57.Перевірка операцій на рахунках в банках.

1)Операції на рахунках у банках підлягають спец перевірці. Інвентаризація грош коштів здійсн методом збірки залишків, які обліковуються на рах в бухгалтерії із залишками в виписках банку. При інвентаризації не повинні залишитися поза увагою банк операції не підтверджені відповідними документами.

2)Документальний аналіз. Вивч банк операцій розпочинається із з’ясуванням аудитором пит, які рах відкриті п-вом в обслуг уст банку. Аудит проведений на основі випису банку здійснюється так: проводиться перевірка наявн виписок з кожного банк рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитор повинен впевнитись що в бухгалтерії наявні всі виписки за всіма рах, перевіряючи їх вірогідність.

3)Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до них.

4)Звірка оборотів і залишків відображених у виписках банку, із записами в облік регістрах. Підраховуючи обороти за виписами в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі №1 і Головній Книзі.

59.Суть та призначення бухгалтерської (фінансової) звітності. Загальна характеристика звітних форм: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал.

Бухгалтерська звітність — важливий інструмент управління. Базуючись на даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного і суворо документального оформлення господарських процесів, вона відображає і дає змогу оцінити результати діяльності, прогнозувати напрями підвищення ефективності господарювання і пропонувати необхідні для управління рішення.

Основне призначення бухгалтерської (фінансової) звітності — надати внутрішнім і зовнішнім користувачам правдиву, достовірну інформацію про майновий та фінансовий стан підприємства, про фінансові результати та ефективність господарювання за звітний період.

В економічній літературі (як вітчизняній, так і зарубіжній) крім категорії «Бухгалтерська звітність» використовується й категорія «Фінансова звітність». В Україні остання включає такі форми звітності:

• баланс;

• звіт про фінансові результати;

• звіт про власний капітал;

• звіт про рух коштів;

• примітки до фінансових звітів.

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, — операційної, фінансової та інвестиційної.

 Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал".

Примітки до фінансової звітності — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У примітках розкривають:

1. облікову політику підприємства — як сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності;

2. інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

3. інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

60. Аудиторський звіт та аудиторський висновок. Види аудиторських висновків. Загальні вимоги до аудиторського висновку.

За результатами проведеної аудиторської перевірки аудитор повинен скласти аудиторський звіт і аудиторський висновок. 

Аудиторський звіт — це ширший за своїм змістом документ, що складається відповідно до угоди аудитора і замовника. Його складають тільки для замовника, тоді як аудиторський висновок надається широкому колу користувачів.

Аудиторський звіт складається з трьох частин: загальної, аналітичної та заключної (підсумкової).

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту, складеного аудитором, який працює самостійно, має включати такі дані:

• прізвище, ім’я, по батькові;

• стаж аудиторської діяльності;

• найменування органу, який видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності,

• дата видачі, а також строк дії ліцензії;

• номер реєстраційного свідоцтва;номер розрахункового рахунку;

Аналітична частина складається з опису перевіреної фінансової інформації та опису аудиту. В аналітичній частині подається чіткий перелік ділянок діяльності клієнта, перевірених суцільним і вибірковим методом, описуються результати перевірки стану обліку, внутрішнього контролю на підприємстві, наводяться факти недоліків і порушень в організаціях, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників, державі або третім особам.

Заключна (підсумкова) частина являє собою висновок аудитора про достовірність перевірених фінансових звітів. По суті — це думка аудитора про перевірену фінансову звітність.

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить у собі висновки стосовно повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

За структурою аудиторський висновок має такі елементи:

1. Заголовок документа (назва документа, посилання на те, що він складений незалежним аудитором, назва клієнта та користувачів висновку).

2. Вступ (перелік фінансової звітності, яка перевірена, та період діяльності, охоплений цією звітністю; вказівки про те, що за фінансову звітність несе повну відповідальність керівництво підприємства-клієнта, а аудитор несе відповідальність за свою думку про цю звітність).

3. Масштаб перевірки — опис масштабу аудиту, змісту проведених робіт, методів і підходів, використаних аудитором під час перевірки відповідно до законодавства та нормативів аудиту; вказівки на те, що аудиторську перевірку сплановано і проведено з достатнім рівнем впевненості, що у фінансовій звітності немає суттєвих помилок.

4. Думка аудитора про перевірену фінансову звітність.

5. Дата, підпис, адреса аудиторів.

Види висновків:

• ПОЗИТИВНИЙ ВИСНОВОК

• УМОВНО-ПОЗИТИВНИЙ ВИСНОВОК

• НЕГАТИВНИЙ АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

• АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК, В ЯКОМУ РОБИТЬСЯ ВІДМОВА ВІД НАДАННЯ ВИСНОВКУ АУДИТОРА