
- •1. Предмет і завдання курсу "Історія педагогіки". Основоположні принципи розвитку історико-педагогічного процесу
- •2. Виховання як категорія суспільного існування. Виховання у первісному суспільстві. Особливості виховання у різних суспільствах
- •3. Країни Стародавнього Сходу - прабатьківщина освіти
- •4. Афінська школа. Освітні і виховні ідеали. Освіта в Грецьких містах-колоніях на території України
- •5. Система освіти і виховання у Спарті
- •6. Порівняльні зіставлення освітніх і виховних ідеалів Стародавньої Греції і Риму
- •7. Освіта та педагогічна думка у Стародавньому Римі
- •8. Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції: Сократа, Платона, Аристотеля, Демокрита
- •9. Середньовічні університети (хіі-хy ст.). Започаткування демократичних освітніх ідеалів. Ідеали перших світових і вітчизняних університетів сьогодні
- •10. Рицарство в середні віки. Суспільно-педагогічна характеристика
- •11. Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, ф.Рабле, м.Монтень, Вітторіно де Фельтре)
- •12. Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А.Коменського
- •13. "Велика дидактика" я.А.Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох
- •14. Генезис класичної освіти (світовий досвід): і ст. - хх ст. Н.Е. (конкретизує період студент)
- •15. Реальна освіта у визначеннях представників педагогічної думки Західної Європи (д.Локк, я.Коменський, ж-ж.Руссо).
- •16. Теорія вільного виховання Жан-Жака Руссо та її послідовники - л.Толстой,к.Вевтиель, я.Корчак, м.Монтессорі, в.Сухомлинський, ш.Амонашвіл
- •17. Протиріччя політичних і філософських передумов у теорії педагогіки д.Локка. Д.Локк - прибічник реальної освіти
- •18. Проблема підготовки вчителя в зарубіжній історії педагогіки(XVII-XIX ст.)
- •19. Порівняльна характеристика підходів до розуміння принципу природовідповідності (ж-ж. Руссо, я.А.Коменський, л.Толстой, в.Сухомлинський)
- •20. Й.Г.Песталоцці. Основи початкової освіти. Спроби гармонізувати класичну і реальну освіту
- •21. Теорія розвиваючого навчання за й.Г.Песталоцці і а.Дістервегом
- •22. Й.Ф.Гербарт. Внесок в педагогіку як у наукову дисципліну
- •23. Герберт Спенсер - прибічник реальної освіти
- •24. Представники руху "нове виховання" (о.Декролі, Дж.Дьюї та ін.).
- •25. Концепція реальної освіти (кін. Хіх - початок хх ст. Й.Г. Кершенштейнер, г.Шаррельман)
- •26. Особистісна орієнтованість представників зарубіжної педагогіки хх ст. (м.Хайдегер, ж.П.Сартр та ін.)
- •27. Виховання на території України у додержавний період
- •28. Особливості виховання дітей у сім’ях східних слов’ян
- •29. Запровадження освіти в грецьких містах-колоніях на території України (Ольвія, Херсонес та ін.)
- •30. Християнство і поширення знань у Європі та Київській Русі
- •31. Розвиток писемності і шкільної освіти на Русі(іх-х ст.)
- •32. Педагогічна думка в Київській Русі
- •33. Зародження і поширення знань в епоху Ярослава Мудрого
- •34. Просвітництво в період в.Мономаха
- •35. "Пересопницьке Євангліє" як вітчизняна першокнига. Книги - слов’янські першодруки
- •36. Братські школи в Україні і Білорусії (xyi-xyii ст.)
- •37. Острозький колегіум як перший на Україні навчальний заклад вищого типу
- •38. Освіта в Україні за часів козацької доби
- •39. Києво-Могилянська академія. Зміст освіти. Навчально-виховний процес
- •40. Педагогічна спадщина г.Сковороди в контексті XVIII ст.
- •41. Особливості педагогічної думки регіонів України о.Духнович.
- •42. Внесок т.Шевченка у моральність і відстоювання освіти для народу
- •43. Розробка к.Ушинським принципу народності виховання ("Про народність у суспільному вихованні")
- •44. К.Ушинський "Людина як предмет виховання"
- •45. К.Ушинський про зміст освіти
- •46. Громадсько-педагогічний рух в Україні (60-ті роки хіх ст.)
- •47. Послідовники к.Ушинського у розробці проблем методики початкової освіти. М.Корф (м.Драгоманов, с.Русова та ін.)
- •48. М.Драгоманов в контексті педагогічного процесу хіх ст.
- •49. Громадсько-педагогічна діяльність в Україні (середина хіх ст.)
- •50. Демократичні ідеали м.Пирогова, х.Алчевської, т.Лубенця та інших діячів другої пол. Хіх ст.
- •51. Б.Грінченко, і.Франко, Леся Українка та інші відомі українці про національну освіту (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •52. Національно-освітнє питання: кінець хіх - початок хх ст. (с.Русова, в.Грінченко, і.Нечуй-Левицький)
- •53. Просвітницька культурно-освітня і духовно-моральна діяльність і.Огієнка (після 1917р.)
- •54. Університетська освіта в Україні (XIX-початок XX ст.).
- •55. Педагогічна підготовка на Україні хіх ст.
- •56. Київ - Центр освіти в регіоні. Педагогічна підготовка в Києві (II пол. XIX - поч. Хх ст.)
- •57. 1917Р. Центральна Рада. Започаткування першої української системи освіти. Перший міністр освіти України і.Стешенко. Громадська і педагогічна позиція
- •58. Перші декрети Радянською уряду про освіту. Традиції, новації, ідеологія. 1-а Всеукраїнська нарада з питань освіти
- •59. Підготовка учителя в Україні в 20-ті роки
- •60. Перетворення в галузі освіти. Кодекс про народну освіту (1922 р.).
- •62. Ліквідація неписьменності (20-30-ті роки) як фактор зміни загальної культури суспільства
- •63. Співвідношення принципів демократизму і дисципліни в педагогічному методі а.Макаренка. "Педагогічна поема"
- •64. Особистість і колектив у педагогічній системі а.Макаренка
- •65. Методи виховання (за ж.-ж.Руссо, й.Гербаргом, я.Корчаком, a.Мaкаренком, в.Сухомлинським)
- •66. А.Макаренко. Авторська педагогічна концепція. Сучасники при педагогічну концепцію а.Макаренка
- •67. Сучасні погляди на спадщину а.Мaкаренка представників зарубіжної практики
- •68. Альтернативні оцінки педагогічного експерименту а.Макаренка вітчизняною наукою і практикою
- •70. Підходи до змісту і форм загальної освіти в Україні в 30-ті роки
- •71. Авторські педагогічні концепції 20-х 30-х років
- •72. Альтернативність оцінок педагогії. Постанова «Про педагогічні перекручення у системі Наркомосів» у рецепції дослідників кінця XX ст.
- •73. Закон "Про зміцнення зв'язку школи і життям і про дальший розвиток системи народної освіти в урср (1959р., квітень)
- •74. Освіта в Україні (період Великої Вітчизняної війни 1941 -1445 pp.).
- •75. Педагогічна наука України в кінці 40-60-тих pp.
- •76. Особистісно орієнтована педагогічна концепція в.Сухомлинського
- •77. В.Сухомлинський про виховання громадянина. Книга "Народження громадянина"
- •78. Новаторство в.Сухомлинського у контексті XX ст.
- •79. В.Сухомлинський про поєднання виховних завдань школи і сім'ї. Книги "Батьківська педагогіка". "Серце віддаю дітям"
- •80. Народна педагогіка як структуро-творча основа педагогічного пошуку в.Сухомлинського
- •81. Гуманізм в теорії і практичній діяльності в.Сухомлинського. Послідовники о.Захаренко, ш.Амонашвілі та ін.
- •82. Особистісно орієнтована модель, виховання за ж-ж Руссо. Л.Толстим, m.Moнтeccорi, я.Корчаком,в.Сухомлинським. Ш.Амонашвілі
- •83. В.Сухомлинський і педагогічне новаторство 90-х років
- •84. Підготовка вчителя в Україні (1917 - 1990 рр.)
- •85. Звільнення школи і педагогічної науки від орієнтації на ідеологію, від впливу авторитарно-адміністративної педагогіки (80-90 роки)
- •86. Педагогічні концепції теорії гуманістичної орієнтації як закономірність української педагогічної традиції
- •87. Національний педагогічний університет імені м.Драгоманова. Етапи становлення
- •88. Сучасна педагогічна освіта в Україні. Педагогічні університети України як генератори субкультури і освіти наступного тисячоліття
- •89. Зміст Державної національної програми "Освіта ("Україна XXI ст.").
- •90. Закон України "Про загальну середню освіту" (1999 р.) як важливий державний документ
- •91. Особливості сучасної освіти в розвинених країнах світу
- •92. Проблема підготовки вчителя у сучасній світовій практиці
- •93. Представники українського просвітництва в діаспорі
- •94. Практико-орієнтовані педагогічні концепції хх ст. (український або зарубіжний досвід за вибором студента).
- •95. Досвід зарубіжної педагогіки XX ст. В сучасній діяльності освітян України
- •96. Відкритість сучасної школи і сприйняття нею зарубіжних тенденцій освіти
- •98. Проблеми педагогічної науки (кінець хх ст.) в умовах творення концепції національної школи. Генерація організаторів і діячів анн України
- •99. Національна доктрина розвитку освіти України у хіх ст.
- •100. Зміст базової освіти як визначальна тенденція пошуку національного виховання
- •101. Історичний досвід освіти педагогічного пошуку. Його переосмислення і втілення у концепції сучасної національної освіти
11. Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, ф.Рабле, м.Монтень, Вітторіно де Фельтре)
Епоха Відродження зробила великий крок вперед, але гуманізм цієї епохи був обмеженим, буржуазно-аристократичним, обслуговуючи ідеї обмеженого кола осіб - верхівки суспільства. Гуманісти не виступали проти експлуатації селян, не захищали їх права на освіту, тому що вважали простих людей робочою силою країни, а культура залишалась доступною тільки заможному населенню. Що стосується релігії, то вона і церква, як і раніше, продовжували впливати на школу і виховання дітей.
|
Ф.Рабле виклав свою систему виховання, в якій показав навчання, засноване на вільному інтересі та активності дитини. Джерелом знань служать не тільки книги, а й вивчення природи шляхом безпосереднього спостереження, бесіди, які збуджують дитячу думку, а також широке знайомство з оточуючим життям. Ф. Рабле пропонує давати дітям універсальні знання (мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право, фізичне виховання). Важливою складовою частиною різнобічного виховання він вважав мистецтво.
М.Монтень виступає за справжню науку, яка вивчає не книги, а речі, не займається пустими роздумами, а спирається на досвід і надприродне, розумне пояснення фактів. Вважав, що освіта повинна розвивати розум учнів, самостійність їх думок, критичне ставлення до будь-яких поглядів і авторитетів. Саме основне, на думку М.Монтеня, прищепити смак і любов до наук. Наставник має виховувати в дітях критичне ставлення до матеріалу, який вивчається, а також до самого себе. Поряд з розвитком розуму найважливішим завданням, він вважав, є виховання високих моральних якостей дітей. Для того, щоб виконати це завдання, потрібне спілкування з оточуючим світом - зустрічі з різними людьми, подорожі в чужі країни.
Одним з найяскравіших представників епохи Відродження є Вітторіно да Фельтре (1378-1446). В 1424 р. відкрив при дворі герцога Мантуанського школу, в якій навчались діти герцога і його наближених, а також діти бідних батьків, які утримувались за рахунок Вітторіно да Фельтре. Ця школа знаходилась на березі мальовничого озера, кімнати в ній були світлими, просторими. Школа називалась "Будинком радості". Самою назвою Вітторіно да Фельтре підкреслював відмінність своєї школи від середньовічної аскетичної школи. Велика увага надавалась фізичному вихованню: діти займались верховою їздою, плаванням, гімнастикою, фехтуванням. Тілесні покарання допускались лише за антиморальні дії вихованців. Вивчались давні мови, римська і грецька літератури. Діти вивчали математику, у викладанні якої мали місце наочні посібники і практичні роботи. Школа Вітторіно да Фельтре користувалась популярністю, вона була зразком для створення нових гуманістичних шкіл в різних країнах Західної Європи, а самого Вітторіно да Фельтре називали "першим шкільним учителем нового типу".
12. Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А.Коменського
Я. А. Коменський — син своєї епохи. Це був період переходу від середньовіччя до нового часу, який супроводжувався сутичками нового проти старих порядків. В його світогляді відбилися суперечності цього перехідного періоду від феодалізму до капіталізму, боротьби прихильників Реформації і Контрреформації. Отже, світогляд педагога формувався під впливом джерел, які часто суперечили одне одному. Він був активним діячем релігійної організації і в той же час устремління Коменського — і наукові, і практичні — були спрямовані в реальний світ і на покращення життя в ньому. З поєднання всіх цих чинників Коменський прагнув виробити власну філософію.
Загальне філософське бачення світу у нього формувалось завдяки античній філософії, релігії, ідеям Відродження.
Походження й існування природи та людини він розглядав з релігійних позицій. Але під впливом епохи Відродження Коменський виробив новий погляд на людину. На противагу середньовічному аскетизму, людина, на думку великого педагога, останнє і найдосконаліше творіння Бога. Її призначення не тільки підготувати себе до майбутнього небесного життя, а й жити справжнім життям земним.
На суспільні погляди Коменського впливала його участь в демократичному народному русі Чехії, що у доповненні з ідеями Відродження сформували у нього демократизм, гуманізм, народність, глибоку симпатію до простих людей.
Коменський бачив, відчував на собі i глибоко переживав недосконалість та несправедливість тогочасного суспільного устрою. Єдиним доцільним засобом реформування суспільства він називає зразкове виховання молоді. “Людина робиться людиною тільки завдяки вихованню“. Справу виховання молоді покладає на школи.
Найважливіші педагогічні ідеї Коменського, особливо його дидактичні погляди ґрунтуються на засадах сенсуалізму. Сенсуалізм (sensus – відчуття) – філософська течія, представники якої стверджують, що джерелом пізнання об’єктивного світу для людини служить передусім її чуттєвий досвід.