Міністерство науки і освіти,молоді та спорту України
Вінницький технічний коледж
Дослідницька робота
з екології
Забруднення повітря на Вінниччині
Виконав студент групи 2ЕА1
Чабанюк Максим
Викладач: Матвійчук Алла Віталіївна
Вінниця 2013
План
Вступ
1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
2. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
5. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
Вступ
Атмосферне повітря належить до категорії невичерпних ресурсів, однак господарська діяльність людини впливає на атмосферу і змінює склад повітря. Ці зміни можуть бути настільки суттєвими, що виникає потреба охорони повітряного басейну.
З розвитком промисловості, енергетики, транспорту газова рівновага в атмосфері порушується, оскільки, збільшується вміст вуглекислого газу, а кисню – зменшується. Процес, який порушує стабільність вмісту вуглекислого газу в повітряному середовищі, є, головним чином, спалювання різного виду палива. Підраховано, що на спалювання різного виду палива за рік витрачається 23% кисню, що утворюється при фотосинтезі. В області у 2009 році викинуто 5,8 млн.т СО2.
Збільшення вмісту в атмосфері сполук азоту відбувається в основному за рахунок щорічного надходження в повітряне середовище окислів азоту, що утворюються при спалюванні мінерального палива в теплових двигунах, а також молекулярного азоту в процесі денітрифікації хімічних добрив у ґрунтах. На Вінниччині від стаціонарних та пересувних джерел щороку викидається близько 18 тис.тонн цього забрудника.
Крім газового забруднення, спостерігається неухильне "запилення" повітряного середовища, внаслідок збагачення його аерозолями. Маса твердих часток, що надійшла в повітря від усіх джерел викидів, становила у 2009 році 10,1 тис.тонн. Основні джерела забруднення атмосфери аерозолями – газопилові викиди промислових підприємств і вихлопні гази автомобілів.
Всі викиди можна розподілити на такі групи: сполуки сірки (сірчаний ангідрид, сірководень, органічні сполуки); сполуки азоту (аміак, окиси азоту); сполуки вуглецю (окис і двоокис вуглецю, ціанисті сполуки); отруйні аерозолі – дим, пар і туман (пар і туман сірчаної, азотної, соляної кислот, ртуті, органічних сполук, радіоактивний пил тощо); сполуки фтору та хлору. Найбільш масовими викидами є окиси сірки та інші сірковмісні сполуки, окиси азоту і сполуки вуглецю.
1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
Протягом 2008-2009 років спостерігалось зменшення обсягів викидів. Так, у 2009 році в порівнянні з 2008 роком загальний обсяг викидів зменшився на 31,7 тис.т (14,5%) і склав 186,4 тис.т
Обсяги шкідливих речовин, які надійшли у повітряний басейн Вінницької області у 2009 році від стаціонарних джерел склали 114,3 тис.т, що на 12,3% або 16,0 тис.т менше порівняно з минулим роком. Зменшення обсягів викидів пояснюється переважно скороченням виробництва. Обсяги викидів від пересувних джерел також зменшився на 6,2 тис.т (з 78,3 тис.т до 72,1тис.т), або на 7,9%.
Основними токсичними компонентами, якими забруднюється повітря області від стаціонарних джерел, є діоксид сірки – 80122,6 т (70,1% у загальних викидах шкідливих речовин), метан – 12051,8 т (10,5%), оксид азоту – 8050,7 т (7,0%), неметанові леткі органічні сполуки – 920,8 т (0,8%), крім того діоксид вуглецю – 4999,5 тис.т (див. табл.2.2).
Основними токсичними компонентами, якими забруднює атмосферу автотранспорт, є оксид вуглецю – 56 тис.т або 78%, неметанові леткі органічні сполуки – 8 тис.т (12%), діоксид азоту – 6 тис.т (9%), крім того діоксид вуглецю – 784 тис.т.
В порівнянні з 2008 роком зменшились викиди основних забруднюючих речовин, як від стаціонарних, так і пересувних джерел (див. табл.2.3)
Щільність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел у розрахунку на квадратний кілометр території по області протягом 2009 року склала 4,3 тонни. Найвища щільність викидів забруднюючих речовин в розрахунку на квадратний кілометр припадає на місто Ладижин – 1029 т, а також на міста Козятин – 118 т, Вінницю – 62 т, Жмеринку – 52 т, Могилів-Подільський – 26 т та Хмільник – біля 5 т. На душу населення в середньому по області припадає 69,3 кг викинутих у повітря шкідливих речовин.
П
ротягом
2009 року у м.Вінниця стаціонарними
джерелами викинуто 4257,2 т забруднюючих
речовин; м.Жмеринка - 931,0 т; м.Козятин -
1412,8 т; м.Ладижин - 91556,7 т, м.Могилів-Подільський
- 580,0 т та м.Хмільник - 104,8 т. Обсяги викидів
знизились по всіх містах.
Табл. 2.3. Викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по містах обласного значення та районах Вінницької області
|
Обсяги викидів |
Викидів на 1 км2, кг |
Викиди на 1 особу, кг |
||
тонн |
у % до 2008 року |
% до загального по області |
|||
Вінницька область |
114341,2 |
87,7 |
100,0 |
4315,9 |
69,3 |
міста обласного підпорядкування |
|
|
|
|
|
м.Вінниця |
4257,2 |
99,5 |
3,7 |
61698,1 |
11,5 |
м.Жмеринка |
931,0 |
94,0 |
0,8 |
51724,4 |
26,2 |
м.Козятин |
1412,8 |
76,1 |
1,2 |
117736,4 |
55,5 |
м.Ладижин |
91556,7 |
87,0 |
80,1 |
1028727,2 |
3855,0 |
м.Могилів-Подільський |
580,0 |
84,8 |
0,5 |
26361,8 |
17,8 |
м.Хмільник |
104,8 |
82,6 |
0,1 |
4989,4 |
3,7 |
райони |
|
|
|
|
|
Барський |
2444,6 |
120,5 |
2,1 |
2218,3 |
44,5 |
Бершадський |
904,9 |
112,3 |
0,8 |
703,7 |
14,2 |
Вінницький |
737,6 |
96,0 |
0,6 |
772,4 |
9,7 |
Гайсинський |
1484,4 |
82,0 |
1,3 |
1347,0 |
24,8 |
Жмеринський |
367,8 |
48,2 |
0,3 |
326,3 |
10,0 |
Іллінецький |
948,2 |
45,4 |
0,8 |
1036,3 |
24,3 |
Калинівський |
3048,8 |
170,5 |
2,7 |
2807,4 |
50,7 |
Козятинський |
663,6 |
126,1 |
0,6 |
593,0 |
15,8 |
Крижопільський |
640,6 |
85,4 |
0,6 |
724,7 |
17,9 |
Липовецький |
1828,6 |
154,9 |
1,6 |
1887,1 |
45,3 |
Літинський |
186,0 |
70,7 |
0,2 |
193,8 |
4,9 |
Могилів-Подільський |
87,3 |
155,8 |
0,1 |
93,6 |
2,5 |
Мурованокуриловецький |
15,0 |
40,2 |
0,01 |
16,9 |
0,5 |
Немирівський |
373,4 |
96,4 |
0,3 |
289,0 |
7,1 |
Оратівський |
110,1 |
79,3 |
0,1 |
126,3 |
4,7 |
Піщанський |
31,3 |
77,5 |
0,03 |
52,6 |
1,4 |
Погребищенський |
343,5 |
52,5 |
0,3 |
286,2 |
10,5 |
Теплицький |
99,8 |
59,4 |
0,1 |
123,4 |
3,2 |
Тиврівський |
133,1 |
70,3 |
0,1 |
150,9 |
3,0 |
Томашпільський |
155,5 |
12,6 |
0,1 |
199,9 |
4,4 |
Тростянецький |
48,5 |
30,9 |
0,04 |
56,6 |
1,3 |
Тульчинський |
43,7 |
71,8 |
0,04 |
38,9 |
0,7 |
Хмільницький |
277,3 |
110,5 |
0,2 |
221,3 |
7,1 |
Чернівецький |
32,6 |
62,5 |
0,03 |
55,0 |
1,4 |
Чечельницький |
46,7 |
94,1 |
0,04 |
61,6 |
2,0 |
Шаргородський |
370,5 |
53,5 |
0,3 |
325,9 |
6,2 |
Ямпільський |
75,1 |
47,1 |
0,1 |
95,3 |
1,8 |