
- •1.Закони розподілу випадкових процесів процесів
- •2. Одновимірні інтегральний та диференціальний закони розподілу
- •Неперервного (а), дискретного (б) та змішаного (в) процесів.
- •Закони розподілу ймовірностей дискретного процесу.
- •Щільності (б) ймовірностей дискретного процесу.
- •1 Загальна характеристика моментних функцій
- •2.Порядок та розмірність момент них функцій
- •3.Початкові моментні функції. Структура формул
- •4 Одновимірні моментні функції першого порядку
- •1.Одновимірні моментні функції другого порядку
- •Очікуваннями і різними дисперсіями.
- •Процесів із однаковими математичними очікуваннями
- •Початковою фазою: а – реалізації випадкового процесу;
- •1.Обчислення одновимірних моментних функцій за характеристичними.
- •2. Поновлення одновимірних характеристичних функцій за моментними.
- •6.1 Види статистичної залежності
- •Кореляцією (б) та некорельовані величини (в).
- •6.2 Двовимірні моментні функції другого порядку
- •7.1 Вкф двох випадкових процесів
- •Його кореляційна функція (б).
- •7.2 Нормовані кореляційні функції.
- •7.3 Особливості кореляційних характеристик
- •1 Визначення стаціонарності у вузькому та широкому значеннях
- •8.2 Математичне очікування,середній квадрат,дисперсія свп
- •8.3 Властивості акф нецентрованого та центрованого свп
- •Процесу (а) та похідної від нього (б).
- •Випадкового процесу.
- •3.Практичне застосування вкф для вирішення проблем виділення слабкого сигналу з суміші.
- •1. Визначення ергодичних випадкових процесів
- •2. Достатні умови ергодичності свп. Умова Слуцького
- •Спектральні характеристики випадкових процесів
- •1. Постановка задачі спектрального аналізу вп
- •2. Енергетичний спектр нестаціонарного вп та його зв'язок з кореляційною функцією.
- •3.Спектральна щільність потужності свп та її фізичний зміст. Спектр флуктуацій (центрованого) свп. Середній квадрат (дисперсія) та спектр свп.
- •4. Властивості спектральної щільності потужності свп. Спектр монохроматичного свп. Односторонній та двохсторонній, фізичний та математичний спектри свп
- •5. Спектр монохроматичного свп. Односторонній та двохсторонній, фізичний та математичний спектри свп
- •1. Теорема Вінера-Хінчина. Обмеження, що накладаються на акф свп. Додатньо-визначені акф.
- •1.Постановка задачі кореляційного аналізу лінійних систем при дії свп
- •3.Статистичні характеристики реакції лінійної системи на дію "білого шуму".
- •4.Статистичні характеристики реакції лінійної системи на дію "білого шуму".
- •5.Автокореляційна функція реакції. Згортка акф дії та імпульсної характеристики.
- •6. Кореляція процесів на вході та виході лінійної системи. Оцінка статистичного зв'язку "білого шуму" та реакції на нього лінійної системи.
- •З урахуванням властивості дзеркальної симетрії
- •Дійсно,
- •1.Аналіз у частотній області.
- •4. Спектральний аналіз інтегруючої системи при дії "білого шуму".
- •5. Енергетичний спектр реакції ідеального диференціатора.
- •На нього ідеального диференціатора (б).
6.1 Види статистичної залежності
Середнє
значення, середній квадрат, дисперсія
та інші моментні функції першого та
другого порядків як початкові, так і
центральні, характеризують випадковий
процес
в одному перерізі, що відповідає точці
,
тобто в статиці, і є недостатніми для
оцінок його динамічних властивостей.
Ілюстрацією
сказаного може служити співставлення
двох процесів
та
,
заданих вибірковими функціями на рис.
8.1.
Наведені процеси характеризуються
приблизно однаковими математичним
очікуванням
та
дисперсією
.
Однак,
характер розвитку цих процесів у часі,
їхня внутрішня структура істотно
відрізняються.
Для першого характерні повільні зміни
в часі, для другого – швидкі. Отже,
одновимірні
моментні
функції першого порядку не
повністю відображають
динаміку процесів
у
часі.
Швидкість
розвитку процесу в часі визначають
ступенем (рівнем) імовірного зв’язку
між миттєвими значеннями всіх його
реалізацій у різних перерізах, розміщених
на різній відстані один від одного та
початку координат. Про такий зв’язок
йдеться також і стосовно двох або
декількох процесів для відповідних
перерізів у неспівдадаючі моменти часу.
Кількісною мірою такого ймовірного
зв’язку між миттєвими значеннями у
двох
перерізах,
що відповідають довільним моментам
часу
,
,
і є двовимірні
моментні функції другого порядку
з аргументами
і
або
і
.
Оскільки моментам часу
і
відповідають дві випадкові величини
і
для одного процесу ((
і
- для двох
процесів),
то моментні функції другого порядку
фактично відображають зміну в часі
величини статистичної залежності між
двома випадковими величинами.
Ймовірну залежність між випадковими величинами називають кореляцією між випадковими величинами. Ось чому моментні функції другого порядку ще називають функціями кореляції або кореляційними функціями.
Рисунок 6.1 - Процеси з різною динамікою.
Вважається, що ймовірна залежність займає проміжне місце між двома полярними формами залежності: одна – повна незалежність, тобто відсутність зв’язку; друга – найбільш жорстка функціональна.
Для ймовірних величин, подій чи процесів повна незалежність (статистична незалежність) означає, що закони розподілу ймовірностей одного об’єкта не залежать (не змінюються) від значень іншого. Для системи із випадкових величин останнє означає, що багатовимірна функція щільності ймовірностей подається добутком відповідних одновимірних щільностей:
Функціональна
залежність
відображається деякою функцією між
об’єктами.
Наприклад, якщо два процеси
та
,
задовольняють співідношенню виду
,
то кажуть, що між ними має місце нелінійний
функціональний квадратичний зв’язок.
У цьому разі, якщо
в перерізі
набуває
значення
,
то процес
у
цьому ж перерізі набуде
значення
з умовною ймовірностю 1. Тобто така подія
є завжди достовірною і відбудеться
обов’язково.
Під
час
оцінювання
статистичного зв’язку в якості його
верхньої межі беруть лінійну
функціональну залежність
між випадковими
величинами
або миттєвими значеннями процесів:
.
Вважається, що кореляція (ймовірний
зв’язок) є сильною (гранично повною) за
умови лінійного зв’язку між випадковими
об’єктами.
Об’єкти некорельовані або коли статистичний зв’язок зовсім відсутній, або за наявності функціонального зв’язку, що істотно відрізняється від лінійного. Ось чому статистично незалежні величини (процеси) є некорельованими, водночас, некорельовані величини (процеси) не обов’язково є статистично незалежними.
Рисунок 6.2 - Випадкові величини з додатньою (а), від’ємною