величини (процеси) є “лінійно подібними”. У цьому разі форми вибіркових функцій (реалізацій) випадкового процесу або форми відповідних реалізацій двох процесів та - ідентичні;
характер зміни кореляційних функцій від аргументів , та відображає розвиток випадкового процесу в часі. Швидким змінам процесу відповідають швидкі зміни кореляційних функцій і навпаки.
Останнє випливає з того, що випадкові величини сильно корельовані, якщо та розміщені близько один від одного. Якщо за малих значень кореляція незначна, то таке можливе тільки за умови значної зміни характеру розвитку процесу в часі.
Взаємозв’язок між кореляційними функціями нецентрованого та центрованого випадкового процесів відображається такими формулами:
або
.
Отже, якщо процеси є незалежними, то і вони є некорельовані. Останнє означає, що функція кореляції нецентрованого випадкового процесу
.
Те саме справедливе для взаємних функцій кореляції.
Отже, двовимірні початкові та центральні моментні функції другого порядку (кореляційні функції нецентрованих та центрованих випадкових процесів) кількісно відображають величину статистичного зв’язку між вибірками в двох перерізах одного процесу чи одиночними вибірками в двох процесах. Значення цих функцій тісно зв’язані з дисперсіями та математичними очікуваннями.
ПІДСУМКИ |
|
1. Значення кореляційної функції пропорційні потужності взаємодії миттєвих значень процесу (двох процесів). 2. Швидким змінам процесів відповідають швидкі зміни кореляційних функцій і навпаки. 3. У разі сильно корельованих процесів форми вибіркових функцій (реалізацій) випадкового одного або двох процесів є ідентичними. |
4. Функція кореляції незалежних центрованих процесів дорівнює нулю, а процеси є некорельваними. 5. Повна кореляція еквіва-лентна нульовому зсуву між перерізами. Чим більше зсув, тим менше кореляція. 6. Функція кореляції нецентрованого випадкового процесу . |
Лекція 8. Стаціонарні випадкові процеси (СВП). Кореляційні властивості СВП.
Стаціонарність у вузькому та широкому значенні. МО, середній квадрат та дисперсія СВП. Властивості АКФ нецентрованих та центрованих СВП. Зв'язок між АКФ центрованих та нецентрованих СВП. Умови періодичності АКФ.
Література [ 7, с. 89-100; 10, с. 17-23; 9, с. 181-225; 3, 4 ].