13. Загальний порядок проведення та документальне оформлення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994р. №69.

Згідно даної Інструкції, відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення в стислі терміни, визначити об'єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. До переліку умов, які повинен створити керівник для результативного проведення інвентаризації, можна віднести : обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-видаткових операцій, що проводяться на об'єкті інвентаризації; надання в розпорядження комісії необхідної техніки і відповідних працівників для проведення підготовчих робіт (угрупування, сортування, переміщення, укладання, обмір, переважування та ін.).

Інвентаризація проводиться, як правило, на 1-ше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після 1-го числа, а дані інвентаризації коригувати станом на 1-ше число.

До початку інвентаризації матеріальні цінності на складах повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за найменуваннями, сортами і розмірами в порядку, зручному для підрахунку. Це значно прискорює проведення їх інвентаризації.

Працівники бухгалтерії до початку інвентаризації повинні закінчити опрацювання всіх документів по надходженню і видатку матеріальних цінностей, визначити залишки на рахунках на день інвентаризації.

Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписки у тому, що всі прибуткові і видаткові документи здані ними до бухгалтерії і що ніяких неоприбуткованих або не списаних на видаток цінностей у них немає. Після цього деякі документи до уваги не приймаються.

14.Бухгалтерський баланс як елемент методу. Мета складання балансу. Зміст та побудова балансу. Балансове рівняння

Баланс (з лат. рівновага,терези) як облік.термін слово баланс має 2 значення:

1. рівність, рівноваго 2-х підсумків протил. значення що має місце в рахунках, в відомостях і табл. активі та пасиві.

2. таблиця,яка відображає результат облікової діяльності, майновий стан

п-ва грош. оцінці на відповідний момент

Сальдо-залишок.

Баланс є способом узагальнення активів з одного боку та власн. капіталу і зобовязань з другого боку на певн. дату.

Метою скл.балансу є надання коритсвувачу повної правдивої і неупередж.інформ.про фінансовий стан п-ва на певну дату. ( на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня) кожного року.

Баланс скл. з 2-х частин:

• активу, де представлені госп.заходи

• пасиву, де згруповані їхні джерела;

Згідно з П(С)БО 2 (баланс) визн. що актив балансу скл. з 4 частин. Актив вкл. в себе необоротні активи, оборотні активи,витрати майбутніх періодів, необор. активи та групи вибуття.

Пасив скл.

влс.капітал, забезп майбутніх витрат і платежів;

довгострокові зобовязання, поточні зобовязання,доходи майб.періодів.

Підсумок активу балансу повинен = сумі зобовязань та власного капіталу (тобто пасиву).

Послідовність скл. балансу:

1. здійсн.госп операцій та їх аналіз

2. оформ відповідних первиних документів, які підтвердж. фактичне здійсн. госп.операцій.

3. запис аналітичної облікової інф.з первинн.документів в реєстраційні журнали (журнали-ордери, меморіали-ордери)

4. скл.головн.книги (журнал «Головна»)

5. скл.балансу

6. аудит балансу та його оприлюднення (перевірка)

Вимоги до балансу:

• своєчасність;

• ясність,

• точність,

• обєктивність,

• зіставність,

• реальність.