
- •Рецензенти:
- •Шановний читачу !
- •1.1. Історія розвитку телекомунікаційних технологій
- •1.2. Класифікація та різновиди комп'ютерних мереж
- •1.3. Стандартизація та життєвий цикл мережевих технологій
- •2.1. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- •2.2. Стандарт iso/iec 7498. Функції протоколів кожного рівня
- •Протоколи фізичного рівня
- •Протоколи канального рівня
- •Протоколи мережевого рівня
- •Протоколи транспортного рівня
- •Протоколи сеансового рівня
- •Протоколи рівня відображення
- •Протоколи прикладного рівня
- •2.3. Типи мережевих сполучень та методи комутації
- •2. Які з цих функцій виконують протоколи фізичного рівня?
- •3. Віртуальний канал - це:
- •4. Призначений (виділений) канал зв'язку:
- •5. Інтерфейс у комп'ютерних мережах - це:
- •6. Протокол - це:
- •Бораторна робота
- •Засоби та передумови
- •Порядок виконання роботи
- •3.1. Загальні характеристики та параметри середовищ передавання
- •3.2. Середовища передавання безпровідних мереж (ефірні)
- •Мережі радіодіапазону
- •3.3. Коаксіальний кабель Будова
- •Різновиди
- •Тили кабелів
- •Сфера застосування ma тенденції
- •Принцип дії. Будова. Позначення
- •Градієнтні кабелі та змешення впливу міжмодової дисперсії
- •Параметри оптоволокна
- •Параметри передавання
- •3.5. Скручена пара Будова. Різновиди та класифікація типів сп
- •Параметри скрученої пари
- •6. Волоконно-оптичний кабель:
- •7. Категорія скрученої пари визначається за:
- •4.1. Ланка передавання даних
- •Ієрархії каналів зв'язку
- •4.2. Синхронізація
- •4.3. Схеми кодування
- •Коди nrz (Won Return to Zero ) ma nrzi (Non Return to Zero Inverted)
- •Манчестерський код
- •Тести для самоконтролю
- •5.1. Комп'ютерні інтерфейси
- •5.2. Шини вводу-виводу комп'ютера
- •Шина рсі-х
- •Шина рсі-е
- •5.3. Передавання даних через послідовний порт rs 232c
- •5.4. Технологія usb
- •Історія розробки та версії
- •Будова та порядок роботи
- •.5. Технологія Firewire Загальна характеристика
- •Фізичний рівень
- •Метод доступу
- •Арбітраж шини
- •5.6. Передавання даних з використанням scsi Загальна характеристика та історія розвитку
- •5.7. Будова та принципи функціонування адаптеру локальної мережі
- •Конфігурування адаптера
- •Лабораторна робота
- •Засоби та передумови
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 6 локальні мережі
- •6.1. Мережа Ethernet Загальна характеристика та історія розвитку
- •Принцип дії та метод доступу
- •Різновиди технологічних вирішень
- •10Base-2 - тонкий Ethernet (Thin Ethernet, Cheapernet)
- •10Base-t- Ethernet на скрученій парі (Twisted Pair Ethernet)
- •10Base-f — волоконно-оптичний Ethernet (optical fiber Ethernet)
- •Дуплексний Ethernet
- •Мережа Fast Ethernet
- •Мережа Gigabit Ethernet
- •Мережа lOGigabit Ethernet
- •6.2. Локальні мережі Token Ring
- •6.3. Мережа fddi
- •6.4. Мережа Fiber Channel
- •Класи сервісу
- •6.5. Кабельні вирішення локальних мереж. Структуровані кабельні системи
- •Нормативи та обмеження;
- •Підсистеми скс
- •Безп ні мережі
- •7.1. Загальна характеристика та класифікація
- •7.2. Технологія інфрачервоного діапазону IrDa
- •7.3. Мережа Bluetooth
- •7.4. Технологія uwb
- •7.5. Технологія Wi-Fi
- •Топологія мережі
- •Фізичний рівень мережі
- •Канальний рівень мережі
- •Метод dcf
- •7.6. Безпровідна мережа Wimax
- •Фізичний рівень
- •Канальний рівень
- •Сфера застосування
- •7.7. Технології стільникових мереж
- •Технологія gsm
- •Принцип роботи те архітектура
- •Роумінг
- •Технологія cdma
- •Технологія vsat
- •1. Які безпровідні мережі можна використати для організації передавань в масштабах міста (20 - 50 км):
- •2. В технології dh-ss:
- •Тема 8 об'єднання локальних мереж
- •8.1. Класифікація засобів для об'єднання локальних мереж
- •8.2. Повторювані та концентратори
- •8.3. Мости та комутатори
- •Прозорий міст
- •Стандарти мостів
- •8.4. Маршрутизатори
- •8.5. Шлюзи
- •8.6. Сфери застосування мостів та маршрутизаторів
- •8.7. Тенденції'розвитку активних пристроїв
- •8.8. Багаторівнева комутація
- •Комутація третього рівня
- •Комутація четвертого рівня
- •Брандмауери
- •Якість обслуговування
- •Модифікатори трафіку
- •Інші функції
- •9.1. Мережа Home pna
- •Фізичний рівень Home pna
- •9.2. Доступ до Internet з використанням мереж кабельного телебачення
- •9.3. Технологія dsl
- •9.4. Мережі на лініях живлення
- •9.5. Технологія передавання DirecPc
- •1. В технологи DirecPc:
- •2. Мережі на лініях живлення:
- •3. Технологія dsl:
- •Тема 10 глобальні мережі
- •10.1. Мережі X. 25 та Frame Relay
- •11 Головні властивості мереж технології atm ]l
- •Рівні опрацювання комірок а тм
- •Рівень адаптації'atm
- •Класифікація мереж atm
- •10.3. Мережі sdh
- •Топології sdh
- •Структура кадру
- •10А. Технологія mpls
- •Порядок роботи
- •Порівнянна з іншими протоколами
- •Gmpls - розширення mpls
- •I# Мультиплексувоння з розподілом по довжині хвилі (Wawelength Division Multiplexing (wdm), Dense wdm (dwdm)) - це новіт-
- •Лазери та світодіоди
- •Волоконно-оптичні кабелі
- •Структури aon мереж
- •3. Комутований віртуальний канал (svc) мережі Frame Relay:
- •4. Mpls технологія передавання:
- •Частина III
- •Тема 11
- •11.1. Стандартизація
- •11.2. Структура мережі tcp/ip
- •11.3. Адресація
- •11.4. Протоколи стеку tcp/ip
- •11.5. Формат пакету протоколу ip V.4
- •11.6. Маршрутизація в мережі tcp/ip
- •Тема 12
- •12.2. Протокол ісмр
- •Головні функції ісмр
- •12.3. Протокол arp
- •12.4. Трансляція мережевих адрес (nat)
- •Різновиди nat
- •Відмінності ip V.6 від ip V.4
- •Модель мережі ip V.6
- •Адресація
- •Індивідуальні (Unicast)
- •Вибіркові (Anycast)
- •Структура пакету
- •12.6. Протокол udp
- •Порядок приймання udp-пакета
- •12.7. Протокол tcp
- •Формат сегмента
- •Порядок передавання
- •Тема 13 служба dsn
- •13.2. Dns як розподілена база даних
- •Типи серверів імен
- •13.3. База даних dns
- •Зонні записи. Soa
- •Головні записи
- •Додаткові записи
- •13.4. Програмна реалізація
- •13.5. Нові версії dns
- •Тести для самоконтролю
- •2. Для визначення ip- адреси госта за його доменною адресою використовують такий тип запису бази даних dns:
- •3. Допоміжний сервер dns:
- •Тема 14 шші протоколи мережі tcp/ip
- •14.1. Автоматизація налаштування
- •Протокол rarp
- •Протокол воотр
- •Протокол dhcp
- •14.2. Передавання ізохронних потоків
- •Протокол rtp
- •Протокол rtcp
- •Протокол rsvp
- •14.3, Http протокол
- •Робота протоколу http
- •Методи запиту
- •74.4. Маршрутизація в мережах if
- •Метрика маршруту
- •Протокол bgp
- •14.5. Підсумок: процес передавання у мережі tcp/ip
- •Тести для самоконтролю
- •Засоби та передумови
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Частина IV
- •Internet та технології інформаційних мереж
- •Тема 15
- •Internet та технологи інформаційних мереж
- •Структура Internet
- •Віддалений доступ (telnet)
- •Передавання файлів
- •Телеконференції
- •Тема 16
- •16.2. Модель обчислень з розподілом часу
- •16.3. Архітектура обчислень "клієнт-сервер"
- •Система з файловим сервером
- •Модель інтелектуального клієнта
- •Модель розподілених послуг.
- •Розподілена однорангова модель
- •1. До проміжного програмного забезпечення можна віднести:
- •2. В архітектурі "клієнт-сервер":
- •Тема 17
- •17.1. Технологія "електронних дошок оголошень"
- •17.2. Технологія "електронної пошти"
- •17.3. Технологія "конференції"
- •17.4. Конференції реального часу
- •17.6. Технологія електронного бізнесу
- •17.7. Однорангові технології"
- •17.8. Технології xml та керування контентом
- •1. До програм, що підтримують технології групової роботи можна віднести:
- •2. Xml технологій використовують для:
- •Список літератури
5.3. Передавання даних через послідовний порт rs 232c
Передавання даних через послідовний порт стандарту RS-232C використовує двопровідну лінію зв'язку, двополярні сигнали амплітудою 25 В. Стандарт розроблено в період слабкого використання інтегральних мікросхем. Максимальна швидкість передавання даних - 20 Кб/с, однак реальна швидкість залежить від відстані передавання.
-
Стандарт RS-232C розроблено ще 1969 р. американською асоціацією електронної промисловості (American Electronics Industries Association (AEIA, TEIA)), тому його інколи позначають як ЕІА RS-232C. ITU розробив комплекс аналогічних стандартів V.24 (механічні характеристики) і V.28 (електричні характеристики), які за функціями відповідають ЕІА RS-232C.
Багато ПК мають апаратуру послідовного порту введення-виведен-ня, виконаного відповідно до стандарту RS-232C. Тому розглянемо інтерфейс RS-232C детальніше.
Спочатку інтерфейс RS-232C був призначений для приєднання терміналів. Сьогодні до послідовного порту приєднують модеми, віддалені принтери, плотери, мишку та інше обладнання.
У ПК реалізовано до чотирьох послідовних портів (СОМ1-СОМ4). Роз'єднувач послідовного порту на панелі ПК має 25 або 9 контактів (найчастіше використовують тільки дев'ять з них). Керуючим пристроєм послідовного порту є мікросхема UART (Universal Asynchronous Receiver/Transmitter), яка перетворює паралельний код у послідовний та передає його побітово у лінію, додаючи біти старту, зупинки та кон-тпппю Тяким ппотбом Rirr6v-
4
nt (DCE)), інший - підлеглим (Data 5.5).
тролю. Таким способом відбувається асинхронне передавання. Через послідовний порт дані можна передавати на відстань до ЗО м. Під час передавання даних один з комп'ютерів є головним (Data Communication Equipment Terminal Equipment (DTE)) (рис. 5
5.4. Технологія usb
j # USB (Universal Serial Bus) - послідовна шина для приєднання пе-I риферійних пристроїв до комп 'ютера.
Історія розробки та версії
Стандарт USB розроблено фірмою Intel (уперше його підтримку реалізовано у чіпсеті Triton II - 82430НХ), його підтримують усі наступні чіпсети цієї фірми. Одночасно з Intel над стандартом працювали IBMCompaq, Digital, Microsoft, NEC, Northern Telecom; вони створили консорціум USB Implement Forum, який займається розвитком USB.
Шина USB дає змогу приєднувати, налаштовувати, використовувати пристрої під час роботи госта. Розподіл перепускної здатності шини, планований гостом та реалізовуваний шляхом розсилання маркерів.
Інтерфейс USB 1.0. працює зі швидкістю 12 Мбіт/с. Підтримуваними є два окремі канали передавання - високо- та низькошвидкісний. Швидкість передавання у низькошвидкісному каналі -1,5 Мбіт/с. Версія USB 2.0 працює зі швидкістю, в 40 разів більшою, тобто 480 Мбіт/с для швидкісного каналу.
Будова та порядок роботи
Топологія. У мережі USB є три типи пристроїв:
гост (точніше, контролер USB госта) керує передаванням;
хаб (концетратор) організовує приєднання інших хабів та при строїв;
функція - відповідає певному кінцевому пристрою, приєднаному до мережі з чітко визначеною прикладною функцією (насправді в одному пристрої може бути реалізовано і декілька різних функцій).
Мережа має топологію дерева, у корені якого розташований гост-контролер, гілками є хаби, а листям - функції. Звичайно гост-контро-лер інтегрований з кореневим хабом (Root hub), що забезпечує декілька портів (найчастіше-два) для приєднання пристроїв. Логічно пристрій, приєднаний до будь - якого хаба USB і правильно сконфігурований, можна трактувати як приєднаний безпосередньо до госта-контролера.
Функції відображають пристрої, здатні приймати та передавати інформацію по шині, реагувати на керівну інформацію. Вони можуть бути суміщені з хабом. Перед використанням функція повинна бути сконфігурована - для неї треба виділити частину смуги пропускання та обрати параметри налаштування.
Хаб - це кабельний концентратор. Він має декілька портів. У кожного хаба є висхідний порт (Upstream port), призначений для приєднання до госта або хабу верхнього рівня, та низхідні порти (downstream ports), призначені для приєднання хабів нижнього рівня та функцій. Хаб розпізнає приєднання та від'єднання пристрою від порту, може керувати живленням та обмежувати струм, що споживає порт. Хаб ізолює висо-кошвидкісні сегменти від низькошвидкісних.
Усім процесом передавання керує контролер. Він опитує приєднані пристрої, визначає пріоритети передавання, планує та дозволяє передавання. Отже, у мережі USB реалізовано певну модифікацію методу доступу з опитуванням.
Логічна структура, В системі USB можна виділити по три логічні рівні для госта і фізичного пристрою. Пристрій USB містить інтерфей-сну частину, частину пристрою і функційну частину. Гост має інтер-фейсну частину, системну та програмне забезпечення (ПЗ) пристрою.
ПЗ пристрою відповідає конкретному пристрою, та виконується на гост-комп'ютері (драйвер). Частиною гост-системи USB є системне ПЗ, яке створює системну підтримку USB, незалежну від конкретних пристроїв. Контролер госта USB - це апаратні та програмні компоненти, які реалізують обмін даними.
Модель передавання даних. Кожен пристрій USB можна описати як набір кінцевих точок (Endpoint), з якими гост-котролер обмінюється інформацією. Кінцеві точки мають низку параметрів, зокрема: Ч> номер точки, який однозначно ідентифікує її; Ч> необхідну частоту доступу до шини та допустимі затримки обслуговування;
0> потрібну пропускну смугу каналу; 0> вимоги до опрацювання помилок;
Ч> максимальні розміри пакетів, що приймаються та передаються; Чо тип обміну; Ч> напрям обміну.
Кожен пристрій має кінцеву точку з нульовим номером яка призначена для керування і завжди сконфігурована в разі приєднання пристрою до шини. Крім точки керування, можуть бути і додаткові точки, які реалізують корисний обмін даними. Низькошвидкісні пристрої можуть мати до двох додаткових точок, високо швидкісні - до 16 точок уведення і 16-виведення. Точки не можуть бути використані до їхнього конфігуру-вання (налаштування між точкою та гост-контролером каналу).
Канал (Pipe) описує модель передавання даних між гост-контролером та кінцевою точкою пристрою. Є два типи каналів: потоки (Stream) та повідомлення (Messages). Потік завжди однонапрямлений та доставляє дані з одного кінця каналу до іншого. Один номер кінцевої точки можна використовувати для позначення двох потоків (уведення та ви-ведення). Потік виконує такі типи обміну: суцільний, ізохронний, переривання. Дані потоку для USB неструктуровані.
З каналами пов'язані характеристики, відповідні для кінцевої точки (див. вище).
Під час роботи з повідомленнями гост надсилає запит до кінцевої точки, а потім передає (або приймає) пакет повідомлення, після цього відбувається передавання пакета стану кінцевої точки. Повідомлення опрацьовує гост, а після чого надходить наступне. Для доставлення повідомлень використовують обмін типу керування. Для кожного ввімкненого пристрою є канал повідомлень (Control Pipe 0), по якому і відбувається передавання інформації конфігурування, керування та стану.
Типи передавань даних. USB підтримує як одно-, так і двонапрямле-ний режими передавання. Передавання завжди відбувається між ПЗ госта та кінцевою точкою пристрою. Пристрій може одночасно підтримувати декілька каналів з різними кінцевими точками. Архітектура USB визначає чотири типи передавання даних:
•^ керівні пересилання (Control transfers). Використовують для конфігурування, ініціалізації пристроїв, керування ними. Протокол USB забезпечує гарантоване доставлення таких даних. Довжина поля даних такого пересилання не перевищує 8 байтів для низької швидкості і 64 - для високої;
•^ суцільні передавання (Bulk Data Transfers). Передають великі пакети без чітких вимог до часу доставлення. Пакети займають усю вільну смугу пропускання каналу, однак мають найнижчий пріоритет. Такі передавання відбуваються тільки на повній швидкості;
^переривання (Interrupt) -короткіпередавання (максимально8байт для низької швидкості, 64-для високої швидкості). Таким способом, наприклад, відбувається передавання окремого символу, уведеного з клавіатури, або координати курсора. Переривання є спонтанними і не повинні бути обслужені повільніше, німе того потребує відповідний пристрій;
•Ь ізохронні передавання (Isochronous Transfers) - передавання у ре-аАШому Масштабі часу, займають заздалегідь узгоджену частину про-ЩЄкНої спроможності каналу, мають заданий час передавання. У випадку виникнення спотворень недійсні пакети ігноровані.
Смуга перепускання шини USB розподілена між усіма каналами. Якщо надходить запит на виділення нового каналу, а перепускна здатність шини з урахуванням уже налаштованих каналів цього не дозволяє, запит буде відхилено.
Ізохронні передавання за типом синхронізації надавача та одержувача даних поділяють на >асинхронні, Асинхронні, >адаптивні. Вони визначають відповідні типи каналів USB.
Протокол обміну USB. Усі обміни (трансакції) складаються з трьох пакетів. Кожна трансакція планована і відбувається з ініціативи контролера, який надсилає пакет-маркер (Token Packet). Він містить тип і напрям передавання, адресу пристрою USB, номер кінцевої точки. Трансакція відбувається між гостом та кінцевою точкою. Джерело даних передає пакет або повідомлення про відсутність даних. Після успішного приймання приймач даних надсилає пакет підтверження (Handshake Packet).
Пристрій може відмовитися від запланованої трансакції надсилаючи відповідне повідомлення, якщо його буфери близькі до переповнення зверху або знизу (переповнення знизу - недостатня для ефективного передавання кількість даних). Маркери знехтуваних трансакцій повторно передаються у вільний для шини час. Планування передавань контролером дає змогу обслуговувати всі канали згідно з наявними вимогами.
Для виявлення помилок кожен пакет має CRC-код, що дає змогу виявляти всі одиничні та подвійні помилки. Апаратне забезпечення виявляє помилку передавання і після трьох невдалих спроб повідомляє клієнтське ПЗ.
Порядок роботи. Кожну трансакцію ініціює гост-контролер надсиланням маркера і завершує пакетом підтведження. Структуратрансакції така:
IN - Data - Handshake OUT - Data - Handshake
Контролер циклічно (з періодом 1 мс) формує кадри, в які укладаються всі заплановані трансакції. Кожен кадр починається надсиланням маркера SOF (Start of Frame), який є синхронізувальним сигналом для всіх пристроїв. У кінці кожного кадру виділено інтервал часу - (End of Frame (EOF)), упродовж якого хаби забороняють передавання у напрямі до контролера. Кожен кадр має номер. Гост-контролер оперує 32-бітовим лічильником, але в маркері SOF використовано тільки молодші 11 біт. Номер кадру збільшується у період EOF. Ґост планує завантаження кадрів так, щоби в них було місце для трансакцій керування та переривання. Вільний простір заповнюють суцільні передавання.
Для ізохронного передавання важливою є синхронізація контроле-pa та пристрою. Це завдання має такі варіанти вирішення:
внутрішній генератор пристрою синхронізований символами SOF;
частота кадрів налаштовується на частоту пристрою;
швидкість передавання (приймання) пристрою узгоджена з часто тою кадрів.
Частота кадрів контролера налаштовується на частоту внутрішньої синхронізації тільки одного пристрою. Період кадру може змінюватися в межах однобітового інтервалу.
Налаштування системи. Налаштування системи. USB підтримує динамічне приєднання і від'єднання пристроїв та їхнє автоматичне налаштування. Кожен хаб визначає стан своїх портів та відстежує ситуації приєднання і від'єднання пристрою й повідомляє про це контролер. Гост дає дозвіл на роботу порту і зв'язується з ним із використанням нульової адреси керування. Він визначає чи є новий пристрій ха-бом або функцією, та присвоює йому унікальну USB-адресу, а також створює канал керування з пристроєм через нульову кінцеву точку та USB-адресу. Якщо новий пристрій є хабом, то аналогічну операцію повторюють для всіх його портів. Якщо ж пристрій є функцією, то повідомлення про приєднання передає диспетчер USB відповідному ПЗ.
Якщо пристрій від'єднують, то хаб забороняє відповідний вихідний порт та повідомляє контролера, який видаляє пристрій з усіх таблиць керування. У випадку хабу аналогічну процедуру повторюють для всіх приєднаних пристроїв. У разі функції про факт від'єднання повідомляють відповідне ПЗ.
Функції пристроїв USB. Розглянемо головні функції, які виконують пристрої USB:
-Ь динамічне приєднання та від 'єднання. Після сигналу скидання пристрій повинен відгукуватися на нульову адресу. Після отримання USB-адреси, пристрій повинен відгукуватися тільки на цю адресу;
•Ь конфігурування пристрою виконує гост. У цьому разі використовувана інформація, зчитана з самого пристрою. Пристрій може мати багато інтерфейсів, кожному з яких відповідає своя кінцева точка. Інтерфейс може мати декілька альтернативних наборів характеристик. Для підтримки адаптивних драйверів дескриптори пристроїв мають поля класу, підкласу і протоколу;
•> передавання даних. Один з чотирьох визначених вище типів;
•Ь керування енергоспоживанням. У разі приєднання до шини пристрій не може споживати струм понад за 100 мА. У робочому режимі можна зробити заявку на струм до 500 мА;
•^ пристрій USB повинен підтримувати режим припинення (Suspended Mode), у якому споживає струм не більше 500 мкА. У випадку припинення активності шини пристрій автоматично зупиняється;
•^ можливість віддаленого пробудження (Remote Wakeup) дає змогу припиненому пристрою подати сигнал гост-контролеру, який також: може перебувати в припиненому стані, і поновити роботу системи.
Функції хабів. Хаб >комутує сигнали, > видає напругу живлення, >відстежує стан своїх портів. Він складається з контролера та повто-рювача. Повторювач є керованим ключем, що сполучає вихідний порт з вхідним. Контролер містить регістри пам'яті для взаємодії з гостом. Зміст цих регістрів можна прочитати за допомогою спеціальних команд. Команди також дають змогу конфігурувати хаб, зчитувати стан портів.
Роз'єми. Штепсель USB має чотири контакти: перший - VCC (живлення); другий - дані (D-); третій - дані (D+); четвертий - заземлення.
Використовують два типи рознять. Розняття типу A (Upstream Connector) застосовують для приєднання до хабів. Вилки встановлюють на кабелях, не від'єднаних від пристроїв (клавіатура, миша), а гнізда - на низхідних портах. Розняття типу В (Donstream Connector) встановлюють на пристроях, у яких з'єднувальні кабелі від'єднувані (принтерах, сканерах): вилку - на з'єднувальному кабелі, а розетку - на пристрої. Протилежна частина кабелю має вилку розняття А. Розняття типів А та В розрізняють механічно, що не допускає петлевих сполучень хабів. Конструкція рознять забезпечує пізніше сполучення і раніше від'єднання сигнальних ліній порівняно з лініями живлення.
Шина USB дає змогу приєднувати до 127 пристроїв. Пристрої можна приєднувати та від'єднувати без вимкнення комп'ютера, всі приєднані пристрої використовують один номер переривання.
Живлення приєднаних пристроїв також відбувається через USB. Є змога керувати енергоспоживанням приєднувальних пристроїв. Водночас через USB живляться тільки пристрої з малим енергоспоживанням. Інші пристрої мають власні джерела живлення.