- •Рецензенти:
- •Шановний читачу !
- •1.1. Історія розвитку телекомунікаційних технологій
- •1.2. Класифікація та різновиди комп'ютерних мереж
- •1.3. Стандартизація та життєвий цикл мережевих технологій
- •2.1. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- •2.2. Стандарт iso/iec 7498. Функції протоколів кожного рівня
- •Протоколи фізичного рівня
- •Протоколи канального рівня
- •Протоколи мережевого рівня
- •Протоколи транспортного рівня
- •Протоколи сеансового рівня
- •Протоколи рівня відображення
- •Протоколи прикладного рівня
- •2.3. Типи мережевих сполучень та методи комутації
- •2. Які з цих функцій виконують протоколи фізичного рівня?
- •3. Віртуальний канал - це:
- •4. Призначений (виділений) канал зв'язку:
- •5. Інтерфейс у комп'ютерних мережах - це:
- •6. Протокол - це:
- •Бораторна робота
- •Засоби та передумови
- •Порядок виконання роботи
- •3.1. Загальні характеристики та параметри середовищ передавання
- •3.2. Середовища передавання безпровідних мереж (ефірні)
- •Мережі радіодіапазону
- •3.3. Коаксіальний кабель Будова
- •Різновиди
- •Тили кабелів
- •Сфера застосування ma тенденції
- •Принцип дії. Будова. Позначення
- •Градієнтні кабелі та змешення впливу міжмодової дисперсії
- •Параметри оптоволокна
- •Параметри передавання
- •3.5. Скручена пара Будова. Різновиди та класифікація типів сп
- •Параметри скрученої пари
- •6. Волоконно-оптичний кабель:
- •7. Категорія скрученої пари визначається за:
- •4.1. Ланка передавання даних
- •Ієрархії каналів зв'язку
- •4.2. Синхронізація
- •4.3. Схеми кодування
- •Коди nrz (Won Return to Zero ) ma nrzi (Non Return to Zero Inverted)
- •Манчестерський код
- •Тести для самоконтролю
- •5.1. Комп'ютерні інтерфейси
- •5.2. Шини вводу-виводу комп'ютера
- •Шина рсі-х
- •Шина рсі-е
- •5.3. Передавання даних через послідовний порт rs 232c
- •5.4. Технологія usb
- •Історія розробки та версії
- •Будова та порядок роботи
- •.5. Технологія Firewire Загальна характеристика
- •Фізичний рівень
- •Метод доступу
- •Арбітраж шини
- •5.6. Передавання даних з використанням scsi Загальна характеристика та історія розвитку
- •5.7. Будова та принципи функціонування адаптеру локальної мережі
- •Конфігурування адаптера
- •Лабораторна робота
- •Засоби та передумови
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 6 локальні мережі
- •6.1. Мережа Ethernet Загальна характеристика та історія розвитку
- •Принцип дії та метод доступу
- •Різновиди технологічних вирішень
- •10Base-2 - тонкий Ethernet (Thin Ethernet, Cheapernet)
- •10Base-t- Ethernet на скрученій парі (Twisted Pair Ethernet)
- •10Base-f — волоконно-оптичний Ethernet (optical fiber Ethernet)
- •Дуплексний Ethernet
- •Мережа Fast Ethernet
- •Мережа Gigabit Ethernet
- •Мережа lOGigabit Ethernet
- •6.2. Локальні мережі Token Ring
- •6.3. Мережа fddi
- •6.4. Мережа Fiber Channel
- •Класи сервісу
- •6.5. Кабельні вирішення локальних мереж. Структуровані кабельні системи
- •Нормативи та обмеження;
- •Підсистеми скс
- •Безп ні мережі
- •7.1. Загальна характеристика та класифікація
- •7.2. Технологія інфрачервоного діапазону IrDa
- •7.3. Мережа Bluetooth
- •7.4. Технологія uwb
- •7.5. Технологія Wi-Fi
- •Топологія мережі
- •Фізичний рівень мережі
- •Канальний рівень мережі
- •Метод dcf
- •7.6. Безпровідна мережа Wimax
- •Фізичний рівень
- •Канальний рівень
- •Сфера застосування
- •7.7. Технології стільникових мереж
- •Технологія gsm
- •Принцип роботи те архітектура
- •Роумінг
- •Технологія cdma
- •Технологія vsat
- •1. Які безпровідні мережі можна використати для організації передавань в масштабах міста (20 - 50 км):
- •2. В технології dh-ss:
- •Тема 8 об'єднання локальних мереж
- •8.1. Класифікація засобів для об'єднання локальних мереж
- •8.2. Повторювані та концентратори
- •8.3. Мости та комутатори
- •Прозорий міст
- •Стандарти мостів
- •8.4. Маршрутизатори
- •8.5. Шлюзи
- •8.6. Сфери застосування мостів та маршрутизаторів
- •8.7. Тенденції'розвитку активних пристроїв
- •8.8. Багаторівнева комутація
- •Комутація третього рівня
- •Комутація четвертого рівня
- •Брандмауери
- •Якість обслуговування
- •Модифікатори трафіку
- •Інші функції
- •9.1. Мережа Home pna
- •Фізичний рівень Home pna
- •9.2. Доступ до Internet з використанням мереж кабельного телебачення
- •9.3. Технологія dsl
- •9.4. Мережі на лініях живлення
- •9.5. Технологія передавання DirecPc
- •1. В технологи DirecPc:
- •2. Мережі на лініях живлення:
- •3. Технологія dsl:
- •Тема 10 глобальні мережі
- •10.1. Мережі X. 25 та Frame Relay
- •11 Головні властивості мереж технології atm ]l
- •Рівні опрацювання комірок а тм
- •Рівень адаптації'atm
- •Класифікація мереж atm
- •10.3. Мережі sdh
- •Топології sdh
- •Структура кадру
- •10А. Технологія mpls
- •Порядок роботи
- •Порівнянна з іншими протоколами
- •Gmpls - розширення mpls
- •I# Мультиплексувоння з розподілом по довжині хвилі (Wawelength Division Multiplexing (wdm), Dense wdm (dwdm)) - це новіт-
- •Лазери та світодіоди
- •Волоконно-оптичні кабелі
- •Структури aon мереж
- •3. Комутований віртуальний канал (svc) мережі Frame Relay:
- •4. Mpls технологія передавання:
- •Частина III
- •Тема 11
- •11.1. Стандартизація
- •11.2. Структура мережі tcp/ip
- •11.3. Адресація
- •11.4. Протоколи стеку tcp/ip
- •11.5. Формат пакету протоколу ip V.4
- •11.6. Маршрутизація в мережі tcp/ip
- •Тема 12
- •12.2. Протокол ісмр
- •Головні функції ісмр
- •12.3. Протокол arp
- •12.4. Трансляція мережевих адрес (nat)
- •Різновиди nat
- •Відмінності ip V.6 від ip V.4
- •Модель мережі ip V.6
- •Адресація
- •Індивідуальні (Unicast)
- •Вибіркові (Anycast)
- •Структура пакету
- •12.6. Протокол udp
- •Порядок приймання udp-пакета
- •12.7. Протокол tcp
- •Формат сегмента
- •Порядок передавання
- •Тема 13 служба dsn
- •13.2. Dns як розподілена база даних
- •Типи серверів імен
- •13.3. База даних dns
- •Зонні записи. Soa
- •Головні записи
- •Додаткові записи
- •13.4. Програмна реалізація
- •13.5. Нові версії dns
- •Тести для самоконтролю
- •2. Для визначення ip- адреси госта за його доменною адресою використовують такий тип запису бази даних dns:
- •3. Допоміжний сервер dns:
- •Тема 14 шші протоколи мережі tcp/ip
- •14.1. Автоматизація налаштування
- •Протокол rarp
- •Протокол воотр
- •Протокол dhcp
- •14.2. Передавання ізохронних потоків
- •Протокол rtp
- •Протокол rtcp
- •Протокол rsvp
- •14.3, Http протокол
- •Робота протоколу http
- •Методи запиту
- •74.4. Маршрутизація в мережах if
- •Метрика маршруту
- •Протокол bgp
- •14.5. Підсумок: процес передавання у мережі tcp/ip
- •Тести для самоконтролю
- •Засоби та передумови
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Частина IV
- •Internet та технології інформаційних мереж
- •Тема 15
- •Internet та технологи інформаційних мереж
- •Структура Internet
- •Віддалений доступ (telnet)
- •Передавання файлів
- •Телеконференції
- •Тема 16
- •16.2. Модель обчислень з розподілом часу
- •16.3. Архітектура обчислень "клієнт-сервер"
- •Система з файловим сервером
- •Модель інтелектуального клієнта
- •Модель розподілених послуг.
- •Розподілена однорангова модель
- •1. До проміжного програмного забезпечення можна віднести:
- •2. В архітектурі "клієнт-сервер":
- •Тема 17
- •17.1. Технологія "електронних дошок оголошень"
- •17.2. Технологія "електронної пошти"
- •17.3. Технологія "конференції"
- •17.4. Конференції реального часу
- •17.6. Технологія електронного бізнесу
- •17.7. Однорангові технології"
- •17.8. Технології xml та керування контентом
- •1. До програм, що підтримують технології групової роботи можна віднести:
- •2. Xml технологій використовують для:
- •Список літератури
3. Комутований віртуальний канал (svc) мережі Frame Relay:
а) визначає фіксований маршрут передавання;
б) маршрут передавання визначається на початку, а потім залишається незмінним;
в) визначає змінний маршрут передавання.
4. Mpls технологія передавання:
а) використовується для передавання тільки пакетів IP;
б) може бути використана і для передавання пакетів інших протоколів мережевого рівня;
в) реалізує передавання на канальному та фізичному рівнях;
г) реалізує тунель передавання між: кінцевими станціями корис-
тувачів.
Частина III
ПРОТОКОЛЬНИЙ СТЕК TCP/IP
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, БУДОВА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖІ TCP/IP
БАЗОВІ ПРОТОКОЛИ СТЕКУ TCP/IP
СЛУЖБА DNS
ІНШІ ПРОТОКОЛИ МЕРЕЖІ TCP/IP
Тема 11
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, БУДОВА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖІ TCP/IP
У попередніх розділах було розглянуто функції та призначення протоколів усіх рівнів згідно з еталонною моделлю взаємодії відкритих систем. У реальних мережах реалізують цілі набори протоколів, які підтримують усі рівні взаємодії. Конкретну реалізацію набору протоколів називають протокольним стеком. Найбільшого поширення сьогодні набув протокольний стек TCP/IP, який уперше розроблений для мереж ОС UNIX та Internet.
Третя частина підручника присвячена принципам функціонування internet та intranet мереж, протоколам стеку TCP/IP.
11.1. Стандартизація
Розробку та супровід протоколів стеку TCP/IP виконує 1АВ (Internet Activities Board) з двома підкомітетами: дослідницьким (Internet Research Task Force (IRTF) та інженерним (Internet Engineering Task Force (IETF). Інженерний підкомітет також розробляє стандарти мережі TCP/IP -RFC (Request For Comments). Крім того, Internet має структуру, що відповідає за розподіл адрес - ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers). Ця організація координує роботу регіональних організацій з аналогічними функціями - ARIN - Америка, RIPE - Свропа, APNIC - Азія.
11.2. Структура мережі tcp/ip
І* Структура мережі TCP/IP - це об'єднання локальних мереж* (звідси назва Internet, що дослівно означає мережу мереж) (рис. 11.1).
* Поняття локальної мережі тут відображає ступінь пов'язуваності станцій мережі, їхню функційну єдність. В локальній мережі для передавання даних достатньо протоколів канального та фізичного рівнів.
Окремі локальні мережі сполучені через маршрутизатори. Кожна мережа має унікальну адресу. Комп'ютери в локальній мережі називають гостами (host). Вони також мають унікальні адреси.
11.3. Адресація
У кожній мережі на кожному рівні протоколу є свій механізм адресації. Наприклад, у мережі Ethernet на канальному рівні адресу задають унікальним шестибайтовим числовим значенням (наприклад, 08-00014-57-69-69).
IP-адреса (тобто адреса IP-протоколу Мережевого рівня) вузла також є унікальною логічною адресою і не залежить від апаратури та конфігурації мережі, її довжина становить 4 байти*. Для зручності та наочності цю адресу розбивають на чотири частини, розділені крапками, наприклад, 102.54.94.97
Кожна IP-адреса складається з двох частин: адреси локальної мережі та адреси хоста. Межа між адресами локальної мережі та хоста рухома. Адреса мережі може займати 3, 6, 9 розрядів. Решта - це адреса хоста в мережі. Отже, адреси всіх хостів в одній локальній мережі відрізняються тільки в частині "адреса хоста".
Для зручності адресації мереж різних розмірів їх розділено на кла-
ги* Лгяйтт 1 1 П
Адреси з номером мережі 127 зарезервовані для тестової перевірки наявності зв'язку з собою (loopback) та перевірки функції міжпроцес-них зв'язків. Адреси мереж з номерами 224 і більше призначені для спеціальних протоколів, їх не можна використовувати для адрес станцій. Адреси з усіма нулями часто інтерпретовані як адреси мережі та хоста на консолі якого виводяться ці адреси, або ж "невизначені" адреси. Адреси ж з усіма одиницями адресують всі хости мережі одночасно
Схемою адресації ТСРЯР передбачено передавання групових та циркулярних повідомлень. Групові повідомлення (Multicast messages) передають згідно з адресою класу D всім хостам певної групи за допомогою протоколу IGMP (Internet Group Management Protocol). Інформація про станції-члени груп є в таблицях маршрутизаторів. Циркулярні повідомлення (Broadcast Messages) надходять до всіх станцій локальної мережі
* На сьогодні поняття "клас мережі" є застарілим. Замість нього для фрагментації та агрегування мереж використовують безкласову міждоменну маршрутизацію CIDR. ГТ-7/Л —^—^—•^—^——•—і^—•—^—^—-^—————-—
Для зручності користувачів кожна станція мережі, крім IP-адреси, має і своє унікальне в межах конкретної мережі символьне ім'я (DNS-ім'я), яке складається з імен комп'ютера та домену (ширшої зони, яка відповідає організації, країні або типу організації, до якої належить мережа). Наприклад, ім'я x.acme.com визначає комп'ютер з назвою х у локальній мережі фірми acme, що є комерційною організацією.
Для взаємно однозначного відображення між числовим форматом IP-адреси та його символьним зображенням у мережі TCP/IP може діяти служба імен DNS (Domain Name System).
Маска мережі
Для зручності визначення адреси локальної мережі за IP-адресою ввели поняття "маски мережі". Маска мережі-це чотирибайтне число, за формою запису подібне до IP-адреси. Розрядам, що описують мережу, відповідають біти "1" маски, а розрядам адреси госта - "О". Наприклад, для адреси 192.168.45.1 маска мережі могла б бути 255.255.255.0. Іншим застосуванням масок мереж є поділ великих мереж на менші підмережі з метою ефективнішого використання адресного простору.
Безкласова міждоменна маршрутизація
Для підвищення ефективності маніпулювання мережевими адресами запроваджено безкласову міждоменну маршрутизацію (Classless Inter-Domain Routing - CIDR).
У структурі мережевої IP-адреси виділяють дві частини: розширеного мережевого префікса та номера госта. Замість традиційного позначення маски підмережі просто зазначають довжину мережевого префікса, наприклад: 192.20.130.1 /24, де довжина префікса - 24 біти. Це означає, що адреса мережі займає перші 24 біти, а решта - це адреса хоста. Адреси мереж рекомендують будувати так, щоб найшвидше збільшувалися крайні ліві розряди, а адреси пристроїв - щоб зростали крайні праві розряди.
Безкласову міждоменну маршрутизацію відображено у таких стандартах: RFC,1517, 1518,1519, 1520.
Концепція безкласової дає змогу зменшити дефіцит IP- адрес, та кількість записів про маршрути. CIDR дає змогу об'єднувати маршрути - одним записом задавати багато адрес.
